Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Практикум з філософії

Предмет: 
Тип роботи: 
Практична робота
К-сть сторінок: 
159
Мова: 
Українська
Оцінка: 

визначеного універсуму щодо істини самої по собі, щодо ідеальності... Так ідеальна істина стає абсолютною цінністю, що визначає – через посередництво освітнього руху і при постійному впливі на виховання дітей – універсально перетворену практику... Якщо ідея істини самої по собі стає універсальною нормою всіх діючих у людському житті відносних істин, то це ж саме стосується і всіх традиційних норм, норм права, краси, цінності особистості правителів, цінності людських характерів і т. п. Так паралельно із створенням нової культури виникає особливе людство і особливе життєве призначення” (Е. Гуссерль). – Зверніть увагу на те, що Е. Гуссерль не обмежує завдання філософії суто теоретичними справами. Які саме області практичної життєдіяльності фігурують тут, як справа філософії? Які функції при цьому вона виконує?

“Розмірковування про активність людини, живе усвідомлення спільного творення, роздуми про положення людини та її долю, про її поведінку, образ життя, найбільш жива пройнятість всією драматичністю життєвого досвіду – це і є філософія” (К. Салютатті). – Як би ви визначили окреслені тут функції філософії?
“... Хто ще здатен схилятися перед образами великих філософських систем, все ж повинен визнати, що данини його почуттів заслуговує аж ніяк не завжди наукове значення цих систем, але й енергія шляхетного світоспоглядання, або мистецька гармонізація суперечливих ідей, або широта всеохоплюючого споглядання світу, або ж, нарешті, творча могутність всепов’язуючої роботи думки” (В. Вільденбанд, “Що таке філософія? ”, кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – На які особливості філософії зроблений наголос у даному висловлюванні? Як можна позначити окреслені тут функції філософії?
“Тож що робила філософія? Вона звільняла людську особистість від зовнішнього насильства і давала їй внутрішній зміст... Звільнила, прояснила та розвинула людину спочатку у її раціональному, потім у її матеріальному елементі... Ця звільняюча діяльність філософії... грунтується на тій найсуттєвішій та корінній властивості людської душі, в силу якої вона не зупиняється ні на яких межах, не примирюється ні з якими ззовні заданими визначеннями, ні з яким зовнішнім їй змістом... Філософія робить людину повністю людиною” (В. Соловйов). – Якою мірою ви згідні із наведеним положенням? В якому сенсі філософія може звільняти людину? Яка це функція філософії?
“Мета чи призначення філософії полягає у тому, що завдяки їй ми можемо використовувати для своєї користі плановані нами дії, і на основі наших знань та в міру сил та здібностей планомірно викликати ці дії для примноження життєвих благ... Знання є лише шлях до сили... І будь-яке розумоспоглядання в кінцевому рахунку має ціллю певну дію чи практичний успіх” (Т. Гоббс). – Чи згідні ви із таким тлумаченням завдань та функцій філософії? Які аргументи можна навести на підтвердження таких міркувань або для їх спростування?
Завдання 7. Особливості виникнення філософії.
Уважно перечитайте наведені нижче пояснення причин та умов виникнення філософії. Аргументуйте своє їх розуміння, а також прокоментуйте наведені тексти. Які саме причини виникнення філософії ви вважаєте найпершими? Який із наведених фрагментів видається вам найбільш виправданим?
“Допитливість звільненого від життєвої злиденності культурного духу, який у благородному спокої починає досліджувати, щоб отримувати знання заради самого знання, без будь-якої практичної цілі... і насолоджуватися цим знанням, як абсолютною, від усього іншого незалежною цінністю, – цю чисту жадобу знання вперше проявили греки, і завдяки цьому вони стали творцями науки” (В. Вільденбанд).
“І тепер і дотепер подив спонукає людину філософствувати, до того ж спочатку вони (давні греки) дивувались тому, що безпосередньо викликало нерозуміння, а потім помалу змінюючись таким чином, вони задумувались над питаннями про більш значуще... Якщо таким чином, почали філософствувати, щоб позбавитись від незнання, то, очевидно, до знання стали прямувати заради розуміння, а не заради будь-якої вигоди... Ця наука є єдино вільною, бо вона одна існує заради самої себе” (Арістотель).
“Філософія починається лише там, де є особиста та політична свобода, де суб‘єкт відносить себе до об‘єктивної волі, яку пізнає як свою особисту волю,... до загального таким чином, в єдності з яким він отримує своє Я, свою самосвідомість. А це має місце не на Сході, де вищою ціллю є несвідоме занурення у субстанцію, а лише у грецькому та германському світі” (Л. Фейєрбах).
Завдання 8. Історична зміна предмету філософії.
Спробуйте визначити, до яких історичних епох найбільше підходять перераховані нижче її характеристики, аргументуйте свої твердження.
“Філософія... назвалася або життєвою мудрістю, або наукою про принципи, або вченням про абсолютне, або самопізнанням людського духу” (В. Вільденбанд).
Виділіть у наведеному нижче положенні ті чинники, що впливають на історичні зміни філософії; наскільки ви із ними згідні?
“Філософія... є деякий культурний жанр, деякий ”голос” у розмові людства” який концентрується переважно на одній темі аніж другій не через діалектичну необхідність, а в результаті різноманітних подій, які відбиваються десь в цій “розмові” (нова наука, французька революція, сучасний роман), або ж внаслідок того, що окремі геніальні люди починають думати про щось нове..., або, може бути, внаслідок дії кількох таких сил. Цікава зміна у філософії відбувається не тоді, коли знаходять новий спосіб поводитися із старою проблемою, а коли з‘являється новий набір проблем, а старі починають відмирати” (Р. Рорті, “Філософія і дзеркало природи”).
Ознайомтесь із
Фото Капча