Психоаналітичний, гуманістичний та соціально-когнітивний напрямок

У міру розвитку Его діти вчаться справлятися з реальним світом. Его діє за принципом реальності, що покликаний реалістичним чином задовольняти імпульси Ід, приносячи довгострокове задоволення, а не біль і рани. (Уявіть собі, що б трапилося, якби, не маючи Его, ми виражали неприборкані сексуальні або агресивні імпульси як тільки вони з'являлися.) Его, що містить наші частково свідомі сприйняття, думки, судження й спогади, - "виконавча галузь влади" нашої особистості. Це посередник, що врівноважує імпульсивні вимоги Ід, що стримують вимоги, що посилають Супер-Его, і вимоги реального життя зовнішнього світу.

Уявлення Фрейда про структуру особистості

Свідомість це верхня частина айсберга. Зверніть увагу: Ід повністю перебуває в області несвідомого, тоді як Его й Супер-Его діють як свідомо, так і несвідомо. (Адаптовано по Freud, 1933.) 

Починаючи із чотирьох або п'яти років, як припускав Фрейд, Его дитини визнає вимоги Супер-Его, яке вперше з'являється. Супер-Его - це голос свідомості, що змушує Его враховувати не тільки реальне, але й ідеальне. Він говорить про те, як нам варто поводитися. Супер-Его прагне до досконалості, судячи дії й створюючи позитивні почуття гордості або негативні - провини. Хтось із винятково сильним Супер-Его може бути дуже чесним, однак, на жаль, з комплексом провини. Інша людина зі слабким Супер-Его може бути занадто егоїстичним і не мати каяттів совісті. Оскільки потреби Супер-Его часто протистоять потребам Ід, Его прагне їх зрівноважити. Цнотливий студент, якого сексуально залучає якась особа, може задовольнити й Ід, і Супер-Его, вступивши в добровільну організацію, щоб працювати разом з бажаною жінкою. 

 

Его (лат. Ego - Я)

У значній мірі усвідомлювана, "виконавча" частина особистості, відповідно до Фрейда, - посередник між вимогами Ід,  Супер-Его й реальністю, Его діє на підставі принципу реальності, задовольняючи бажання Ід таким чином, що вони дійсно приносить задоволення, а не страждання

Cупеp-Его (лат. Superego – Над-Я)

Частина особистості, що з'являє, як вважав Фрейд, інтерналізованні ідеали й які дають основу для суджень (совісті) і майбутніх прагнень.

Стадії психосексуального розвитку:

Стадії розвитку дитини (оральна, анальна, фалічна, латентна, генітальна), протягом яких, думав Фрейд, що прагне до одержання задоволення енергія Ід фокусується на певних ерогенних зонах.

Едипів комплекс

Відповідно до Фрейда, сексуальний потяг хлопчика до власної матері, що супроводжується ревнощами й ненавистю до суперника-батька.

Розвиток особистості

Аналіз історій своїх пацієнтів переконав Фрейда, що особистість формується протягом перших декількох років життя. Знову й знову виходило, що симптоми його пацієнтів випливають із невирішених конфліктів раннього дитинства. Він вважав, що діти у своєму розвитку проходять через серію психосексуальних стадій, під час яких прагнуча до одержання задоволень енергія Ід фокусується на окремих чутливих до задоволень ділянках тіла, які називаються ерогенними зонами (табл. 14.1).

Під час оральної стадії, що триває перші 18 місяців, почуттєві задоволення дитини фокусуються на ссанні, торканні й жуванні.

Під час анальної стадії - від 18 місяців до 3-літнього віку - м'яза сфінктера стають чутливі й контрольованими, акти дефекації й сечовипускання є джерелом задоволення.

Під час фалічної стадії, приблизно від 3-літнього до 6-літнього віку, зона задоволень зміщається до геніталій. Фрейд вважав, що під час цієї стадії хлопчики прагнуть до генітальної стимуляції, і в них розвивається (неусвідомлений) статевий потяг до матері, а також ревнощі й ненависть до батька, якого вони сприймають як свого суперника. З такими почуттями хлопчики відчувають також провину й схований страх перед можливим покаранням з боку батька, можливо, шляхом кастрації. Фрейд назвав таке сполучення почуттів "комплексом Едіпа" - відповідно до грецької легенди про Едіпа, що ненавмисно вбив батька й женився на своїй матері. Хоча деякі психоаналітики думають, що дівчатка паралельно переживають комплекс Електри, Фрейд уважав, що це не так:

"Тільки в дитині чоловічої статі ми знаходимо фатальне сполучення любові до одного з батьків і одночасно ненависті до іншого як суперника"

ТАБЛИЦЯ 

Стадії психосексуального розвитку по Фрейду

Стадія Особливості 

Оральна (0-18 місяців) Центр задоволення перебуває в області рота: ссання, кусання, жування 

Анальна (18-36 місяців) Задоволення від процесів спорожнювання кишечника й сечового міхура; йому протистоїть необхідність у самоконтролі 

Фалічна (3-6 років) Зона задоволення перебуває в області статевих органів; подолання інцестуальних статевих спонуканні  

Латентна (від 6 років до статевого дозрівання) Сексуальні почуття дрімають 

Генітальна (від статевого дозрівання й старше) Становлення сексуальних інтересів 

 

Біля банкомату:

- П'ятдесяти доларів цілком вистачить.

- Сто й п'ятдесят!

Згодом діти справляються із загрозливими почуттями, говорить Фрейд, стримуючи їх і ототожнюючи себе з батьком-суперником. Начебто усередині дитини щось вирішує: "Якщо ти не можеш перемогти їх (батьків тієї ж статі), приєднайся до них". Через даний процес ідентифікації Супер-Его дитини набирає силу в міру того, як усмоктує в себе багато цінностей своїх батьків. Фрейд уважав, що ідентифікація з тією ж статтю забезпечує полову (гендерну) ідентичність - наше відчуття приналежності до чоловіків або жінок.

Зі стриманими й цілеспрямованими статевими почуттями діти вступають у латентну стадію. Фрейд затверджував,