Принципи забезпечення безпеки населення в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів

 

Таблиця 6

СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ПРО ПОВЕНІ НА ТЕРИТОРІЇ НАШОЇ КРАЇНИ

Вид повеніСередня кількість на рікПлоща, що опинилася під водою, км2Кількість загиблихКількість тих, хто залишився без даху

Сезонні паводки1-10 на багатьох водоймах10-100--

Вид повеніСередня кількість на рікПлоща, що опинилася під водою, км2Кількість загиблихКількість тих, хто залишився без даху

Затяжні дощі, вихід рік з берегів1 раз на рік10-100одиничні випадки100-1000

Те ж саме для систем рік і каналів1 раз на 10 років100-100010-10030-40% до кількості населення затопленої зони

Руйнування гребельодиничні за всю історію10-100100-10001000-10 000

Циклони, катастрофи, урагани на всьому узбережжі1 раз на 10 років1000-100 000100 000100 000- 1 000 000

 

Таблиця 7

СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ПРО СНІГОПАДИ, СЕЛЕВІ ПОТОКИ, ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ

Вид стихійного лихаЧастота на рікПлоща, км2Кількість загиблихКількість тих, хто залишився без даху

Снігопади10-100Територія населених пунктіводиниці-

Лавини, селеві потоки, зсуви1-101-1010-100100-1000

Лісові пожежі10-100100-100010-100до 80% населення

 

Регіональні – потерпілих від 50 до 300 осіб, серед них загиблих 3-5 людей; порушені умови життєдіяльності 500-1000 людей; матеріальний збиток становить 10% зведеного річного бюджету; зона НС охоплює територію двох областей.

Загальнодержавні – потерпілих понад 300 людей, загиблих більше 5 осіб; порушені умови життєдіяльності 1000 осіб; матеріальний збиток становить понад 10% зведеного річного бюджету; зона НС охоплює більш як дві області.

Основною метою такої класифікації є визначення й розмежування повноважень організацій і територіальних органів влади під час ліквідації наслідків НС.

 

 

Надзвичайні ситуації та їх класифікація.

Надзвичайні ситуації природного походження.

Надзвичайні ситуації антропогенного походження.

Специфічні небезпечні явища.

Соціальні небезпечні явища.

Техногенні небезпечні явища.

 

 

Радіаційно небезпечними називають об’єкти народного господарства, що використовують у своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання, або останні утворюються в процесі функціонування цих об’єктів.

Нині майже в 30 країнах світу експлуатуються близько 450 атомних енергоблоків, з них 46 – у країнах СНД. Їх загальна потужність становить понад 30 ГВт. Кількість електроенергії, що виробляється атомними електростанціями світу, – майже 20%, у Європі її частка становить приблизно 35%.

За всю історію атомної енергетики в світі було зареєстровано понад 300 аварійних ситуацій (за винятком СРСР). У СРСР, крім катастрофи на ЧАЕС, інші аварії були не оприлюднені. У табл. 3. 8. подано найбільші викиди РР, що сталися у ХХ столітті.

Крім небезпеки, що створюють аварії на АЕС, існує ще багато різних джерел радіоактивного зараження. Вони безпосередньо пов’язані з видобутком урану, його збагаченням, переробкою, транспортуванням, збереженням і похованням відходів. Небезпечними є галузі науки й промисловості, що використовують радіоізотопи та інші джерела іонізуючого випромінювання. Це – ізотопна діагностика, рентгенівське обстеження хворих, рентгенівське оцінювання якості технічних виробів тощо. Радіоактивними іноді можуть бути деякі будівельні матеріали.

Радіаційні аварії за масштабами поділяють на три типи:

локальні – це аварія, радіаційні наслідки якої обмежуються однією будівлею;

місцеві – радіоактивні речовини не поширюються за межі території АЕС;

загальні – аварії, радіаційні наслідки яких поширюються за територію АЕС.

Основними уражаючими факторами аварій на радіаційно небезпечних об’єктах є:

хмара зараженого повітря, що утворюється в перший період аварії та поширюється вітром;

радіоактивно заражена місцевість;

радіоізотопи, що потрапили в організм людини з водою та їжею;

комбінований вплив як радіоактивних, так і нерадіоактивних факторів: механічна дія уламків інженерних конструкцій, термічні травми, хімічний опік, інтоксикація, опромінення організму уражаючими дозами, психотравматичний ефект та ін.

 

Таблиця 8

ВИКИДИ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН, ЩО ПРЕДСТАВЛЯЛИ ЗАГРОЗУ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ

Рік, місцеПричинаАктивність, МКuНаслідки

1957 р., Південний УралВибух сховища з високоактивними відходами20, 0Забруднено 235 тис. км2 території

1957 р., Англія, УіндскейлЗагорання графіту під час випалу й ушкодження ТВЕлів0, 03Радіоактивна хмара поширилася на північ до Норвегії та на захід до Вени

1945-1989 рр. Здійснено 1820 ядерних вибухів, з них 483 – у атмосфері40, 0 по 137Сs і 90SrЗабруднення атмосфери й місцевості по сліду хмари

1964 р. Аварія супутника з ЯЕУ70% радіоактивних речовин випало в Південній півкулі

1966 р., ІспаніяРозкидання ядерного палива двох термоядерних бомбТочних даних немає

1979 р., СШАЗривання запобіжної мембрани першого контуру теплоносія0, 043Викид 22, 7 тис. тонн забрудненої води, 10% радіоактивних речовин потрапило в атмосферу

1986 р., СРСР, ЧорнобильВибух і пожежа четвертого блока50Незрівнянні з усіма попередніми аваріями

 

Про зовнішнє опромінення вже говорилося раніше, що ж до внутрішнього, то воно розвивається в результаті надходження в організм радіоактивних речовин з повітрям, продуктами харчування і водою. У перші дні після аварії найнебезпечніші радіоактивні ізотопи йоду, які накопичуються щитовидною залозою. Через 2-3 місяця після аварії основним агентом внутрішнього опромінення стає радіоактивний цезій, надходження якого в організм можливе з продуктами харчування. В організм людини можуть потрапити й інші радіоактивні речовини, такі як стронцій, плутоній, америцій, уран тощо.

Характер поширення радіоактивних речовин в організмі проілюстрований на рис. 2. 3. Дослідження показують,