Радіаційно-гігієнічна оцінка стану довкілля та структура доз опромінення персоналу Чорнобильської зони відчуження

5. Дослідженнями структури дозового опромінення працюючих достовірно встановлено наявність сезонних коливань вмісту інкорпорованого цезію-137 в організмі. Доза, виміряна навесні – початку літа у 2, 0-2, 2 рази менша за аналогічні показники отримані восени. Це свідчить про порушення працюючими регламентів поведінки в зоні відчуження, яке відбувається за рахунок споживання забруднених продуктів харчування (дарів лісу, риби, дичини тощо).

6. З метою обмеження невиправданого опромінення та для проведення індивідуального дозиметричного контролю персоналу ЧЗВ за результатами наших досліджень науково обгрунтовані гігієнічні нормативи (“Основні контрольні рівні, рівні звільнення та рівні дії щодо радіоактивного забруднення об’єктів зони відчуження” – ГН 6. 6. 1-076-01), якими встановлено контрольні рівні ефективної дози зовнішнього та внутрішнього опромінення для двох підгруп персоналу. Показники контрольних рівнів дозового навантаження – 18 мЗврік-1 (І підгрупа) та 3 мЗврік-1 (ІІ підгрупа) встановлено нижче лімітів доз опромінення згідно НРБУ-97, що відповідає класичним підходам радіаційної гігієни при встановленні будь-яких контрольних рівнів. При цьому внутрішне опромінення обмежено 20% внеском від сумарної дози опромінення.

7. За результатами досліджень визначено об’єкти контролю (навколишнього, виробничого та побутового середовищ) для проведення радіоекологічного моніторингу, що сприятиме обмеженню розповсюдження радіоактивного забруднення за межі ЧЗВ та необгрунтованому додатковому опроміненню персоналу з ЛНА та населення поза межами зони. Встановлені показники (рівні) обумовлюють потенційно можливий низький додатковий радіаційний вплив.

8. Для пріоритетних об’єктів контролю науково обгрунтовано та розраховано нормативні значення основних рівнів за чотирьома критеріями ведення радіаційного контролю як в самій ЧЗВ, так і поза нею. Всі значення основних рівнів встановлено на основі фактично досягнутих показників. Вони відповідають дозам меншим за 1 мЗврік-1 і знаходяться на нижній межі рівня виправданості.

Рекомендації щодо підвищення ефективності впровадження та застосування у практичній діяльності гігієнічних нормативів “Основних контрольних рівнів, рівнів дії та рівнів звільнення щодо радіаційного забруднення об’єктів Чорнобильської зони відчуження” – ГН 6. 6. 1. -076-01:

Для коректної оцінки професійного дозового опромінення персоналу ЧЗВ потрібно розробити методичні рекомендації, в яких бажано надати коефіцієнти, що враховують внесок інгаляційної компоненти від ізотопів плутонію. Проведені дослідження показали, що оцінити реальні дози опромінення без урахування особливостей виробничої діяльності неможливо. Використання для розрахунків загальних і фонових показників радіоактивного забруднення приземного шару атмосферного повітря не дає достовірних результатів. Таким чином, як бачимо, застосування перераховочних коєфіцієнтів підвищить якість індивідуального дозового контролю та сприятиме дотриманню вимог радіаційної безпеки. Також доцільно проводити вимірювання інкорпорованого цезію-137 двічі на рік.

Окрім того, необхідно розробити нові регламенти, технологічні та поведінки в ЧЗВ, з урахуванням вимог нових нормативних документів. Це в першу чергу стосується працівників лісу, оскільки проживання в населених пунктах ЧЗВ поряд з виробничими ділянками негативно впливає на забезпечення стану радіаційної безпеки та сприяє порушенню існуючих регламентів.

З огляду на реально існуюче положення в ЧЗВ можна запропонувати у якості заходу щодо обмеження негативного впливу ЧЗВ на здоров’я людей заборонити на рівні Державного департаменту Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення (АЗВіЗБ (О) В) залучення до виконання робіт з ЛНА сезонних працівників, що має місце особливо на підприємствах “Чорнобильлісу” та при веденні різного роду будівельних робіт. Оскільки час перебування в ЧЗВ таких робітників обмежений, ці особи не матимуть статусу персоналу категорії А; поряд з цим дозове навантаження обчислено не повною мірою, що не дає гарантії безпечності його впливу, але права на соціальний захист також немає. Тож, враховуючи нормативно-правові положення, за таких умов необхідно запобігати розширенню контингентів осіб, на яких можливий необгрунтований негативний вплив радіаційного фактора.

 

 

1. Закономерность формирования доз облучения лиц работающих вахтовым методом в зоне отчуждения / И. И. Карачов, И. В. Какура, Н. Д. Маленко, Л. И. Наговицына // Гигиена населенных мест. -Киев: Здоров’я, 1998. – Вып. 33. – С. 237-243.

2. Какура И. В. Структура доз облучения персонала зоны отчуждения // Гигиена населенных мест. – Киев: Здоров’я, 1999. – Вып. 35. – С. 248-253.

3. Карачов І. І., Какура І. В., Наговіцина Л. І. Радіологічне забруднення лісових масивів зони відчуження // Гигиена населенных мест. – Киев: Здоров’я, 2000. – Вып. 36. – С. 368-371.

4. Какура И. В. Радиоэкологическая характеристика состояния окружающей среды зоны отчуждения // Гигиена населенных мест. -Киев: Здоров’я, 2000. – Вып. 37. – С. 328-333.

5. Какура І. В. Радіаційно-гігієнічна оцінка умов праці персоналу Чорнобильської зони відчуження // Гигиена населенных мест. -Киев: Здоров’я, 2001. – Вып. 38. – С. 169-174

6. Екологічна ситуація, умови праці та вахтове перебування персоналу під час виконання відновлювальних робіт в зоні відчуження ЧАЕС / І. І. Карачов, М. Д. Маленко, І. В. Какура, Л. І. Наговіцина, Т. І. Бережна, К. О. Саленко, Г. А. Молюк, Л. В. Троян // Актуальные проблемы эпидемиологии и первичной профилактики медицинских последствий аварии на