Прогнозування та профілактика ожиріння у вагітних жінок та його ускладнень

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. І. ПИРОГОВА

 

ГОДЛЕВСЬКА НАТАЛІЯ АРКАДІЇВНА

 

УДК 618. 3-06-037-084: 612. 397. 7.

 

 

14. 01. 01. акушерство та гінекологія

 

 

ВІННИЦЯ – 1999

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №1 Вінницького державного медичного університету ім. М. І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, Жук Світлана Іванівна, Вінницький державний медичний університет, доцент кафедри акушерства та гінекології №1.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1 Національного медичного університету ім. акад. О. О. Богомольця МОЗ України, головний акушер-гінеколог МОЗ україни - доктор медичних наук, Франчук Анатолій Юхимович, професор кафедри акушерства та гінекології Тернопільської державної медичної академії ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України

Провідна установа: Київський науково-дослідний Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, акушерський відділ екстрагенітальної патології.

Захист дисертації відбудеться 22 червня 1999 р. о 12 годині на засіданні Спеціалізованої Вченої Ради (К. 05. 600. 01) при Вінницькому державному медичному університеті ім. М. І. Пирогова (286018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного медичного університету ім. М. І. Пирогова (286018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).

 

 

Актуальність теми

Ожиріння, яке визначається як надмірне накопичення жиру організмом, за останні роки стало інтернаціональною проблемою. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я і міжнародна група з питань вивчення ожиріння проголосила “епідемію ожиріння у глобальному масштабі“.

На нинішній час кількість людей, які мають ожиріння збільшилась з 14, 5% в 1980 році до 22, 5%. Проблема охоплює всі демографічні групи людства, включаючи і вагітних жінок (Н. С. Луценко, 1986; М. М. Шехтман, 1987; Е. Н. Хрисанфова, 1990; Fields S. J., Vainder M., 1996).

Не дивлячись на те, що експерти з питань вивчення ожиріння погодились у думці про всесвітню важливість цієї проблеми, причини її як і раніше залишаються вивченими недостатньо (Н. С. Луценко, 1986; Е. Н. Хрисанфова, 1990; Stevens J., Cai J., 1998).

Аліментарне ожиріння, яке найчастіше має місце у вагітних, супроводжується цілим рядом метаболічних ускладнень, головним з яких є надлишкове утворення жиру з вуглеводів (ліпогенез) та відкладання його в жирових депо (Н. Г. Голего, 1980; Н. С. Луценко, 1986; Hollman M. et al., 1996). Враховуючи те, що при вагітності завжди виникають зміни в обміні речовин, в функціях різних органів та систем при поєднанні ожиріння та вагітності на фоні вже існуючих порушень, вагітність може стати фактором ризику для подальшого погіршення цих процесів. Це підтверджується, насамперед, рядом ускладнень, які виникають у вагітних жінок з ожирінням: ранні та пізні гестози, самовільні аборти, завмерлі вагітності, загроза переривання вагітності, аномалії розвитку плода, гіпоксичні стани плода внаслідок порушення в системі гемостазу, хронічна фетоплацентарна недостатність в подальшому гостра фетоплацентарна недостатність та гіпоксія плода безпосередньо в пологах (И. З. Закиров, 1986; П. Н. Веропотвелян, 1995)

В наслідок порушень обміну речовин в організмі вагітної відбуваються значні зміни та порушення в мікроциркуляторному руслі, особливо при ІІ-ІІІ ст. ожиріння. Це проявляється у сповільненні об’єму кровотоку у міжворсинчатому просторі та матково-плацентарному басейні. Внаслідок цих порушень мікроциркуляції при ожирінні у вагітних, часто виникають пізні гестози (Т. И. Акулич, И. Д. Аржавкина, 1984; Ю. И. Барашнев, 1991).

Ускладнення вагітності у жінок з ожирінням та причини, які їх обумовили, приводять в подальшому до серйозних порушень перебігу пологів та післяпологового періоду. Серед них несвоєчасне відходження навколоплідних вод, яке супроводжується морфологічними змінами плодових оболонок, хоріонамніоніт, а згодом і післяпологові септичні ускладнення (Н. Ф. Мельченко, 1980; Я. П. Сольський, 1981; Чернуха Е. А., 1990; Johnson S. R., 1987). При ожирінні пологи часто ускладнюються слабкістю пологової діяльності з стійкою внутрішньоутробною гіпоксією плода, що в подальшому приводить до збільшення оперативних втручань та оперативного розродження під час пологів (Чернуха Е. А., 1990; Шехтман М. М., 1991).

Серед причин ожиріння деякі автори відзначають важливу роль спадкових факторів, і, зокрема, генетичній схильності до патології, яка вивчається. Поодинокі публікації підтверджують цю гіпотезу, але не дозволяють скласти цілісної уяви про дану проблему (Е. Н. Хрисанфова, 1990; Garn, 1981, 1988)

Профілактична спрямованість сучасної медицини, як і раніше, наполегливо вимагає розробки основ медичного прогнозу. В наш час в клінічній практиці виникло нове профілактичне направлення-прогнозування патології з використанням клініко-лабораторних досліджень, яке дозволяє значно підвищити якість діагностики і прогнозування для вчасної профілактичної корекції (Е. Т. Михайленко, П. Г. Жученко, 1989; В. К. Чайка, 1994).

Індивідуальне прогнозування є вагомим допоміжним чинником у проведенні профілактичних заходів у запобіганні виникнення патології.

У зв'язку з цим, базуючись на сучасних даних літератури і результатах власних досліджень, ми дещо змістили акценти в профілактиці розвитку ожиріння у вагітних з застосуванням системної ензимотерапії, виходячи з основних патогенетичних причин виникнення цієї патології.