Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проблеми запозичень романських мов

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
43
Мова: 
Українська
Оцінка: 

цієї мови».

Французька мова дійсно почала запозичувати слова лише після того, як вона позбулася характерних ознак латинської мови та набула основних рис особливої (окремої, своєрідної) романської мови. Саме тому неправильно розглядати власне кажучи як запозичення слова кельтського походження (наприклад, bouleau, bee, tonneau тощо) та слова германського походження (jardin, fauteuil, gare тощо), що відносяться до часу формування французької мови як незалежної.
Запозичення робиться з мови, що докорінно відрізняється від мови, що запозичує це слово. В цьому розумінні, треба сказати про запозичення у французькій мові з арго або з різноманітних термінологій, бо арго та численні термінології є гілками повсякденної французької мови. З тієї ж причини важко відрізнити справжні запозичення від діалектичних слів, що проникли у повсякденну мову, бо діалекти також є різновидами державної французької мови.
Таким чином, ми називаємо запозиченнями лише слова та елементи слів, взяті французькою мовою з іноземних мов, а також мов національних меншин, які проживають на території Франції (баскський, бретонський, фламандський).
Зазвичай, запозиченнями називають лише запозичені слова. Хоч дійсно частіше за все запозичуються слова, але існують й інші приклади, коли запозичуються також значення та морфологічні ознаки. Таким чином, нове значення французького дієслова realiser – «уявляти co6i, усвідомлювати» – це семантичне запозичення з англійської мови. Croissant (у пекаря) та lecteur (в університеті) є семантичними запозиченнями з німецької мови. Під впливом англійських дієслів, що відповідають французьким ignorer та contrоler відповідно отримали значення «нехтувати» та «панувати».
Зовсім особливим засобом запозичення є прийняття не лише значення, але також «внутрішньої форми» іноземного слова. Цей вид запозичення називається «калька». В якості приклада можна навести surhomme утворене за моделлю німецького «Ubermensch», gratte-ciel відповідно до англо- американського «sky-scraper». Морфологічні елементи впроваджуються у мову за допомогою ряду слів, що складаються з цих елементів. Перед тим, як стати французьким, суфікс – ade входив до складу багатьох іменників, запозичених з інших романських мов. За допомогою безлічі запозичень з латинської мови суфікс – ation увійшов до французької мови.
Дослідження (вивчення) запозичень підкреслюють зв’язок між мовою та історією народу, творця цієї мови.
Словник сучасної французької мови нараховує достатньо велику кількість запозичень з іноземних мов у piзні епохи.
Кожен період розвитку французької мови характеризується кількістю та якістю запозичених слів, що витікає з конкретних історичних умов, характеру відносин між французьким та іншими народами. Іноді запозичення було продиктоване модою, або абсурдним снобізмом. Але, взагалі, сама мова народу в певний період часу набула великого престижу на світовій арені та переважаючого (вирішального, вагомого) економічного та культурного впливу, що стає багатим джерелом запозичень. Саме тому запозичення становлять великий інтерес не тільки для мовознавця, а також для історика як документ, що має історичну та культурну цінність.
Щоб запозичення відбувалося легко, політичного та культурного впливу однієї нації на іншу зовсім недостатньо. Процес запозичення особливо полегшується, коли мова, що позичає, i мова-джерело належать до однієї родини, а особливо до однієї спілки.
Іноді дуже важко простежити за шляхом запозичень. Відповідно до того, відбувається запозичення з мови безпосередньо чи за посередництвом іншої мови, розрізняють прямі та непрямі запозичення. Екзотичні слова у французькій мові часто є непрямими запозиченнями. Так, слово piroque – запозичення з мови Карибських островів, здійснене при посередництві іспанської мови, bambou – запозичене з португальської, яка в свою чергу запозичила його з малайської мови; albafros та veranda – слова португальського походження, увійшли до французької з англійської.
Наведемо в якості прикладу декілька слів, які після запозичення іншими мовами з французької, повернулися до мовного лона невпізнанними: таким є слово budget, запозичене безпосередньо з англійської та походить від старофранцузького bougette – невелика торбина; tennis – походить з англійської, але є лише альтерацією французької форми «tenez», терміну з гри в м’яч; humour – запозичене з англійської, походить від французького humour в значенні «схильність до жартів». Треба визначити, що запозичення, зроблені певною мовою, іноді обмежені у географічному відношенні: англіцизм commodites в значенні «продовольчі товари» невідомий у Франції, але широко використовується в канадській французькій мові; tramway, скорочено tram, навпаки, поширене у Франції, тоді як канадці говорять char urbain; в Бельгії зазвичай використовують англійські футбольні терміни goal, goal-keeper, back, half, shot, shoter, hands, corner, у Франції їx більш охоче заміняють на відповідні традиційні французькі слова: but, gardien de but, arriere, demi, tir, tirer, coup de main (ou main), coup de coin.
1. 2. Роль запозичень у збагаченні словникового складу.
Запозичення з інших мов – це звичайний, постійний процес, що виникає в результаті встановлення більш тісного контакту між народами. Головним чином запозичення збагачують мову, яка їx отримує. Але трапляється так, що в деякі періоди запозичення стають надмірними i, як наслідок, шкідливими. Так мода на італійські слова при королівському дворі у XVI столітті спричинила законну реакцію збоку поборників чистоти мови. У цьому відношенні відома діяльність Естьєна.
Надмірний вплив англійської мови на французьку у XIX столітті спричинив протест письменників. У своєму вірші «Mardoche» Мюссе висміює англоманію денді свого часу:
... son compagnon, compere et confident,
Etait un chien anglais, bon pour l’oeil et la dent.
Фото Капча