Принципи забезпечення безпеки населення в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів

В основі уражаючої дії радіочастотної зброї лежить опромінення людського організму електромагнітним випромінюванням. Дослідження показали, що навіть за впливу випромінювання низкої інтенсивності в організмі відбуваються різні розлади й зміни, зокрема й порушення ритму роботи серця, аж до його зупинки. При цьому відзначають два види впливу: тепловий і нетепловий. Тепловий вплив викликає перегрівання тканин та органів і за доволі тривалого опромінення ініціює в них необоротні патологічні зміни, наприклад, пов’язані зі згортанням білка. Нетепловий вплив, призводить переважно до функціональних порушень у різних органах людського організму, особливо в серцево-судинній і нервовій системах.

Лазерна зброя – це джерело потужних потоків електромагнітної енергії оптичного діапазону – квантові генератори. Дія лазерного променя досягається шляхом нагрівання до високих температур матеріалів об’єкта, у результаті чого відбувається їх розплавлювання або навіть випаровування. Ураження об’єктів досягається внаслідок механічного їх руйнування, а що стосується людей, то це можуть бути порушення органів зору і термічні опіки шкіри тощо. Лазерне випромінювання діє раптово, приховано, з високою точністю та прямолінійністю поширення. Можливе створення лазерних бойових комплексів різного призначення наземного, морського, повітряного й космічного базування з різною потужністю, дальністю дії, швидкострільністю.

Інфразвукова зброя ґрунтується на використанні звукових хвиль з частотою у кілька герц. Інфразвукові коливання нижче рівня сприйняття людського вуха здатні викликати у людей стан тривоги, розпачу й навіть жаху. За оцінками фахівців, інфразвукові випромінювання викликають епілепсію, а велика їх потужність може призвести до летальності. Смерть може настати в результаті різкого порушення функцій організму, ураження серцево-судинної системи, деструкції кровоносних судин і внутрішніх органів. Добираючи певну частоту випромінювання, можна, наприклад, спровокувати масові прояви інфаркту міокарда. Варто враховувати здатність інфразвукових коливань проникати через бетонні та металеві перешкоди, що, безумовно, підвищує інтерес військових фахівців до цієї зброї.

Бурхливий розвиток засобів масової інформації, особливо електронних, створює об’єктивні передумови використання їх у воєнних цілях як інформаційно-психологічної зброї. Ймовірно, у майбутньому поле бою буде все більше переміщуватись у бік інтелектуального впливу на свідомість і почуття мільйонів людей. Розмістивши на навколоземних орбітах космічні ретранслятори, країна-агресор може розробити й за певних умов здійснити сценарій інформаційної війни проти тієї чи тієї держави, намагаючись підірвати її зсередини. Провокаційні передачі будуть розраховані не на розум, а насамперед на емоції людей, на їх почуття, що значно ефективніше, особливо за невисокої політичної культури населення, недостатньої поінформованості та непідготовленості до такої війни. Дозована подача ідеологічно та психологічно обробленого провокаційного матеріалу, чергування правдивої («кредит довіри») й хибної інформації, вмілий монтаж подробиць різних вигаданих «вибухонебезпечних» ситуацій можуть перетворитися на могутній засіб психологічного тиску. Особливо дієвим це може бути проти країни, у якій існують соціальна напруженість, міжнаціональні, релігійні чи класові конфлікти. Ретельно підібрана інформація, потрапляючи на такий сприятливий ґрунт, може за короткий час викликати паніку, масові безладдя, погроми, дестабілізувати політичну ситуацію в країні. У такий спосіб можна змусити ворога капітулювати без застосування традиційних видів зброї.

Розвиток молекулярної генетики зумовив останніми десятиліттями можливість створення генетичної зброї на основі рекомбінації ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти) – носія генетичної інформації про живий організм. За допомогою методів генної інженерії стали можливими поділ генів та їх рекомбінація з утворенням молекул рекомбінантної ДНК. На основі цих методів можна здійснювати перенесення генів за допомогою мікроорганізмів, забезпечити утворення сильнодіючих токсинів людського, тваринного чи рослинного походження. Шляхом комбінування бактеріологічних й інших агентів можна створювати біологічні засоби, основу біологічної зброї, зі зміненим генетичним апаратом. Упроваджуючи генетичний матеріал з яскраво вираженими токсичними властивостями у вірулентні бактерії чи віруси людини, можна одержати біологічну зброю, здатну за короткий час викликати її смерть. Учені припускають, що до 2010 року генна інженерія досягне значних результатів у галузі молекулярної біології, що дасть змогу розкрити механізм дії токсинів, забезпечити виробництво токсичних продуктів, які можна буде застосовувати як зброю.

Вивчення природного та генетичного розходження між людьми, їх тонкої біохімічної структури показало можливість створення так званої етнічної зброї. На думку вчених, така зброя вже в недалекому майбутньому може уражати спеціальними агентами одні етнічні групи населення й бути індиферентною щодо інших. В основі такої вибірковості лежать розходження в групах крові, пігментації шкіри, генетичній структурі й інші чинники. Дослідження в галузі етнічної зброї можуть бути спрямовані на виявлення генетичної вразливості окремих етнічних груп і розробку спеціальних агентів, розрахованих на ефективне використання цієї здатності. Згідно з висновками американського медика Р. Хамершлага, етнічною зброєю можна завдати удару 25-30% населення країни, на яку спрямована ця зброя. Нагадаймо, що в ядерній війні такі втрати населення вважаються «неприйнятними».

Уражаючим фактором пучкової зброї є гостроспрямований потік заряджених або нейтральних частинок високих енергій – електронів, протонів, атомів водню. Енергія цих частинок може спричинити виникнення інтенсивного теплового поля й завдати ударних механічних навантажень на структуру органів і організм людини загалом, ініціюювати рентгенівське випромінювання. Застосування пучкової зброї характеризується миттєвістю й раптовістю уражаючої дії. Обмежуючим фактором щодо дальності дії цієї зброї є газове середовище – атмосфера, з атомами якої взаємодіють прискорені частинки. Найімовірнішими об’єктами ураження цією зброєю можуть бути люди, електронне устаткування, різна техніка, ракети, космічні апарати.

Теоретичні дослідження в галузі ядерної фізики показали принципову можливість існування антиматерії, а отже, й створення зброї на основі анігіляції частинок та античастинок. Згодом існування античастинок (наприклад, позитронів) було доведено експериментально. Взаємодіючи між собою, частинки та античастинки зникають, виділяючи величезну енергію у вигляді фотонів. Згідно з розрахунками, під час взаємодії 1 міліграма античастинок з матерією утворюється енергія, еквівалентна вибуху кількох десятків тонн тринітротолуолу. Процес одержання й збереження античастинок поки що дуже складний. Відомо, що у Швейцарії, у Європейському центрі ядерних досліджень, робляться спроби утримати античастинки у бульбашках рідкого гелію. Зазначені труднощі роблять вельми проблематичним створення в найближчому майбутньому зброї масового ураження на основі антиматерії, хоча загалом ідея є доволі привабливою для військових.

Менш відомою є акустична й електромагнітна зброя. Акустична зброя уражає живу силу ворога, випромінюючи звукові коливання певної частоти, що викликають широкий спектр порушень функціонування організму – від миттєвої діареї до розриву середнього вуха. Крім того, ефект може бути й психологічним, аж до повної деморалізації. Електромагнітна зброя розрахована передусім на придушення класичних радіоелектронних засобів, що працюють на принципах приймання й перетворення електромагнітних хвиль. Іншими словами, усі електроприлади в зоні дії електромагнітної бомби або згорять, або «неправильно функціонуватимуть». Крім того, за певної потужності електромагнітне випромінювання здатне шкідливо впливати й на людину, руйнуючи клітини і порушуючи біологічні та фізіологічні функції органів та організму загалом.

Зрозуміло, перелічені вище види зброї не вичерпують можливості їх появи в майбутньому, оскільки майже всі вони ґрунтуватимуться на технологіях подвійного призначення. Це ускладнює їх ідентифікацію, контроль над розробкою й виробництвом, а також утрудняє досягнення угод щодо їх заборони. Про таку небезпечну перспективу вперше на офіційному рівні було заявлено делегацією СРСР у 1975 р. на ХХХ сесії Генеральної асамблеї ООН. Тоді СРСР надав проект «Угоди про заборону розробки й виробництва нових видів зброї масового ураження і нових систем такої зброї». Однак світове співтовариство як тоді, так і зараз головну погрозу вбачає, вже існуючих видах ЗМУ, що, на його думку, є більш реальною небезпекою.

 

 

Надзвичайні ситуації воєнного часу.

Характерні риси сучасної війни.

Поняття про ядерну зброю.

Уражаючі фактори ядерної зброї.

Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій.

Уражаючі фактори хімічної зброї.

Біологічна зброя.

Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані як спорядження біологічних боєприпасів.

Ознаки захворювання людини сибіркою.

Коротка характеристика такої хвороби людини, як чума.

Холера – хвороба органів травлення.

Профілактика ураження та захист від дії уражаючих факторів ядерного вибуху.

Профілактика ураження та захист від дії отруйних речовин.

Принципи захисту від біологічної зброї.

Поняття про радіологічну зброю.

Поняття про радіочастотну зброю.

Поняття про лазерну зброю.

Поняття про інфразвукову зброю.

Поняття про інформаційно-психологічну зброю.

Поняття про генетичну зброю.

Поняття про етнічну зброю.

Принципи дії пучкової зброї.

Поняття про зброю на основі анігіляції речовини та антиречовини.

Акустична зброя.

Зброя на основі дії електромагнітного випромінювання.