Проблеми становлення та сучасний стан кредитної системи України

В 2009р. темпи зростання довгострокових кредитів продовжували знижуватись до листопада. Після прийняття НБУ рішень щодо стимулювання банків збільшувати обсяги кредитної підтримки процесів економічного розвитку, обсяги даного виду кредиту, а саме терміном від 1 до 5 років, суттєво збільшились, зокрема на 8, 3 млрд. грн., проти 1, 6 млрд. грн. у жовтні та 0, 9 млрд. грн. у вересні (рис. 5).

 

Рис. 5. Динаміка кредитів наданих суб’єктам господарювання за строками кредитування протягом 2009р., млрд. грн. [8, с. 119]

 

Проте дана тенденція тривала не довго і вже за результатами діяльності банківських установ за 2011р. спостерігається зниження темпів зростання довгострокових кредитів. В 2012р. надання довгострокових кредитів суб’єктам господарювання стало другорядним завданням, а попитом користувались короткострокові кредити на поточні потреби підприємств, що було зумовлено зниженням ділової активності в Україні.

У структурі кредитів наданих суб’єктам господарювання за цільовими вкладеннями переважає частка кредитів виданих на поточну діяльність, яка в середньому складає 83, 3%. Обсяги кредитів як на поточну діяльність, так і в інвестиційну протягом 2006-2012р. р. мали тенденцію до поступового збільшення. В докризовий період темпи зростання були вищі у інвестиційних кредитів, а в після кризовий – у кредитів наданих на поточні цілі. Як бачимо, намагання держави підтримати та розвинути інвестиційне кредитування, особливо в умовах кризи шляхом затвердження ряду нормативно-правових документів, зокрема ЗУ №639-VI від 31. 10. 2008р. ; Указ Президента №1046 від 17. 11. 2008р. ; Постанова КМУ №961 від 04. 11. 2008р. – не мало успіху.

Як бачимо, фінансова криза 2008-2009р. р. не вплинула на обсяги кредитування суб’єктів господарювання, проте різко зменшились темпи його зростання. За результатами 2008р. обсяги кредитування і темпи його зростання були високими – це пояснюється тим, що в І-ІІІ кварталах 2008р. спостерігалась тенденція поступового уповільнення темпів зростання кредитів наданих суб’єктам господарювання у річному обчислені, а в ІV кварталі – тенденція змінилась на протилежну і за підсумками 2008р. перевищили рівень 2007р. На зниження кредитної активності вплинули уповільнення темпів зростання ресурсної бази банківських установ через ускладнення умов доступу до зовнішніх джерел фінансування, погіршення кредитоспроможності позичальників та необхідність виконання вимог НБУ, направлених на стабілізацію ситуації на грошово-кредитному ринку. Прискорення ж темпів зростання кредитів наданих суб’єкта господарювання банківськими установами було зумовлено значним приростом кредитів у іноземній валюті.

В 2009р. темпи зростання кредитування суб’єктів господарювання в Україні різко впали до 104, 2% проти 170, 3% у 2008р. Динаміка залишків за кредитами була низхідною у І-ІІ та ІV кварталах 2009р. Основною причиною цього було зменшення ресурсної бази банківських установ внаслідок відпливу депозитів та все ще обмеженого доступу до зовнішнього фінансування, а також погіршенням фінансового стану підприємств. В ІІІ кварталі спостерігалось деяке покращення, у зв’язку із зростання рівня вільної ліквідності банків.

Темпи зростання кредитування суб’єктів господарювання значно знижувались і в 2012р. – до 105, 2% проти 114, 9% в 2011р. НБУ пояснював повільні темпи нарощування кредитування різноспрямованою динамікою зростання кредитів у розрізі секторів економіки та видів валют [8, с. 42].

Проте, ми вбачаємо, зменшення темпів кредитування банків суб’єктів кредитування у знижені темпів виробництва промислової продукції. Так, за даними Державної служби статистики України, в липні 2012р. скорочення продукції промисловості склало 1% порівняно з аналогічним періодом 2011р. [26]. Дана ситуація склалась внаслідок загального гальмування економічного зростання світової економіки, збільшенням податкового тягаря в Україні, політичної нестабільності і, як наслідок, погіршенням інвестиційного клімату.

 

Рис. 6. Структура кредитного портфеля суб’єктів господарювання за видами економічної діяльності протягом 2005-2012р. р., %

 

Джерело: складено на основі [25]

Як видно з рис. 6, протягом 2005-2012р. р. в основному зберігалось співвідношення наданих кредитів суб’єктам господарювання за видами економічної діяльності. Переважну частку складають кредити надані в торгівлю, в середньому 35, 7% від загального обсягу кредитів наданих суб’єктам господарювання, та в переробну промисловість – 25, 3%, тобто банки кредитують ті галузі економіки, які стабільно розвиваються та забезпечують своєчасне повернення кредитів.

Частка кредитів наданих підприємствам сільського господарства є незначною та з 2005-2010р. р. неухильно зменшувалась. Деяке пожвавлення кредитування в галузі спостерігалось в 2008р., коли частка даного виду кредиту збільшилась на 0, 4 п. п. у порівнянні з попереднім роком і становила 6, 5% від загального обсягу кредитів наданих суб’єктам господарювання. З 2011р. відбувається поступове збільшення частки кредитів наданих сільському господарству до 5, 9%, що на 0, 6 п. п. більше, ніж у 2010р. [8]. В 2012р. попит на кредити зі сторони виробників сільськогосподарської продукції зріс і склав вже 6% від загального обсягу кредитів наданих суб’єктам господарювання. Банківські установи не охоче кредитують підприємства даної галузь, оскільки більшість сільськогосподарських товаровиробників не є кредитоспроможними, через відносно низьку рентабельність ведення господарства.

 

 

 

На сьогодні з’явились пропозиції щодо закону про банківську таємницю.

Конфіденційність інформації – той важливий елемент, без якого банки не в змозі ефективно виконувати свої функції. Гостра потреба у надійному захисті інтересів як клієнтів банків, так і банківської системи спонукає по-новому