Реабілітація дітей після тонзилектомії

Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка

Академії медичних наук України

 

Молочек Юрій Анатолійович

 

УДК 616. 322-002. 2-053

 

 

14. 01. 19 – оториноларингологія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Лайко Андрій Афанасійович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, професор кафедри дитячої оториноларингології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Мітін Юрій Володимирович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, завідувач кафедри оториноларингології; доктор медичних наук, професор Абизов Рустем Адильович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, професор кафедри оториноларингології.

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія, кафедра оториноалрингології МОЗ України, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться 21 травня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 611. 01 в Інституті отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка АМН України за адресою: 03057, Україна, м. Київ, вул. Зоологічна, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка АМН України за адресою: 03057, Україна, м. Київ, вул. Зоологічна, 3.

 

 

Актуальність теми. Незважаючи на те, що у вивченні тонзилярної проблеми у дітей досягнуто значних успіхів, на сьогодні залишаються ще питання, які потребують вирішення. Найважливіше завдання цієї проблеми – підготовка дітей до тонзилектомії та післяопераційне лікування для профілактики місцевих та загальних ускладнень (М. А. Выжигина, 1981; В. А. Попа, 1984; М. Н. Красильникова, 1990; О. Ф. Мельников, Д. И. Заболотный, 1999; Dorn, Fridman, Quinn, 1999). Наукові розробки, що стосуються цієї теми нечисленні і до того ж не висвітлюють повною мірою всіх аспектів порушеної проблеми, хоча в Україні щороку протягом 1998-2000 рр. проводиться 50 тис. оперативних втручань на лімфаденоїдному глотковому кільці, а в м. Києві близько 5 тис. тонзилектомій. Тому передопераційна підготовка хворих до тонзилектомії та лікування в післяопераційний період – актуальна і соціально важлива проблема.

У дітей з цією патологією спостерігається схильність до астеноневротичних реакцій, що порушує адаптацію і є підставою для виникнення психогенних розладів після операції (Н. П. Литвинкова, 1985; М. Н. Красильникова, 1990; О. О. Древицька, 1992; Berkowitz, Halzal, 1990). Після тонзилектомії пацієнти скаржаться на біль під час ковтання, що виникає через декілька годин після оперативного втручання і посилюється на 2-3-й день, порушення сну. На 6-ту – 7-му добу ці симптоми поступово зменшуються, але за цей час хворі втрачають декілька кілограмів власної ваги (Г. С. Протасевич і співавт., 1992; Ю. В. Мітін, 2000), в них знижуються показники місцевого та загального імунітету (Е. В. Гюллінг і співавт., 1989; О. Ф. Мельников, 1991, 1999; Ю. И. Бажора, 1995), часто спостерігається тривале загоєння тонзилярних ніш (Г. І. Буренков, С. Г. Вахрушев, 1992).

Зазначене вище потребує ретельної передопераційної підготовки, яка б запобігала психогенним порушенням у післяопераційний період і спонукала до пошуку таких методик лікування, які були б спрямовані на репарацію тканин після тонзилектомії та відновлення показників місцевого і загального імунітету.

У зв’язку з викладеним привертає увагу використання таких лікарських засобів:

- мірамістин, якому притаманний широкий спектр протимікробних властивостей і який згубно діє на грампозитивні та грамнегативні бактерії, патогенні гриби, деякі віруси та найпростіші, здатен підвищувати місцеві захисні реакції, відновлювати процеси регенерації завдяки модуляції імунної відповіді;

- гранули кверцетину, які зменшують проникність і ламкість капілярів, чинять ранозагоювальну та протизапальну дію, інгібують фермент 5-ліпоксигеназу і підвищують неспецифічну резистентність організму.

Серед літературних джерел нам не вдалося віднайти таких, в яких детально систематизувалися б дані щодо передопераційної підготовки та лікування дітей після тонзилектомії, а дані окремих наукових праць суперечливі і не розкривають усіх аспектів порушеної проблеми.

Таким чином, проблема підвищення ефективності лікування дітей із декомпенсованою формою хронічного тонзиліту залишається актуальним науковим завданням, що потребує вирішення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри дитячої оториноларингології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика на тему: “Комплексне лікування тонзилітів, гострих та рецидивуючих стенозуючих ларинготрахеобронхітів та їх наслідків у дітей”,

Номер державної реєстраціі – № РК 0196 UA 10586.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – підвищення ефективності лікування дітей із декомпенсованою формою хронічного тонзиліту до оперативного втручання та в післяопераційний період з використанням розробки нового способу підготовки дітей до оперативного втручання та застосуванням препаратів мірамістин і кверцетин після тонзилектомії.

Керуючись поставленою метою, були визначені наступні задачі:

Розробити новий спосіб підготовки хворих до тонзилектомії, який забезпечував би достатню аналгезію під час оперативного втручання та ефективний захист від операційного стресу.

Базуючись на клінічних спостереженнях, визначити ефективність нового методу підготовки хворих до оперативного втручання.

Вивчити вплив лікувальної суміші препаратів мірамістин і кверцетин після експериментальної тонзилектомії на процеси репарації та системні фактори імунітету