Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
26
Мова:
Українська
* ƞ (кНм)
М =4.7 * 140 = 658 (кНм)
де: = = у1 (м) (на кресленні цей розмір показаний в мм) – максимальна ордината на масштаб сил з силового багатокутника;
ƞ – полюсна відстань, яка дорівнює 7см помножена на масштаб сил з силового багатокутника
19. Визначаю максимальний розрахунковий згинаючий момент в лицьової стінці
М1 = * * * * M (кНм)
М1 = 1.15 * 1.25 * 1 * 0.95 * 658 = 976.71 (кНм)
де: = 1.15 – коефіцієнт надійності за призначенням для глибин причалу до 20 м;
= 1.25 – коефіцієнт надійності за навантаженням;
= 1.0 – коефіцієнт поєднання навантаження;
= 0.95 – додатковий коефіцієнт умови роботи.
20. Визначаю необхідний момент опору перерізу шпунту
Wтр. = М1 / (Ry * )
Wтр. = 976.71/215000 * 1 = 0.004542 = 4542.8
( перекладаються в , помноженням на 1000000)
де: Ry – розрахунковий опір сталі Ст3сп, Ry = 215 МПа = 215000 кПа; = 1 – коефіцієнт умови роботи.
21. За сортаментом підбираю марку шпунту, у якої момент опору перерізу на 1 метр шпунтової стінки більше необхідного моменту опору
За сортаментом підібрав шпунт маркою Л-VII
Висота профілю –460 (мм)
Відстань між осями замкових єднань – 230 (мм)
Розрахунок анкерної тяги
Анкерна тяга працює на розтягування.
1. Визначаю розтягуюче зусилля, що доводиться на одну тягу:
Ra1 = * * ( + ) * (кН)
Ra1 = 0.85 * 1.3 (176 * 2.98) * 1.84 = 363.90 кН
де: Ra1 – зусилля в одній анкерній тязі;
– швартовне навантаження, що доводиться на 1 метр причалу;
- зусилля в тязі на 1 метр причалу, що визначається по силовому багатокутнику, для цього з полюса проводять промінь, паралельний замикаючому променю мотузкової кривої до перетину з лінією активних сил на силовому багатокутнику, отриману відстань від початку активних сил треба (розділити на 1000 при розрахунку в АutoCAD для переходу в м) , помножити на масштаб силового багатокутника; Ra = 274 кН
– крок анкерної тяги уздовж причалу при одноболтовому єднані рівний 4В, де В – ширина шпунтової палі;
– коефіцієнт, що вираховує хвилевий тиск, рівний 0.85
– коефіцієнт,що вираховує перерозподіл тиску на лицьову стінку,а також нерівномірність натягнення анкерної тяги, = 1.3 для тяги з попереднім натягненням, = 1.5 – без попереднього натягнення.
2. Визначаю необхідний діаметр тяги з умови міцності
da =1.13 * * * * * Ra) / Ry * * cosα, (перекладається в мм)
da =1.13 * 1.15 * 1.25 * 1.0 * 0.95 * 176) / 215000 * 1 * 1 = 0.054 м – 54 (мм)
де: α – кут нахилу анкерної тяги до горизонту, α = 0, cosα = 1;
= 1.15 – коефіцієнт надійності за призначенням для глибин причалу до 20 м;
= 1.25 – коефіцієнт надійності за навантаженням;
= 1.0 – коефіцієнт поєднання навантаження;
= 0.95 – додатковий коефіцієнт умови роботи;
= 1 – коефіціент умови роботи.
3. Отриманий по формулі діаметр, округляю до найближчого уніфікованого розмиру (40, 45, 50, 55, 60, 70, 80, 90, 100 мм).
da = 54 (мм). Округляю до 55 (мм)
Розрахунок балки розподільного поясу
Балки розподільного пояса працюють за схемою нерозрізних багато пролітних, у яких опорами є точки кріплення анкерної тяги, а зосереджені навантаження прикладені в місцях кріплення балок до шпунтовой стінки болтами.
1. Визначаю нормативний момент, що вигинає, у балці
M = 0.08 * Ra * = 0.08 * 1.25 * 176* 1.842 = 59.58 (кНм)
2. Визначаю розрахунковий момент,що вигинає,у балці
М1 = * * * * М = 1.15 * 1.25 * 1.0 * 0.95 * 59.58 = 81.36 (кНм)
3.Визначаю необхідний момент опору перерізу балки
W = M1 / Ry* = 81.36 / 215000 = 0.003784 – 378.4
4. За сортаментом підбираю два швелери, у яких сумарний момент опору більший за потрібний
Підбираю два швелера номеру прокату 10
Wтр = 378.4/2 = 189.2 .
W=192см3