Причальна споруда типу заанкерований больверк з метало шпунту в порту Білгород-Дністровськ

          9. Будую сумарну епюру в тому ж масштабі, що і активний і пасивнй тиск, причому до дна сумарна епюра повторює епюру активного тиску.

       10.  Розбиваю сумарну епюру на ділянки заввишки 0.5 – 1.5 м і підраховую для кожної ділянки рівнодійні  Еа (кН) і Ер (кН), чисельно рівні площі цих ділянок епюри.

Формула для рівнодійної  а+b/2 * h

1. Eа1 = 6+10 /2 * 1= 8 (кН)

2. Еа2 = 10+14/2 * 0.9 = 10.8(кН)

3. Еа3 = 14+10 /2 * 0.6 = 5.4 (кН)

4. Еа4 = 10+14 /2 * 1 = 12 (кН)

5. Еа5 = 14+16 /2 * 1 = 15(кН) 

6. Еа6 = 16+20 /2 *1 = 18(кН)

7. Еа7 = 20+22 /2 * 1 =21(кН)

8. Еа8 = 22+24 /2 * 1 = 23(кН)

9. Еа9 = 24+28 /2 * 1 = 26(кН)

10. Еа10 = 28 +30 /2 * 1 =29  (кН)

11. Еа11 = 42+44 /2 * 1 = 43(кН)

12. Еа12= 44+46 /2 *1 =  45(кН)

13. Еа13 = 46 + 48 /2 *1 =  47(кН)

14. Еа14 = 48  +50 /2 *1 =  49(кН)

15. Еа15 = 50 +54 /2 * 1 =  52(кН)

16. Еа16 = 54+ 56 /2 * 1 =  55(кН)

17. Еp17 = 28 +62 /2 * 1 = 45 (кН)

18. Еp18 = 62 +94 /2 * 1 = 78 (кН)

19. Еp19 = 94 + 128 /2 * 1 = 111 (кН)

20. Еp20 =128 +150 /2 * 0.7 = 97.3 (кН)

21. Еp21 = 172 + 220 /2 *0.8 = 156.8 (кН)

22. Еp22 = 220 +262 /2 * 1 = 241 (кН)

23. Еp23 = 262 + 304 /2  *1 = 283 (кН)

24. Еp24 = 304 +344 /2 *1 =324 (кН)

25. Еp25 = 344 + 386 /2 * 1 = 365 (кН)

26. Ер26 = 386 + 430/2 *1 = 408 (кН)

27. Ер27 = 430 +470 /2 * 1 = 450 (кН)

28. Ер28 = 470 +504 /2 *1 =487 (кН)

29. Ер29 = 504 + 536 /2 * 1 = 520 (кН)

30. Ер30 = 308 + 536.51/2 *1.5  =840 (кН)

11. Виконую першу перевірку стійкості лицьової стінки. Для цього підсумую усі активні сили Еа і усі пасивні сили Ер. 

Σ Еа < Σ Ер

Σ Еа = 8 + 10.8+ 5.4+ 12 +  15 +  18 + 21 +  23 + 26+ 29+ 43+ 45+ 47 + 49+ 52 + 55 = 459.2 (кН)

Σ Ер = 45 +78 +111+97.3+156.8+241 +283 +324 +365 +408 +450 +487 +520+ 840= 4406.1 (Кн)

Висновок: Умова виконується 459.2 (кН) < 4406.1( кН) 

     12. Показую на епюрі усі рівнодіючі сили, прикладаючи їх в центрі тяжіння відповідних ділянок епюр. Причому усі сили активного тиску направляють у бік акваторії, а пасивного тиску – у бік берега.

       13. Будую силовий багатокутник в масштабі ( 1см – 10 кН, 20 кН, 30 кН і так далі). Для цього, починаю з точки 0, вліво в прийнятому масштабі відкладаю усі активні сили, потім на відстані 1 см вниз і управо відкладаю пасивні сили. Посередині усіх активних сил вибираю полюс О на 7 см від лінії активних сил і сполучаю променями усі точки активних сил з полюсом О. При цьому номер точки відповідає номеру променя. 

       На відстані 1 см нижче від полюса О вибираю полюс О1 і сполучаю з ним усі точки пасивних сил.

      14. Будую мотузкову криву. Для цього промені з силового багатокутника паралельно і послідовно переношу до перетину з лініями дії перетину з лінією дії відповідних рівнодійних. При цьому 0 – промінь паралельно переносимо до перетину з лінією дії сили Еа1, промінь до перетину з лінією Еа2 і так далі переношу усі активні і пасивні сили.

      15. Проводжу замикаючий промінь з точки кріплення анкера А так, щоб він відсікав у верхній і ніжній частині кривої однакові ординати у1 і у2 (допускається у1 ≥ у2 на 5-10%). При цьому точка Б – перетину променя з кривою відповідає розрахунковій глибині занурення лицьовою стінки   (м).

       16. Визначаю додаткову глибину занурення стінки по наближеній формулі

∆t = 0.1   (м)

∆t = 5.3 * 0.1 = 0.53 (м)

        17. Визначаю повну глибину занурення стінки

t =   + ∆t (м)

 t = 5.3 + 0.53 = 5.83 (м) 

 

        18. Визначаю максимальний нормативний згинаючий момент в лицьової стінці

М =