Правове становище заміжньої жінки від стародавнього до новітнього часу

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є дослідження історії проблеми у двоякому відношенні. По-перше, не удаючись до систематичного викладу всієї історії зародження і зростання цивільної особистості заміжньої жінки, зосередити увагу на питанні про стародавні способи укладання шлюбу, оскільки ці способи просто і добре пояснюють нам основний і вихідний моменти становища заміжньої жінки в історичній сім'ї. По-друге, – простежити значення свободи особи і, зокрема, договору як виду юридичної угоди у справі поліпшення цивільно-правового становища заміжньої жінки. При цьому залишимо осторонь становище заміжньої жінки в доісторичній сім'ї, як внаслідок спірності даної наукової сфери, так і з небажання обтяжувати дослідження занадто великим фактичним матеріалом.

Для досягнення поставленої мети дослідження вважаємо за необхідне вирішення таких завдань:

- дослідити такі способи укладання шлюбу, як викрадення, купівля, давнина, місце дочки як доказ первісного безправного становища заміжньої жінки;

- проаналізувати роль договору у правовому становищі заміжньої жінки;

- визначити правове становище жінки як предмета договору;

- здійснити правовий аналіз наслідків невільного і вільного шлюбу для жінки;

- обґрунтувати правове становище заміжньої жінки у зв'язку зі спільністю і роздільністю майна подружжя;

- дослідити особисте становище заміжньої жінки в сім'ї чоловіка;

- дати оцінку розлученню у різних народів;

- проаналізувати фактори, які вплинули на поліпшення правового становища заміжньої жінки.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі становлення та розвитку правового інституту браку в історичній ретроспективі.

Предметом дослідження е історико-правовий аналіз становища заміжньої жінки.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження обраний діалектичний метод наукового пізнання правових процесів та явищ, який дає змогу розглядати їх у розвитку, зв'язку між собою і суспільством, виявляти закономірності і тенденції розвитку правового становища заміжньої жінки. Для досягнення мети і виконання завдань дослідження у роботі були використані спеціальні наукові методи системного, історичного, структурно-функціонального та порівняльно-правового аналізу. Історичний метод використовувався для розкриття генезису, правових відносин, які виникають у процесі становлення та розвитку сім'ї; системно-функціональний – для дослідження їхніх особливостей, структури і місця у предметі сімейного права. У роботі над проблемами, що увійшли до кола дисертаційного дослідження, зокрема, при вивченні історико-правової традиції в стародавньоєврейському, стародавньоєгипетському, стародавньоримському праві; в законах Хаммурапі, Ману, Київської Русі, Московської держави. Російської імперії та звичаєвому праві України, широко застосовувався метод порівняльно-правового аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація е першим комплексним дослідженням історико-теоретичних та практичних проблем правового становища заміжньої жінки від стародавнього до новітнього часу.

Автор детально дослідив історичні процеси розвитку складної системи зародження, становлення і розвитку правового статусу заміжньої жінки. Він відмовився від доктринерського підходу, який раніше панував в літературі, і проаналізував правове становище заміжньої жінки від стародавнього до новітнього часу у його дійсному, не спотвореному ідеологічними забобонами, вигляді. З урахуванням нових підходів проведено юридичний аналіз статусу заміжньої жінки, розглянуто фактори, які вплинули на поліпшення її правового становища.

У межах здійсненого автором дослідження одержано такі результати, що мають наукову новизну:

доказана проблематичність питання щодо спроби звести моральний закон про нерозривне єднання подружжя до закону юридичного і ототожнити їх, забороняючи розірвання шлюбу. Законами юридичними не можна створити моральність, не можна навіть підтримувати її на належній висоті; все, що може зробити закон юридичний, це – усунути крайні прояви аморальності. Примус, властивий цьому законові, скоріше порушить, ніж зміцнить суть моральних положень;

вперше обґрунтовано положення про те, чому перелюбство жінок вважається злочином і тягне за собою тяжкі правові і суспільні наслідки, для чоловіків – вважається чимось почесним чи, у гіршому випадку, незначною моральною плямою, що носять із задоволенням;

з'ясовано, що в основі виникнення моногамії лежали не тільки економічні умови (це спадкоємність багатств чоловіка його дітьми і те, що вони народжені від нього – він повинен бути впевненим), але і природні – засновані на глибоко закладених почуттях, подружніх і родинних;

обґрунтована проблема довголіття гетеризму, тому що чим більше стародавній гетеризм змінюється в наш час під впливом капіталістичного товарного виробництва і пристосовується до останнього, чим більше він перетворюється в неприховану проституцію, тим сильнішим е його деморалізуючий вплив. При цьому чоловіків він деморалізує значно більшою мірою, ніж жінок;

доказано, що одношлюбність з'являється в історії як заснований на згоді союз між чоловіком і жінкою, а соціально-економічні умови перетворюють цей союз на поневолення жінки чоловіком, як проголошення протиріч між статями, які існують до сьогодення;

доведено, що стара відносна свобода статевих зв'язків аж ніяк не зникла з перемогою парного шлюбу чи навіть одношлюбності, вона перейшла у нову форму гетеризму, яка і в період цивілізації крокує за людьми. Це як рудимент, що дістався у спадщину від первіснообщинних прабатьків: священний обов'язок перед людством – запліднити якнайбільше самок. Сьогодні потреба в глобальному заплідненні відпала, але рефлекси залишилися;

доказано перевагу соціально-економічних умов над природними, які у молодої дівчини, що до свого заміжжя була так само правоздатна, як і чоловік, віднімають в неї цю правоздатність; складається враження, що зв'язки, які з'єднують її з чоловіком, віднімають у неї розум, яким обдарувала її природа;

з'ясовано, що