Причальна споруда типу заанкерований больверк з метало шпунту в порту Білгород-Дністровськ

      Болти кріплення балок розподільного пояса працюють на розтягування.

1. Визначаю нормативне зусилля у болті

  Р = 0.5  * Ra * la, (кН)

    Р = 0.5 * 1.25 * 176 * 1.84= 202.4 (кН) 

    де:   = 1.25 

      2. Визначаю розрахункове зусилля у болті 

     Р1 =  *   *   *    * Р (кН)

     Р1 = 1.15 * 1.25 * 1.0 * 0.95 * 202.4 = 276.40 (кН)

    де:  =  ,   ,  ,   – те ж, що і у формулі (11)

       3. Визначаю необхідний діаметр болта 

      da = 1.13√ (Р1 / Ry) (мм)

      da = 1.13√(276.40/ 215000) = 0.0405м – 40.5 мм

     де:  Ry – те ж, що у формулі (9)

     Болт округляю до 45 мм

Розрахунок анкерної стінки

      При розрахунку анкерної стінки, так само як і лицьової, вирішують два основних завданная:

    1. Визначення повної довжини стінки

    2. Підбір марки шпунту.

       Розрахунок анкерної стінки виконується аналогічно розрахунку лицьової стінки графоаналітичним способом. Розрахунок виконується для випадку максимального навантаження на анкерну стінку, тобто коли вона розташована на межі зони В і Г і в зоні В відсутнє навантаження від складованих вантажів.

      Порядяк розрахунку:

    1. Викреслюю розрахункову схему в масштаб 1 : 100 . Спочатку приймаю довжину стінки від відмітки 2м до відмітки 6 м

   2. Визначаю активний і пасивний тиск грунту, причому для активного тиску коефіцієнти залишаються такі ж як і в розрахунку лицьової стінки, а для пасивного потрібно брати з таблиці 2

    Визначаю активний тиск грунту

1.  σa1 = (q1 + ρ1*g*h1) * λa1 = (200 + 1.69 * 9.81 * 1) * 0.26 = 56.31 (кПа)

2.  σa2 = (q1 + ρ1*g*h1 + ρ1*g*h2) * λa1= (200+ 1.69* 9.81 *1 + 1.69 * 9.81 * 1.6) * 0.26 = 63.20 (кПа)

3. σa2 = (q1 + ρ1*g*h1 + ρ1*g*h2 + ρ2*g*h3) * λa1 = (200 + 1.69 * 9.81 *1 + 1.69 * 9.81 * 1.6 + 1.02 * 9.81 * 3.4) * 0.26 = 72.04 (кПа)

     Визначаю пасивний тиск грунту

1.  σр1 = (ρ1*g*h1) * λр = (1.69 * 9.81 * 1) * 4.67 = 77.38(кПа)

2.  σр2 =  (ρ1*g*h1 + ρ1*g*h2) * λр = (1.69 * 9.81 * 1+1.69 * 9.81 * 1.6) * 4.67 = 201.23 (кПа)

3. σр3 = (ρ1*g*h1 + ρ1*g*h2 + ρ2*g*h3) * λр = 1.69 * 9.81 * 1 + 1.69 * 9.81 * 1.6 + 1.02 * 9.81 * 3.4) * 4.67 = 360,10 (кПа)

    Визначаю сумарну епюру 

1. Σр1 = 77.38 – 56.31 = 21.07 (кПа)

2. Σр2 = 201.23– 63.20 = 138.03 (кПа)

3. Σр3 = 360,10 – 72.04 = 288.06 (кПа)

  3. Будую епюри активного,пассивного тиску і сумарну епюру аналогічно лицьової стінки.

  4. Визначаю рівнодіючи для ділянок сумарної епюри завишки не більше 1 метра.

1. Ер1 = 63 + 9 / 2 * 0.8 = 42 (кН)

2. Ер2 = 63 + 138/ 2 * 0.8 = 80.4 (кН)

3. Ер3 = 138+183 / 2 * 1 = 160,5 (кН)

4. Ер4 = 183 + 225 / 2 * 1 = 204 (кН)

6.Ер5=225+273/2*

        5. Будую силовий багатокутник тільки для пасивних сил, полюс О відкладаю вниз на 7 см.

       6. Будую мотузкову криву.

       7. Для проведення замикаючих променів ( у цьому розрахунку їх 2 спочатку їх строять на силовому багатокутнику. Для цього від точки 0 відкладую в масштабі силового багатокутника анкерної стінки значення Rа ( кН) з лицьової стінки, отриману точку сполучають з полюсом О – так виходить промінь І, який паралельно переноситься на мутузянкову криву і проводиться з точки кріплення анкера до перетину з мотузяною кривою. Отримана максимальна ордината   використовується для визначення  марки шпунту.

        Потім від точки 0 відкладую значення твору величин  Rа*  (кН) (  – коефіцієнт умови роботи, який приймається 1.3 для тяги з натягненням, або 1.5 для тяги без натягнення) і дії повторюються. Отриманий промінь ІІ також переносять на мотузяну криву. Їх перетин в точці С відповідає розрахунковій довжині анкерної  стінки.

      8. Визначаю додаткову довжину анкерної стінки

 ∆t = 0.1   = 0.1 * 2 = 0.2 (м)

      9. Визначаю повну довжину анкерної стінки і округляю до цьлого числа

 t = tc +  ∆t + t1 = 0.2 + 2. + 1.4 = 3.6 (м). Округляю 3.6 – 4(м)

      10. Визначаю максимальний нормативний момент, що вигинає, в анкерної стінці.

М =   * ƞ  = 0.6 * 210 = 126 (кНм)

де: ƞ – полюсна відстань силового багатокутника анкерної стінки

        – максимальна ордината, отримана при проведенні замикаючого проміня І;

           11. Визначаю максимальний розрахунковий момент, що вигинає, в анкерній стінці.

М1 =    *   *   *  * М = 1.15 *1.25 * 1.0 * 0.95 * 126 = 172.1 (кНм)

          12. Визначаю необхідний момент опору перерізу шпунта анкерної стінки

Wтр = М1 / (Ry*  ) 172.1 / 215000 = 0.000800  - 800 

        13. За сортаментом підбираю марку шпунту, у якого момент опору перерізу на 1 м шпунтовой стінки більше необхідного моменту опору і при цьому ширина шпунтової палі анкерної стінки має бути кратна або дорівнює ширині палі лицьової стінки. 

      За сортаментом підібрали шпунт маркою Л-VII

Визначення відстані від лицьової до анкерної стінки

         Цей розрахунок виконується двома способами: аналітично і графічно. У цій роботі допускається визначити тільки графічно.

          Графічний спосіб полягає в тому, що від точки на лицьової стінці, що віповідає глибині  , проводять площини обвалення до перетину з лінією поверхні причалу. Потім від отриманої точки перетину відкладають прямий кут і проводять промінь. Анкерну стінку візуально переміщають уздовж цього променя, так щоб він відсік на стінці відстань 2∆t. Потім заміряють відстань на схемі між лицьовою і анкерною стінками і множать на масштаб.

 

 

1. Г.Н. Смирнов ,В.В Аристархов “Порти і портові споруди”, М., 2003

2. І.М. Панова, Т.П. Проснічененко Методичні рекомендації по оформленю курсових і дипломних проектів, Одеса 2015.

3. П.И. Яковлєв, А.П. Тюрин, Ю.А. Фортученко “Портові гідротехнічні споруди”, М., Транспорт,. 1976г. 

4.М.П. Дубровський, М.Б. Пойзнер, О.М. Чеботарьев. “Будівництво портових гідротехнічний споруд із зварного шпунту” М., 1993

5. В.Н. Удовіченко. “Морські і річкові гідротехнічни споруди” М., 1976.

6. А.К Фролов. “Проектування залізобетонних кам’яних і армокаменних конструкцій”, М., 2004.

7. А.П. Мандриков. “Приклади розрахунку металевих конструкцій”, М., 1991.

8. БНіП 2.02.02-85. “Основи гідротехнічних споруд”,М., 1986