Практикум з філософії

“У кожної тварини є свій інстинкт. Інстинкт людини, підкріплений розумом, тягне її до суспільства так само, як до їжі та пиття. Потреба у суспільстві не лише не спотворила людину, але, навпаки, її спотворює занадто велика віддаленість від суспільства” (Ф. Вольтер).

“Вихідним джерелом моральних ідей постає міркування про інтереси людського суспільства” (Д. Юм).

“Якщо досі етика (науки про мораль) мало сприяла щастю людства, … то це тому, що вони не так часто, як треба, розглядали вади народів, … а етика може стати дійсно корисною людям лише тоді, коли буде розглянута з цієї позиції” (К. -А. Гельвецій).

Виходячи із наведених міркувань, поясніть, в чому полягала особливість підходу просвітників до людини та її моральності; аргументуйте своє ставлення до даних думок.

“... Людина ─ витвір мистецтва, вона існує в природі, підкоряється її законам не може звільнитися від неї, не може ─ навіть в думках ─ вийти з природи... Мислителі досить часто зловживали, роблячи різницю між фізичною людиною і людиною духовною. Людина є суто фізичною істотою; духовна людина ─ це є та сама фізична істота, тільки її потрібно розглядати з відповідної точки зору, тобто по її відношенню до певних способів дії, що обумовлені здібностями їх організації. Постає питання чи доступні нам рухи і способи дії не є фізичними? В рівній мірі видимі дії людини, як і невидимі. тобто внутрішні рухи, породжені її волею і думкою…” (П. А. Гольбах).

“ На нашій жалюгідній планеті є неможливим, щоб, живучи в суспільстві, люди не були поділені на два стани: багатих, які керують, і бідних, які їм служать” (Ф. Вольтер)

“Окрема людина судить про речі та про інших людей за приємними чи неприємними враженнями, які вона від них отримує. Суспільство ж є лише зібрання окремих осіб і, значить, у своїх судженнях може керуватись лише своїми інтересами” (К. -А. Гельвецій).

“Перший, хто відгородив ділянку землі, придумав оголосити: “Це моє” ─ і знайшов достатньо довірливих людей, які цьому повірили, був справжнім засновником громадського суспільства. Оскільки поняття ─ ”власність”, що залежить від понять, що йому передували і які могли виникати лише поступово, не відразу виникло в людському розумі. Перш ніж досягнути цю останню межу природного стану, необхідним було досягнути значних успіхів, придбати багато навичок і знань, передавати їх і збільшувати з покоління в покоління… Як тільки власність була визнана, повинні були з’явитися норми правосуддя, оскільки щоб визначити кожному ─ його, потрібно, щоб кожний міг чим-небудь володіти” (Ж. Ж. Руссо).

“Наші сподівання на покращення стану людства в майбутньому можуть бути приведені до трьох основних положень: знищення нерівності між націями, розвиток рівноправ’я між різними класами того самого народу і врешті, справжнє вдосконалення людини... ” (Ж. А. Кондорсе).

Перечитавши наведені рядки, визначить, що саме вважали просвітниками найпершими перешкодами до суспільного благополуччя? Наскільки, на ваш погляд, думки їх були виправдані та справедливі? Якою мірою може бути прийнятним їх трактування людини та її зв’язків із суспільством?

 

Через ознайомлення із провідними вченнями та ідеями німецької класичної філософії з’ясувати найперші засади класичного типу філософствування, а також духовні засади класичної культури; окреслити основні ідеї та здобутки німецької класичної філософії, її роль в розвитку сучасної європейської науки та культури.

• Активність  
• Абсолютна ідея
• Системність 
• Субстанція 
• Суб’єкт
• Розвиток 
• Діалектична логіка
• Розсудок та розум 
• Категоричний імператив
• Предмет та об’єкт 
• Антропологічний принцип
• Річ-в-собі 
• Сутнісні сили людини 

1.Місце німецької класичної філософії в історії новоєвропейської філософії.

2.Вихідні ідеї філософії І. Канта – засновника німецької класичної філософії.

3.Розвиток ідей в німецькій класичній філософії після І. Канта.

4.Філософія Г. Гегеля: вчення про Абсолютну ідею: система філософії Гегеля; діалектична логіка.

5.“Антропологічний принцип” у філософії Л. Фейєрбаха.

Завдання, вправи, тести

1)Німецька класична філософія була історично першою формою класичної європейської філософії.

Так Ні

2)Німецька класична філософія виділяється в окремий етап розвитку новоєвропейської філософії внаслідок того, що:

а)вона розвивалась в окремому європейському регіоні;

б)вона включила у свій зміст провідну проблематику всієї попередньої європейської філософії;

в)вона запровадила принципово нову парадигму філософствування у порівнянні із попередньою європейської філософією;

г)вона першою запровадила у філософію системну форму виразу її змісту;

д)вона була найбільш теоретичною із всіх попередніх форм європейської філософії.

3)Виберіть правильні варіанти відповіді на питання.

а)Принцип активності, розроблений німецькою класичною філософією, за своїм змістом передбачав:

б)доведення того, що людина знає лише те та тою мірою, якою мірою вона діє активно;

в)доведення залежності предмету пізнання від діяльності суб’єкта пізнання;

г)те ж саме, що й “коперніканський переворот” І. Канта у філософії;

д)виховання у людини активної соціальної позиції;

е)побудову теорії, згідно якої субстанція водночас постає й суб’єктом світового процесу.

4)Принцип розвитку (як і теорія розвитку) був найбільш продуктивно розроблений:

а)І. Кантом;

б)І. Г. Фіхте;

в)Ф.