Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Практикум з філософії

Предмет: 
Тип роботи: 
Практична робота
К-сть сторінок: 
159
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">E.“... Є багато підстав, чому філософія не може бути так легко підведена під поняття науки, як це собі звичайно уявляють... Але якщо розглядати філософію як реальний історичний продукт, якщо порівнювати між собою все те, що у духовному розвитку європейських народів називалось філософією, то таке підведення неприпустиме” (В. Вільденбанд). Чому, на вашу думку, В. Віндельбанд не вважає науку та філософію тотожними? Що саме у філософії виходить за межі науки?

F. ”В той час як мета філософствування є мислення про дійсність самого життя, смисл оволодіння мистецтвом складає розрив між дійсністю та споглядальним зануренням у реальність” (К. Ясперс).
G. “Філософія є пізнанням, що досягається за посередництвом правильного міркування та пояснює дії або явища на підставі відомих нам причин чи продуктивних засад, а також можливі похідні – на підставі відомих нам дій” (Т. Гоббс). До якої сфери інтелектуальної діяльності наближує Т. Гоббс філософію? Чи згадні ви із ним?
H. “Філософський світогляд повинен за своєю структурою відрізнятися від релігійного та поетичного. На відміну від релігійного філософський світогляд є універсальним, і на відміну від поетичного він є силою, яка намагається здійснити перетворюючу дію на життя” (В. Дільтей). Порівняйте це твердження із наведеним вище твердженням М. Хайдеггера та поясніть, якому із них ви можете надати перевагу і чому.
Вдумайтесь у наведене нижче положення М. Хайдеггера; як ви думаєте, чи заперечує воно доцільність порівняння філософії із іншими сферами інтелектуальної діяльності, чи прагне задати інший ракурс такого порівняння? Аргументуйте свої твердження.
“Коли в питанні, що таке метафізика (філософія), ми намагаємось пройти узвичаєними шляхами..., коли визнаємо філософію як науку, або як світоглядну пропаганду, або намагаємося порівняти філософію із мистецтвом та релігією..., то виявляється, що кожного разу ми лише ходимо кружними шляхами навколо нашого (основного) питання... При всьому тому порівняння філософії з наукою є невиправданим зниженням її єства... Метафізика (філософія) є допитування, в якому ми намагаємось охопити своїми питаннями сукупне ціле сущого (існуючого) і питаємо про нього так, що ми самі, ті хто питає, опиняємося під питанням... Це потреба задатись своєрідним питанням – що ж значить те “в цілому”, яке називається світом? В нашому допитуванні та пошукові, в наших борсаннях та ваганнях дає про себе взнаки кінечність людини. Метафізична думка є мисленням, що охоплює поняттями подвійне значення: думка, націлена на ціле, та думка, що охоплює екзистенцію (унікальність людського існування) ” (М. Хайдеггер).
У наступному положенні проводиться думка про те, що філософську аналітику можна розглядати як свого роду інтелектуальну гімнастику, що приносить задоволення тому, хто її здійснює. Чи можете ви на основі аналізу даного положення підтвердити або спростувати таке його тлемачення?
“Деконструойвувати філософію означає осмислювати генеалогію (походження) понять філософії структуральностей (eidos – образ, telos – ціль, arche – начало, energia – дія, ousia – сутність, aletheia – істина, трансцендентальність, свідомість, совість, Бог, людина тощо), але водночас виявляти немовби ззовні те, що вважається в філософії не вартим згадування... У процесі цієї циркуляції поміж внутрішньою і зовнішньою сторонами західної філософії, що є так само відкритою як і необхідною, здійснюється певна текстуальна праця, що викликає величезне задоволення” (Ж. Дерріда).
Завдання 5. Структура філософського знання.
Які наведені нижче висловлювання окреслюють основні завдання таких розділів філософського знання, як онтологія, гносеологія, методологія та антропологія?
“Відмінність наших думок залежить не стільки від того, що одні люди розумніші за інших, скільки від того, що ми спрямовуємо наші думки різними шляхами та розглядаємо не одні й ті ж самі речі. Бо недостатньо мати добрий розум, головне – добре його застосовувати” (Р. Декарт). До якого розділу філософії можна віднести те, на чому наголошує Р. Декарт?
“?  не вивчає буття у його конкретних проявах, наприклад, у тварин, рослин і т. і. Вона лише шукає те загальне, що мають всі речі, оскільки вони є чимось; всі вони буття, і це відноситься як до матеріальних, так і до нематеріальних істот” (Ж. Марітен).
“Завдання?  – вірно вказати, як з основної структури людського буття... випливають всі специфічні людські монополії, звершення та справи людини: мова, совість, інструменти, зброя, ідеї праведного і неправедного, держава, керівництво, образотворчі функції мистецтва, міф, релігія, наука, історичність та соціальність” (М. Шелер).
“Філософія... не розглядає наукове дослідження як самоціль, а робить проблемою... умови і межі науки у всезагальності людського життя... У час, коли до забобону вірять в науку, саме і визначається те, що напружена увага до істини та методу має неминущу актуальність” (Х. -Г. Гадамер). Про яку філософську науку йдеться в даному уривку?
Завдання 6. Функції філософського знання.
Які функції філософського знання стверджуються міркуваннями даних філософів? Зверніть увагу на те, що ці мислителі належать до різних історичних епох та напрямів розвитку філософії. Чи залишаються актуальними їх аргументи для сучасної культурно-історичної ситуації?
“Філософія, що поширюється у формі дослідження та освіти, здійснює подвійний вплив. З одного боку, найважливіше у теоретичній установці філософської людини – це справжня універсальність критичної позиції, рішучість не приймати без запитань жодної готової думки, жодної традиції, задля того, щоб одночасно допитуватись всього традиційно
Фото Капча