Правові питання спадкування за заповітом

До спадкоємців за заповітом переходять лише майнові авторські права. Що ж стосується права на захист репутації автора, то його заповідати не можна, але на спадкоємців законом покладений обов’язок стосовно охорони цього права спадкодавця, якщо в заповіті у такому ж порядку як і призначення виконавця заповіту, не вказана особа, на яку покладена охорона авторських прав.

Авторські права спадкоємців обмежені часом на відміну від прав самих авторів, які належать авторам у житті.

Авторські права переходять до спадкоємців у сумісну власність, тобто як єдине ціле, яке не підлягає ні виділу, ні розділу.

Висновки. Заключна частина роботи містить загальні висновки, одержані автором у процесі дисертаційного дослідження, а саме: а) в умовах ринкової економіки для спадкового права характерними є такі ознаки, як безпосередній зв’язок і залежність правового регулювання від речових і інших речових прав спадкодавця-заповідача; зв’язок з сімейним правом; матеріально-забезпечувальне призначення спадку; універсальний та сінгулярний характер правонаступництва; свобода заповіту; б) різниця спадкування за заповітом від спадкування за законом є у тому, що воно здійснюється у наслідку юридичного складу; заповідач повинен бути дієздатним; заповідач може призначити спадкоємцем будь-яку особу, позбавив законного спадкоємця права на спадок, за винятком права на обов’язкову частку; заповідач має право покладати на спадкоємців певні зобов’язання у формі відказів та покладань; підпризначати спадкоємців, призначати виканавців заповіту; в) право заповідати – суб’єктивне цивільне право; г) заповіт – акт розпорядження майном або іншими належними заповідачу матеріальними та нематеріальними благами на випадок смерті; д) спадкова маса – це сукупність майнових прав та обов’язків, а у певному обсязі і сукупність особистих правомочностей; є) порядок закликання до спадкування, а також зміст прав та обов’язків, які перейдуть до спадкоємців за заповітом, визначаються не тільки загальними положеннями про спадкування, а й спеціальними правилами, які розраховані на окремі види спадкового наступництва.

 

 

1. Чуйкова В. Ю. Спадкування за заповітом: проблеми судової практики // Нова Конституція України і проблеми вдосконалення законодавства: Зб. наук. праць. – Харків. Нац. юрид. акад. України, 1997. – С. 81-87.

2. Чуйкова В. Ю. К вопросу об объектах наследственного преемства / на примере крестьянских (фермерских) хозяйств и коллективных сельскохозяйственных предприятий / // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – №2. – С. 22-28.

3. Чуйкова В. Ю. Наследование квартир, находящихся в процессе приватизации // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 7. – С. 10-14.

 

Дисертація присвячена дослідженню питань правового регулювання відносин спадкування за заповітом в умовах ринку. Розглянуті підстави виникнення спадкових правовідносин за заповітом, юридична природа заповіту, суб’єктний склад, об’єкти спадкових правовідношень та особливості спадкування за заповітом цінних паперів, квартир тощо. Внесені конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного цивільного законодавства України з питань спадкування за заповітом.

Ключові слова: спадщина, заповіт, спадкодавець, спадкоємець, спадкові правовідносини, правонаступництво, виконавець заповіту, рукоприкладник.

 

Наследственное право и в настоящее время является одним из центральных институтов гражданского права. Его место в системе гражданского законодательства определяется соотношением с другими гражданско-правовыми институтами и, в первую очередь, с институтом права собственности, в котором за последнее десятилетие произошли радикальные изменения, не получившие еще отражения в наследственном праве. Вместе с тем, именно наследственное право обеспечивает правопреемство в гражданских правах и обязанностях на случай смерти их носителя, определяя судьбу имущества умершего.

Назначение института наследственного права в рыночной экономике состоит в стимулировании развития частной собственности и создании условий, необходимых для ее использования с целью удовлетворения материальных и культурных потребностей граждан-собственников, а после их смерти – наследников.

Меняющаяся экономическая ситуация в Украине ставит перед учеными задачу комплексного изучения отношений, возникающих при наследовании по завещанию, а также законодательства, регулирующего эти отношения. В связи с этим диссертация и посвящена исследованию вопросов правового регулирования отношений наследования по завещанию в условиях рынка, с целью совершенствования законодательства в этой области.

В диссертации рассмотрены основания возникновения наследственных правоотношений по завещанию, юридическая природа завещания, субъектный состав, объекты наследственного правоотношения и особенности наследования по завещанию ценных бумаг, квартир и т. д. Автор приходит к выводу, что наследственное правоотношение по завещанию – разновидность гражданских правоотношений, которое относится к вещным правоотношениям с элементами обязательственных. Основанием возникновения такого наследственного правоотношения является юридический состав – составление завещания, смерть наследодателя, открытие наследства, принятие наследства. Право завещать – субъективное гражданское право, которое дает возможность субъекту на собственное активное поведение (“право на собственные действия”) и может рассматриваться как комплексное право, включающее в себя элементы и вещного права, и иных вещных прав, и обязательственного права, и исключительного права на результаты интеллектуальной собственности.

В настоящее время порядок призвания к наследованию, а также содержание прав и обязанностей, которые перейдут к наследникам по завещанию, определяются не только общими положениями о наследовании, содержащимися в Гражданском кодексе Украины, а и специальными правилами, которые расчитаны на отдельные виды наследственного преемства, например, в законах Украины “О предприятиях в Украине, ” “О ценных бумагах и фондовой бирже, ” “Об авторском праве и смежных правах” и других. В связи с этим автором внесены конкретные предложения по совершенствованию действующего гражданского законодательства Украины по вопросам наследования по завещанию.

Ключевые слова: наследство, завещание, наследодатель, наследник, наследственные правоотношения, правопреемство, исполнитель завещания, рукоприкладчик.

 

The candidate’s thesis deals with the analysis of legal regylation of testamentary succession in market-based relations.

The basis of legal relations arising as a result of testamentary succession, the legal nature of testament, legal entity, the objects of heriditary rights and the peculiarities of testamentary succession of securities, flats (apartments) are examined. Specific proposals for the development of the existing civil legislation of Ukraine involuing the problems of testamentary succession are considered.

Key words: legacy, testament (will), executor of testament, legator, legatee, heriditary rights (legal relation), right of succesion, applied hand, recipient of refusal.