Практикум з філософії

На який аспект важливості освіти звертає увагу Ф. Бекон – освіта має важливе значення в першу чергу для саморозвитку особистості чи для суспільства? На думку Ф. Бекона, заняття науками необхідні для зміни соціального становища людини чи для самовдосконалення? Зверніть увагу на те, про які конкретні відмінності між освіченою та неосвіченою людиною пише Ф. Бекон.

“…Науки ще сильніше та ефективніше спонукають нас звеличувати і прославляти божественну велич… І для того, щоб ми не впали у заблудження, Спаситель дав нам дві книги: книгу Писання, в якій розкривається вола Божа, а по тому – книгу природи, що розкриває його могутність. З цих двох книг друга є ніби ключем до першої, бо… розвиває далі нашу віру, змушуючи нас звернутися до серйозного розмірковування про божественну всемогутність…” (Френсіс Бекон).

Використавши даний уривок, поясніть, яким чином мислителі XVII ст. тлумачили співвідношення науки і релігії? Чи протиставлялась релігія науці? Чи розглядали наукові знання як такі, що руйнують релігійні догмати та віру? Чи потрібно віруючій людині займатися наукою?

Чи відповідає дане міркування середньовічній “теорії подвійної істини”?

Які точки зору з приводу співвідношення науки та релігії ви зустрічали в наш час?

“Нова філософія прагне до пізнання речей силами людського розуму і тому починає свою справу … з повною довірою до можливостей людського розуму: вона грунтується на цьому припущенні і тому за способом її обґрунтування має характер догматичний. Оскільки вона передбачає пізнання, то повинна зробити своїм об’єктом природу речей … і вважати своїм завданням пояснення речей, в тому числі й духовних, із суті природи: через це …вона має характер натуралістичний.. …Людський розум складається з двох здібностей, через які ми уявляємо речі: чуттєвості та розуму …Одна сторона вважає єдиним істинним пізнання речей через чуттєве сприйняття, інша – за допомогою розуму…, там досвід (empiria), тут розсудок (ratio) …, тому це рішення слід шукати у протилежних напрямках – емпіризмі та раціоналізмі” (Куно Фішер).

Які основні характеристики філософії Нового часу перераховано у даному уривку? – Спробуйте чітко їх виділити. Чому автор пише, що філософія цього періоду була догматичною? Які протилежні методи дослідження виникають у філософії Нового часу і чому?

“Два шляхи існують і можуть існувати для відшукування та відкриття істини. Один відразу зноситься від відчуттів та часткового до найзагальніших аксіом та, йдучи від… непохитної їх істинності, обговорює середні аксіоми. Цим шляхом користуються і нині. Інший же шлях – виводить аксіоми з відчуттів і часткового, піднімаючись безперервно і поступово, поки нарешті не приходить до найзагальніших аксіом. Це шлях істинний, але ще не випробуваний” (Френсіс Бекон.)

Порівняйте описи двох шляхів пізнання. Простежте, які етапи у використанні кожного метода виділяє автор, і з’ясуйте різницю між цими шляхами пізнання. Чим, на вашу думку, можна виправдати протиставлення цих шляхів? Який з наведених шляхів пізнання виражає суть емпіризму, а який – раціоналізму? Використайте свої знання з природничих наук, а також досвід лабораторних робіт, щоб навести приклади кожного з шляхів пізнання.

“Ідоли та хибні поняття, котрі вже заполонили людський розум і глибоко в ньому укорінилися, настільки володіють розумом людей, що ускладнюють входження істині…Є чотири види ідолів, які здійснюють облогу розуму людей. …Назвемо перший вид ідолами роду, другий – ідолами печери, третій – ідолами площі і четвертий – ідолами театру… Ідоли роду беруть початок у самій природі людини… Ідоли печери є заблудженнями окремої людини… Існують ще ідоли, які виникають через взаємну пов’язаність і спільнотність людей. Ці ідоли ми називаємо … ідолами площі. Існують, нарешті, ідоли, які вселилися в душі людей з різних догматів філософії, а також із хибних законів доведення. Їх ми називаємо ідолами театру…” (Френсіс Бекон).

Який вид ідолів, на вашу думку, є особливо небезпечним для молодої людини? Чому? Чи існують ці ідоли пізнання в наш час? Аргументуйте свою відповідь. Яким чином можна відмежувати пізнання, спотворене ідолами, від справжніх знань? Аргументуйте свою відповідь.

“Ті, що займалися науками, були або емпіриками, або догматиками. Емпірики, подібно до мурашки, тільки збирають і задовольняються зібраним. Раціоналісти, подібно до павуків, творять тканину з себе самих. Бджола ж обирає середній спосіб: вона дістає матеріал з садових та польових квітів, проте розташовує та змінює його відповідно до свого вміння. … Отже, слід покладати сподівання на … союз цих здатностей – досвіду та розсудку” (Френсіс Бекон).

Який із згаданих методів почав широко використовуватися в період Нового часу? Який був поширений у середні віки? Який із зазначених методів особисто вам здається найбільш привабливим? Чи використовуються ці методи у сучасній науці?

“Оскільки відчуття нас інколи обманюють, я прийняв за необхідне припустити, що немає жодної речі, яка б була такою, якою нам уявляється…Приймаючи до уваги, що кожне уявлення, яке ми маємо у стані бадьорості, може з’явитись нам і уві сні, при