Радіаційно-гігієнічна оцінка стану довкілля та структура доз опромінення персоналу Чорнобильської зони відчуження

Методи досліджень. В роботі використано методи відбору та пробопідготовки зразків, гама-спектрометричні, радіометричні, дозиметричні та радіохімічні методики, які затверджені або узгоджені та рекомендовані до використання МОЗ України. Для розрахунку доз внутрішнього опромінення використані дозиметричні моделі, викладені в публікаціях МКРЗ та методичних рекомендаціях, що рекомендовані МОЗ України. Обробка результатів досліджень проводилася з використанням методів математичного аналізу.

Наукова новизна досліджень. Вперше після Чорнобильської катастрофи науково обгрунтовано структури дозових навантажень окремих категорій персоналу, що працюють в зоні відчуження. При цьому враховано не аварійні, а професійні дози опромінення персоналу з ЛНА, які базуються на динаміці радіаційно-гігієнічних показників забруднення довкілля.

Практичне значення одержаних результатів. Спираючись на результати досліджень отримано наступні головні результати:

Встановлено з огляду на особливості сучасного радіаційно-гігієнічного стану довкілля зони відчуження науково обгрунтовані гігієнічні нормативи радіаційного забруднення об’єктів навколишнього, виробничого та побутового середовищ.

Науково обгрунтовано контрольні рівні дозового опромінення працюючих в зоні відчуження з огляду на їх особливий статус в умовах пізньої фази аварії.

Регламентовано рівні звільнення на окремі види товарів і матеріалів, що вивозяться за межі зони відчуження, які обмежують їх вільне обертання поза зоною на території України.

Отримані результати дослідження використано при розробці гігієнічних нормативів “Основні контрольні рівні, рівні звільнення та рівні дії щодо радіоактивного забруднення об’єктів зони відчуження” – ГН 6. 6. 1. 076-01, які затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 28. 09. 01 р. за №138 і з 1 листопада 2001 року введені в дію.

Аналіз отриманих результатів щодо радіоактивного забруднення вантажів, що вивозяться за межі зони відчуження, було використано при розробці Державного міжвідомчого нормативного документу «Державні санітарно-екологічні правила та норми з радіаційної безпеки при проведенні операцій з металобрухтом”, які затверджено Постановою Державного санітарного лікаря України від 17. 01. 02 р. за №145.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні актуальності проблеми, виборі методів та виконанні натурних і лабораторних досліджень, а саме: відборі зразків об’єктів довкілля, вимірюванні ПЕД, проведенні радіохімічних аналізів, вимірюванні інкорпорованого цезію-137 в організмі працюючих за допомогою лічильника імпульсів людини (ЛІЛ), розрахунках дозових навантажень, обробці первинних матеріалів. Автором особисто проведено аналіз і узагальнення одержаних результатів та ретроспективних даних, зроблено вагомий внесок в розробку гігієнічних нормативів, їх оформлення. Дослідження виконані автором самостійно, а радіохімічне визначення ізотопів плутонію у зразках виконано за паритетної участі фахівців лабораторії радіаційної гігієни ІГМЕ, що становить 15% роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи доповідались на ХІІІ з’їзді гігієністів України “Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров’я (м. Київ, 1995 р.), науковій конференції “Актуальні проблеми епідеміології та первинної профілактики медичних наслідків аварії на ЧАЕС” (м. Київ, 1997 р.), Eleventh Conference of the International Society for Environmental Epidemiology (ISEE), Ninth Conference of the International Socirty of Exposure Analysis (ISEA) “Exposure assessment, environmental epidemiology and decision making: closer interactions for better protection of public health” (ISEE/ISEA 1999, Греція), науково-практичній конференції “Радіаційна гігієна” (м. Київ, 2000 р.), міжнародній конференції “П’ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання” (м. Київ, 2001 р.) та на засіданнях Вченої ради Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва АМН України (1995 -2000 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 друкованих робіт, в тому числі 5 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. 7 робіт опубліковано у співавторстві, особистий внесок автора становить 50% і полягає у визначенні показників, аналізі результатів досліджень, їх математичній обробці, написанні та підготовці робіт до публікації.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 158 сторінках, має традиційну побудову і складається з вступу, аналітичного огляду, основної частини з 4 розділів власних досліджень, висновків та пропозицій, переліку літературних джерел. Роботу проілюстровано 10 рисунками, фактичний матеріал поданий у 31 таблиці, перелік посилань містить 139 джерел.

 

 

Об’єкти та методи досліджень. В роботі використані результати натурних досліджень радіаційно-гігієнічного стану довкілля зони відчуження, які охоплюють період з 1994 по 1999 роки. Для оцінки динаміки зниження рівнів радіаційного забруднення проведено аналіз ретроспективних даних, отриманих нами в попередні роки. За час виконання роботи здійснено 4993 гама-спектрометричних, радіометричних, дозиметричних та радіохімічних дослідження 1303 зразків.

Враховуючи особливості радіаційно-екологічної ситуації в ЧЗВ серед вахтового персоналу було визначено групи ризику, передусім професій, фахівці яких працюють на відкритому повітрі і наражаються на додаткову небезпеку потрапляння радіонуклідів в організм (особливо  - і  -випромінювачів) через органи дихання з пилом завдяки вторинному вітровому забрудненню. Так, при вивченні умов праці вахтового персоналу ЧЗВ були взяті наступні професійні групи: водії великовантажних машин та оператори важкої будівельної техніки АТП-2 м. Прип’ять (бульдозеристи, екскаваторники, автокранівники, автоскреперники, водії автонавантажувачів та ін.), лісогосподарські робітники ВО “Чорнобильліс”, працівники цеху переробки радіоактивних відходів СП “Комплекс”, фахівці цеху дезактивації обладнання та транспортних засобів СП “Комплекс” – дезактиваторники. До контрольної групи увійшли співробітники СЕС м. Чорнобиля та представники адміністрації цехів СП “Комплекс”.

При виконанні натурних досліджень в ЧЗВ була проведена радіаційно-гігієнічна оцінка об'єктів довкілля, виробничих приміщень та місць відпочинку персоналу з ЛНА. При цьому аналізувалися відібрані у реперних точках зразки грунту,