Проблеми запозичень романських мов

A потім:

And how do you do, mon bon pere, aujord hui?

У той самий час Вьєне, один з останніх представників класицизму, в якості завзятого пуриста виступає проти всякого роду запозичень, особливо англійських. У своєму вірші, який він продекламував під час урочистого засідання у Французькому інституті він пише:

• On n’entend que des mots a dechirer le fer;
• Le railway, le tunnel, le ballast, le tender,
• Express, trucks et wagon; une bouche fran9aise Semnle broyer du verre ou macher de la braise.

В наш час поборники чистоти та відносності однорідності французької мови бурхливо реагують на масове проникнення англіцизмів та американізмів. У своєму головному творі стосовно лінгвістичних запозичень Л. Деруа пише: «... у Франції найчастіше використовують англійські терміни через снобізм, захоплення або примхи часу... «. У статті Фелікса де Гран Комб можна прочитати наступне: « Деякі автори вважають, що приправляти твори англійськими термінами необхідно, щоб створити «атмосферу». Як тільки вони ступили в Дувр, вони вже не обідають (dejeuner), а «брекфестничають» – (breakfaster). Найважливішим нам здається застерегти читача від інших надмірних термінів, що ось-ось проникнуть у сучасну французьку мову... «.

Фелікс де Гран Комб склав лист цих надмірних термінів у сьогоденній французькій мовi, супроводжуючи їх своїми коментаріями. Наведемо деякі з них: businessman: чому надають перевагу цьому слову, а не слову «homme d’affaires»? ; label – хоч можна сказати «etiquette»; shopping: не можна вибачити цього англіцизму, оскільки у фpaнцyзькiй мовi є чyдoвi слова «achats» та «emplettes», не кажучи про «acquisitions»; «struggle for life»: ніякої користі заміняти ним вираз «lutte pour la vie».

Сповнені іронії коментарі цього автора стосовно американізмів cocktail та chewing-gum: « Ми могли б завадити запозиченню слова cocktail. Чи не здається це дивним, що в країні настільки багатій чудовими національними напоями, стільки співвітчизників вважають себе зобов’язаними ковтати цю заатлантичну мішанину?»... « Стосовно слова chewing-gum, краще було б позбавитися не лише цієї огидної звички, але й цієї peчi. «

Лише тi запозичення є виправданими, які заповнюють недоліки у мовi, i вигляд яких не є шокуючими. Таким є запозичення poster une lettre, яке з’явилося під впливом англійського дієслова «to post», i яке є кращим за «jeter une lettre a la boite». Те ж стосується слова analphabetisme, італійського запозичення, яке не має лексичного еквіваленту у французькій мові. Запозичення необхідне, коли мова йде про позначення суто іноземні peчi: pudding, samovar, taiga, yatagan.

Таким чином використання запозичень у розумній мipi, не переобтяжуючи та не заглушаючи мову, сприяє її збагаченню та укріпленню.

Історичний досвід показує, що, за деякими виключеннями, мова врешті решт зберігає корисні слова, які не мають достатньо точних та виразних еквівалентів у самій мові.

1. 3. Запозичення з класичних мов.

Латинська мова, родоначальник романських мов, завжди здійснювала значний вплив на французьку мову. Збагачення французького словника за допомогою вокабул та латинських елементів датується з періоду формування французької мови як самостійної та продовжується до сих пір.

Можна сказати, що латинська мова завжди слугувала французькій невичерпним джерелом збагачення. Що стосується давньогрецької мови, хоч i її вплив був значним починаючи з XIV століття, його неможливо порівняти з необмеженим впливом латинської мови.

Вплив латинської та грецької мов особливо відчувається у XVI столітті, в епоху Відродження культури та античного мистецтва. Велику кількість слів латинського та грецького походження можна знайти в творах Рабле, Монтеня та інших письменників цього часу, як відповідно до головних тенденцій століття, викладених в Teopiї Дю Белле, використовували yci можливі засоби i джерела, щоб заповнити прогалини у словнику рідної мови. Запозичення з мертвих мов часто робляться з метою усунути нестачу абстрактних термінів. Такими словами є: evolution, concours, education, structure, social, enumeration, explication, exister, assimiler, hesiter (з латинсъкої) ; academie, epigramme, hypothese, sympathie, periphrase, anarchie, economie, politique, aristocratie (з грецъког).

Поряд з запозиченнями цілих слів, треба згадати велику кількість запозичень елементів слів, основ та афіксів. Деякі з них i досі продовжують слугувати ефективними засобами утворення нових слів. Наведемо приклади продуктивних запозичених афіксів: -ation = lat. -ationem; -ement = lat. – amentum; – ite = lat – itatem; – ible = lat. -ibilis; -al = lat. -alis; -isme = lat. – ismus – gr. -ismos; – anti = contre = gr. – anti. Велика кількість слів утворена від латинських та грецьких основ. Наприклад: manuscrit (від лат. manus + scriptum – ecrit) ; velocipede (від лат. velox – rapide; pes, pedis – pied) ; mastodonte (від грец. mastos – mamelle та odous, odontos – dent) ; microphone (від грец. micros – petit + phone – voix) ; греко-латинські основи: velodrome від лат. velo – rapide + грец. dromos – course) ; coronographe (лат. corona + грец. graphe).

Можна сказати, що вплив латинської мови на французьку був настільки сильним, що це відчувається навіть у її структурі.

Зауважимо, що слова та їх частини, запозичені з латинської та давньогрецької традиційно називають складними словами