+3 8(066) 185-39-18
fспостерігаємо в романських мовах: фр. succes: 1. (issue quelconque d'une affaire: bon, mauvais succes) ; 2. Успіх (avoir du succes) ; ісп. suceso: 1. Подія (La seccion de «sucesos» en los periodicos' події у газетах) ; 2. Успіх, удача (buen suceso) ; іт. successo: 1. Подія, результат, (i suc-cessi della guerra події війни; giudicare dai successi судити по справам) ; 2. Успіх, удача (successo clamoroso' галасливий успіх; ottener successo 'завоювати успіх) ; порт, sucesso: 1. Пригода, подія (os ultimos su-cessos do dia' останні події дня5) ; 2. Успіх, удача (bom sucesso) ; кат. Succes 1. Подія (незвичайна) ; 2. Успіх. Повного збігу значень (особливо друге) у ряді випадків ми не спостерігаємо. Так, наприклад, передача значення Успіх (або невдача) в іспанському виявляється по контексту (оточенню) : buen suceso «успіх», mal suceso «невдача»; у французькому avoir du succes передає позитивне значення – «мати успіх №. Для позначення поняття «успіх» іспанський воліє exito, так само як і португальська – exito, тоді як французький – succes, італійський – successo. В італійському esito поряд зі значенням «результат» (сприятливий чи несприятливий: esito favorevole, dubbio esito і т. д.) має вузьке значення благополучний результат. Пор. англ. exit «смерть» поряд зі значеннями «вихід», «відхід зі сцени»; фр. exit зберегло тільки театральне значення – «актор лишає сцену. Фр. fleuve відповідає ит. fiume, йен. по, порт. rio. Отже, можна зробити нескладний висновок про те, що французький подібний з італійським в цьому відношенні, але обидва вони відрізняються від іспанської та португальської. Доводиться визнати, що перераховані романські мови діляться на дві групи, і отже, не єдині. Однак вони виявляються єдиними в порівнянні з німецькою мовою, в якому можна спостерігати досить вільну альтернацію з однаковим значенням. Романські мови відповідно використовували б тільки одне слово: фр. fleuve – fleuve, іт. fiume – fiume, ісп. rio – по, порт, rio – rio. На цій підставі можна зробити висновок про те, що романські мови щодо цього явища відрізняються від німецького і, отже, мають спільну рису негативної властивості: вони не мають у своєму розпорядженні синонімічні засоби для матеріально різної номінації даного предмета.
Пошук
Проблеми запозичень романських мов
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
43
Мова:
Українська
2. 2. Запозичення з романських мов.
Італійська мова залишила значний слід у французькій мові. Вона здійснила свій вплив у два етапи, у XVI та у XVIII століттях. Вплив італьської мови був настільки значним у XVI столітті, – пише А. Дарместетер, – що деякі письменники, такі як Aнpi Естьєн, продовжують писати, щоб захистити чистоту французької мови. Запозиченнями з італійської мови ми завдячуємо військовим кампаніям в Італії (з 1494 до 1558 року), а також зростаючому впливу італійської культури.
Проникнення та розміщення італійських торговців та банкірів у містах півдня Франції певним чином сприяли поширенню італійських слів.
Запозичення з італійської мови, як i більшість термінів іноземного походження, стосуються певних сфер людської діяльності.
Війна з Італією та ознайомлення з італійським військовим мистецтвом внесли до французької мови такі військові терміни, як attaquer – «attacare»; barricade – «barricata»; bastion – «bastione»; bataillon – «battaglione»; brigade – «brigata»; canon – «canone»; cantine – «cantina»; cartouche – «cartoccio»; cavalcade – «cavalcata»; cavalerie – «cavalleria»; cavalier – «cavaliere»; citadelle – «cittadella»; colonel – «colonnello»; caporal – «caporale»; escadron – «squadrone»; – «scorta»; fantassin – «fantaccino»; parapet – «parapetto»; sentinelle – «sentinella»; soldat – «soldato».
Серед них декілька морських термінів: boussole – «bossolo»; escadre – «squadra»; golf – «golfo»; fregate – «fregata».
Схожість життя при королівському дворі в обох країнах сприяла проникненню таких слів, як: altesse – «altessa»; ambassade – «ambasciata»; cortege – «corteggio»; courtisan – «cortigiano»; mascarade – «mascarata»; page – «paggio».
Вплив італійського мистецтва у Франції особливо у сферах архітектури, музики, живопису також залишив свій слід у французькому словнику. Поміж інших наведемо терміни архітектури: balcon – «balcone»; cabinet – «cabinetto»; facade – «facciata»; fresque – «fresco»; mosaique – «mosaico»; belvedere – «belvedere»; corridor – «corridore»; faience – «faenza»; maquette – «macchietto»; музичні терміни (що проникли до французької мови у XVIII столітті) : ariette – «arietta»; arpege – «arpeggio»; concert – «concerto»; finale; duo; soprano; tenor; serenade – «serenata» (дослівно «ясне небо»), opera – «opera» (дослівно «Tвip») ; терміни живопису: aquarelle – «aquarelle»; pittoresque – «pitoresco»; pastel – «pas tell о».
Торгівельні відносини, вплив системи фінансів також внесли велику кількість спеціальних термінів, таких як: banque – «bапса»; banqueroute – «bancarotta»; bilan – «bilancio»; credit – «credito»; faillte – «falito».
Вплив італійської мови на французьку був настільки значним, що деякі італійські слова витіснили відповідні вокабули французького походження. Наприклад італійські слова canaille, cavalerie, guirlande, які замінили колись вживані французькі chenaille, chevalerie, garlande.
Приблизно у той самий час, тобто у XVI, XVII, XVIII століттях, французька мова зазнала впливу іспанської мови. Ще у XVI столітті досить численні контакти з солдатами-найманцями та іншими переселенцями, вторгнення іспанських військ під час релігійних війн сприяли проникненню іспанських слів. Саме у XVII столітті при дворі Людовіка XIII став помітним іспанський вплив, який відчувався i надалі у літературі.
Іспанські запозичення стосуються різноманітних сфер