Предмет і метод економічної теорії

Економічна теорія описує і таку ситуацію, коли зменшення ціни призводить до скорочення попиту на товар, а збільшення ціни — до його зростання. Такі товари називаються товарами Гіффена ( на честь англійського економіста Р. Гіффена, який вперше дослідив цей ефект). Крива попиту для товарів Гіффена мала б не від’ємний, а додатний нахил.

Цінова еластичність впливає на обсяг доходу (виручки від реалізації), який визначається як добуток ціни за одиницю товару на кількість проданого товару. Для високоеластичного попиту зменшення ціни на 1 % викликає значніше зростання обсягу попиту (продажу), тому доходи від продажу  зростають.  Для  низькоеластичного  попиту  зменшення  ціни  на  1  %  спричиняє зростання попиту менше, ніж на 1 %, тому загальний дохід від продажу зменшується. Для одинично еластичного попиту зміна ціни зумовлює абсолютно однакову зміну попиту, тому загальний дохід від реалізації залишається незмінним.

В теорії попиту розрізняють взаємозамінні та взаємодоповнюючі товари. Взаємозамінні товари (товари-субститути)  — це товари, які здатні задовольняти одну й ту ж саму потребу незалежно один від одного. (Наприклад, потребу в жирах можна задовольнити або соняшниковою олією, або маргарином). Взаємодоповнюючі товари(товари-комплементи) — це такі товари, споживання одного з яких обов’язково потребує споживання інших. (Наприклад, використання корисних властивостей автомобіля неможливе без використання мастил, бензину, гальмівної рідини тощо.)

Товари-субститути і товари-комплементи по-різному реагують на зміну цін свого парного товару. Для товарів-субститутів зростання ціни одного товару зумовлює зростання обсягу попиту на інший (парний) товар. Зростання ціни на олію приведе до збільшення споживання маргарину. Для товарів-комплементів зростання ціни одного товару супроводжується спадом попиту на інший (споріднений) товар. Зростання ціни на бензин змусить власника автомобіля менше ним користуватися, а також споживати менше не тільки бензину, а й мастил та інших споріднених товарів.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту — це відношення відсоткової зміни попиту на товар А до відсоткової зміни ціни товару В:

ЕDА/В  = (ΔQDА /QDА ):( ΔРВ /РВ )

де EDA/B  — перехресна еластичність попиту; ΔQDA /QDA   — відносна зміна обсягу попиту на

товар А; ΔРВ  / РВ    — відносна зміна ціни на товар В. Для товарів-субститутів цей коефіцієнт

додатний, а для  товарів-комплементів  — від’ємний. Чим більша кількість товарів-субститутів

доступна споживачеві, тим еластичнішим буде попит на товар-субститут, ціна якого змінюється, і навпаки. Для незалежних товарів (які не є спорідненими) коефіцієнт перехресної еластичності має  нульове  значення,  тобто  EDA/B   =  0.  Це  означає,  що,  наприклад,  зміна  ціни  на  пральний порошок не впливає на обсяг попиту на взуття.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом визначається як відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар до відсоткової зміни обсягу доходу споживача.

Для  нормальних  (вищих)  товарів,  попит  на  які  зростає  в  міру  зростання  доходів споживачів, ЕDІ  > 0, для низькоякісних (нижчих), попит на які в міру зростання доходів споживачів зменшується, — ЕDІ < 0.

Поділ товарів на низькоякісні та нормальні не містить у собі якоїсь внутрішньої причини.

 

Він спричиняється поведінкою споживача як реакцією на зміну попиту, зумовленою зміною доходу. Відтак споживач відносить той чи інший товар (послугу) до розряду низькоякісних або нормальних.

Явище еластичності властиве не тільки попиту, а й пропозиції. Цінова еластичність пропозиції має точно такий самий вигляд, як і цінова еластичність попиту, за винятком того, що в першому випадку чисельник вміщує показник зміни пропозиції, а в другому — попиту. Оскільки крива попиту має від’ємний нахил, а крива пропозиції — додатний, то й коефіцієнти еластичності попиту і пропозиції матимуть різні знаки. EDP — від’ємний, ESP — додатний.

Виходячи на ринок, продавці й покупці планують свою діяльність, спираючись на власний

досвід та інформацію, яку їм надає ринок насамперед через ціни. Таке планування кожний суб’єкт здійснює відособлено. Іноді ринок виявляє, що споживачі помилилися у своїх споживацьких очікуваннях, оскільки підприємці запропонували менше товарів, ніж покупці готові були купити за встановленою ціною. Можлива й інша ситуація, коли підприємці пропонують більший обсяг товарів, ніж споживачі готові купити за встановлену ними ціну.

Ситуація на ринку, коли підприємці пропонують за певною ціною стільки товарів, скільки споживачі готові купити, називають ринковою рівновагою. Іншими словами, ринкова рівновага має місце тоді, коли попит і пропозиція за певної ціни є урівноваженими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.4. Часткова ринкова рівновага

 

Точка перетину кривих попиту і пропозиції являє собою точку ринкової рівноваги. На осях координат їй відповідає P* — ціна рівноваги і Q* — рівноважний обсяг. Пояснюється це тим, що в точці рівноваги обсяг попиту QD збігається з обсягом пропозиції QS, а  ціна попиту PD збігається з ціною пропозиції PS.

Така ситуація відповідає рівновазі на товарному ринку, коли для продажу пропонується саме така кількість продукту, яку споживач готовий купити. Цю рівновагу називають частковою рівновагою, так як розглядається ринок певного товару.

Під впливом різних чинників рівновага