Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Радіаційно-гігієнічна оцінка стану довкілля та структура доз опромінення персоналу Чорнобильської зони відчуження

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О. М. МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ
 
Какура Ірина Валентинівна
 
УДК 614. 876: 04. 75. 05: 613. 648. 4
 
Радіаційно-гігієнічна оцінка стану довкілля та структура доз опромінення персоналу Чорнобильської зони відчуження
 
14. 02. 01 – гігієна
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
 
Київ – 2002
 
Дисертація є рукопис.
Робота виконана в Інституті гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва АМН України.
Науковий керівник: доктор медичних наук Карачов Іван Іванович, Інститут гігієни та медичної екології АМН України, завідувач лабораторії радіаційної гігієни.
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Лось Іван Павлович, Науковий центр радіаційної медицини АМН України, завідувач відділом радіаційної гігієни; доктор медичних наук Добровольський Леонард Олександрович, Інститут медицини праці АМН України, завідувач відділом науково-медичної інформації.
Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, кафедра радіології, м. Київ.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Ядерна катастрофа такого масштабу, як аварія на ЧАЕС, вперше спіткала світову цивілізацію, тому й нині через 15 років її наслідки привертають увагу фахівців. Введення нових НРБУ-97 вимагає розробки і реалізації організаційних та технічних заходів, спрямованих на зниження радіаційного впливу на здоров’я людини та довкілля. Для ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС, окрім персоналу АЕС, було залучено значний контингент фахівців. Нині в Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ) змінився характер та обсяги виконуваних робіт, спрямованих на ЛНА та обмеження розповсюдження радіоактивного забруднення. Поряд з цим ведуться окремі види господарської діяльності, які пов’язані з вивозом за межі зони певних видів продукції (деревина, металобрухт тощо). З плином часу радіаційний стан довкілля змінився, як завдяки фізико-хімічним показникам так і внаслідок заходів з ЛНА, що призвело до змін дозових навантажень на персонал. Кількість персоналу теж значно скоротилася та відбулася зміна його складу. Нині в зоні відчуження працює понад 6500 осіб, які виконують роботи з ЛНА на території зони. Персонал зони відчуження постійно контактує з неконтрольованими джерелами іонізуючих випромінювань та працює в умовах підвищеної дії радіаційного фактора.
Основними документами, які регламентують рівні радіоактивного забруднення в зоні відчуження є ВДУ №129-252-3ДСП (1989 р.) та “Временные допустимые уровни радиоактивного загрязнения различных объектов в зоне Чернобыльской АЭС” (1990 р.). Нині ці документи вже не відповідають сучасному радіаційному стану зони відчуження та положенням нормативно-правових актів України з радіаційної безпеки.
З огляду на вищесказане розробка та впровадження нових гігієнічних нормативів на основі фактично досягнутих радіаційних показників та реальних доз опромінення персоналу зони відчуження вкрай необхідна. Вони допоможуть підвищити ефективність радіаційного контролю на території ЧЗВ, а також обмежуватимуть винос радіонуклідів за її межі та гарантуватимуть мінімізацію дозового опромінення працівників зони.
Таким чином, вирішення питаннь з мінімізації наслідків ядерної катастрофи, зменшення впливу радіаційного забруднення, локалізованого в ЧЗВ, на територію України та на людину є актуальними питаннями забезпечення радіаційної безпеки нашої країни.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження виконувались в межах науково-дослідної тематики лабораторії радіаційної гігієни за госпдоговорами з МНС України на виконання Державної програми з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а саме:
“Радіаційно-гігієнічний моніторинг умов праці персоналу, працюючого на різних технологічних ділянках Зони відчуження. Вивчення закономірностей формування доз опромінення персоналу за весь час роботи в Зоні відчуження та прогноз доз. Розробка рекомендацій з оптимізації умов праці та регламентів поведінки в Зоні відчуження” (Шифр -13/125н-98, УДК 614. 876/048/: 614. 7, №держ. реєстрації 0196U015663) ;
“Радиационно-гигиеническая оценка условий труда работников леса, выполняющих различные виды лесохозяйственных работ в Зоне отчуждения” (Шифр-550Л, УДК 614. 879. 812, №держ. реєстрації 0194U006942) ;
“Розробка нових “Тимчасових допустимих рівнів радіоактивного забруднення об’єктів у Зоні відчуження Чорнобильської АЕС” (Шифр-13/208н-98, УДК 613. 1: 504. 054, №держ. реєстрації 0198U004865).
Мета роботи. Наукове обгрунтування гігієнічних регламентів для Чорнобильської зони відчуження на підставі радіаційно-гігієнічної оцінки стану довкілля та структури доз професійного опромінення персоналу.
Для досягнення визначеної мети структура досліджень поєднувала вирішення наступних основних задач:
1. Оцінити радіаційно-гігієнічний стан навколишнього середовища місць роботи та проживання персоналу з ЛНА на території ЧЗВ.
2. Визначити пріоритетні чинники, які впливають на радіаційно-гігієнічний стан навколишнього середовища зони відчуження та підлягають регламентації.
3. Вивчити закономірності й особливості формування дозових навантажень окремих категорій персоналу з ЛНА, критичних з погляду радіаційної гігієни.
4. На підставі результатів досліджень встановити основні рівні щодо радіаційного забруднення об’єктів ЧЗВ за категоріями регламентації.
5. Обгрунтувати контрольні рівні дозового опромінення працюючих в ЧЗВ з метою регламентації умов праці персоналу з ЛНА та мінімізації дозового навантаження персоналу.
Об’єктами дослідження були компоненти навколишнього середовища (повітря, грунт, вода, рослинність), а суб’єктами – окремі категорії персоналу зони відчуження, критичні з погляду радіаційної гігієни (лісогосподарські працівники, робітники пунктів захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ), дезактиваторники, водії великовантажних машин та оператори важкої будівельної техніки).
Предметом дослідження стали: потужність експозиційної дози випромінювання (ПЕД) ; вміст радіонуклідів цезію-137, стронцію-90 і суми ізотопів плутонію в об’єктах довкілля
Фото Капча