Предмет, методологія та завдання історії економіки та економічної думки

трудової теорії вартості популяризатором економічного вчення Маркса. Зібер детально аналізує марксівську теорію грошей, його вчення про двоїстий характер праці, категорії капіталу, прибутку та ін. Підтримуючи ідею Маркса про закономірність зміни суспільно-економіних формацій, вчений водночас не погоджувався з думкою про неминучість революційного перетворення суспільстваі був прихильником його еволюційного розвитку. М. Бунге – професор, а згодом ректор Київського університету, у 1881-86 рр займав пост міністра фінансів Росії. Він є автором низки праць з економічної теорії, грошового обігу, фінансів, бухобліку, економіки промисловості і торгівлі. М. Бунге став фундатором Київської психологічної школи, яка згодом здобула високу оцінку на Заході. Маржиналізм в Україні. Вітчизняна економіко-математична школа Наприкінці 90-на поч. ХХ ст. українські економісти починають схилятися до принципів неокласичної теорії, яка розвивалася на грунті маржиналізму. Дедалі менше залишалось прихильників трудової теорії вартості, особливо в її марксистському варіанті. Наприкінці ХІХ-поч. ХХ ст. найвідомішими представниками суб’єктивно-психологічного напряму в Україні стали: Р. Орженцький – професор С. -Петербурзького університету, один з перших академіків Української академії наук. У працях „Корисність і ціна: політико- економічний нарис” (1895), „Основні закони цінності і їх практичне застосування” (1904) дослідник у власному оригінальному викладі розвиває ідеї Ф. Візера і Е. Бем- Баверка. Він підтримує критику австрійською школою трудової теорії вартості, і особливо теорії вартості Маркса; О. Білімович – професор Київського університету, зачинатель „математичної” течії українського маржиналізму, тому що саме він дав найкращий тогочасний опис переваг і недоліків застосування математичних методів в економічних дослідженнях. У 1918 р. О. Білімович емігрував, жив у Югославії, Німеччині, а потім – Стенфордський університет (Каліфорнія), далі сліди загубились. Саме Білімович здійснив найкращу математичну інтерпретацію „Економічної таблиці” Кене і розробив ряд математичних моделей динамічної економічної рівноваги. Найважливішим українським представником „математичного” напряму в економіці став вчений із світовим ім’ям, економіст, статистик, математик, 0професор Киџвського унікерситету і Комерційного інституту (Київ) Є. Слуцький, який справив величезний вплив на розвиток сучасних економіко- математичних досліджень. В коло досліджуваних ним проблем входили теоретичні засади суб’єктивної граничної корисності, теорія економічної ймовірності і випадковості, проблеми економічної і математичної статистики, економічних циклів відтворення. Проте світову славу йому принесла стаття „До теорії збалансованого бюджету споживача” (1915). В цій статті вчений показав взаємозв’язок між функцією корисності з одного боку та динамікою цін і грошових доходів споживача з іншого. Таким чином Слуцький розробив математичні методи, які дозволяють досліджувати величини функції корисності і функції попиту залежно від руху цін і зміни доходів споживача. Саме ідеї, викладені в цій праці, започаткували якісно новий етапв розвитку теорії попиту. М. Туган-Барановський – найвидатніший економіст, вчений із світовим іменем. В 1917 році він повертається із Санкт-Петербурга в Київ, де проводить теоретичну і практичну економічну та господарську роботу на посаді генерального секретаря фінансів Центральної Ради, на кафедрі політекономії Київського університету, очолює соціально-економічний відділ молодої Української академії наук. З його ініціативи створюється інститут кон’юнктури, директором якого він стає. Його перу належить ряд праць, де він висвітлює свої економічні погляди. Туган-Барановський розробив так звану психологічну теорію цінності (вартості), основи якої виклав у статті „вчення про граничну корисність господарських благ як причину їх цінності” (1890). Тут вчений висловлює думку про те, що теорія граничної корисності австрійської школи є підтвердженням теорії трудової вартості (протистояння цихтеорій грнтується на різних підходах допроблеми цінності (вартості) : об’єктивному – у Рікардо і Маркса та суб’єктивному – у Менгера). На цьому грунті український вчений формулює „теорему цінності”, згідно якої граничні корисності благ, що вільно відтворюються, прямо пропорційні їх трудовим вартостям. Тим самим Туган-Барановський висловив ідеї про вплив на величину вартості як об’єктивних факторів (витрат праці), так і суб’єктивних (корисності благ). Туган-Барановський – фундатор сучасної інвестиційної теорії економічних циклів, основи якої викладені у працях „Промислові кризи у сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя” (1894) і „Російська фабрика в минулому і сьогодні” (1899). Тут вчений з’ясовує причини циклічності і економічних криз, їх періодичність і неминучість в ринковій економіці. Він робить висновок, що внутрішнім рушієм економічних коливань і економічної активності є рух інвестицій: „Кризи викликаються тим, що у фазі економічного піднесення споживання капіталу відбувається швидше, ніж його утворення…”. Інвестиційна теорія циклів, яка згодом стала провідною в поясненні економічної циклічності, започаткувала сучасну теорію кон’юнктури. Крім цього, Туган-Барановський висловив ідею мультиплікації інвестицій, яка знайшла продовження в дослідженнях Кейнса. Загальновизнаним є внесок Тугана- Барановського в розробку проблем теорії розподілу і теорії соціалізму. Слід зауважити, що за своїми поглядами український вчений до кінця життя залишався соціалістом реформістського спрямування, порвавши в 90-х роках з ортодоксальним марксизмом. Свої соціалістичні погляди він виклав у працях „Сучасний соціалізм у своєму історичному розвитку” (1906), „Соціалізм як позитивне вчення” (1917). Вчений заперечував революційне насильство, як засіб досягнення соціалістичних перетворень. Стосовно конкретних перспектив соціалізму в Росії, Туган- Барановський стверджував, що „сучасна Росія до соціалізму ще, безумовно, не дозріла”. цікаво, що вчений наголошував, що соціалізм, який приходить на зміну нерозвиненому капіталізму, приречений на жорстоку диктатуру і злидні.