Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Реабілітація дітей після тонзилектомії

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

регенерації, зокрема під впливом препаратів, які прискорюють регенерацію.

Таким чином, виконані клініко-експериментальні наукові дослідження поповнюють арсенал знань практикуючих дитячих та дорослих оториноларингологів, педіатрів щодо підготовки хворих до тонзилектомії та адекватного застосування лікарських засобів у післяопераційний період.
Результати досліджень дають додаткове обгрунтування методів реабілітації пацієнтів після тонзилектомії з приводу хронічного декомпенсованого тонзиліту. Впровадження запропонованого методу в практику дитячих ЛОР-відділень міських лікарень Києва, Харкова і Донецька довело більшу ефективність його порівняно з наявними методами лікування. Новий метод значно підвищує ефективність лікування, поліпшує показники системного та місцевого імунітету, скорочує термін лікування.
 
Висновки
 
Поєднання психопрофілактичної підготовки дітей і трансцеребральної електроаналгезії – ефективний метод підготовки до тонзилектомії під місцевим знеболюванням, який забезпечує достатню аналгезію під час операції та ефективно захищає від операційного стресу у 86% – 93% випадків.
Застосування трансцеребральної електроаналгезії не спричинює циркуляторних розладів і не потребує спостереження анестезіолога в післяопераційний період.
Обробка операційної рани після експериментальної тонзилектомії сумішшю мірамістину з кверцетином знижує антигенне навантаження на організм як стосовно розчинних мікробних, так і інертних корпускулярних факторів.
Експериментально доведено, що лікувальна суміш мірамістину і кверцетину знижує гемотоксичну здатність ASL-O у 2 рази і поліпшує загоєння ранової поверхні після тонзилектомії.
Суміш мірамістину і кверцетину впливає на фактори неспецифічної резистентності: стимулює деструктивну активність природних цитотоксичних клітин крові, а також сприяє нормалізації кількості лейкоцитів крові та їх фагоцитарної активності.
Вперше виявлено вплив мірамістину і кверцетину на мікрофлору тонзилярних ніш. У разі комплексного застосування кверцетину і мірамістину у 100% випадків знижуються показники росту різних видів ізольованих мікроорганізмів.
Результати клініко-експериментальних дослідженнь свідчать про те, що поєднане застосування мірамістину і кверцетину прискорює загоєння тонзилярних ніш і скорочує післяопераційний період в середньому на 2, 2 доби.
 
Практичні рекомендації
 
Щоб запобігти операційному стресу, можна рекомендувати широке проведення трансцеребральної електроаналгезії в поєднанні з психопрофілактикою. Для трансцеребральної електроаналгезії використовують силу ефективного струму 1-2 мА з частотою імпульсів 1 мс протягом 3040 хв, що створює сноподібний стан. Цю сила струму використовують у режимі електросну, тому що вона не спричинює больових відчуттів під електродами. Для цього застосовують апарати типу “Електронаркон  1”.
Щоб зменшити відчуття болю, реактивні явища в глотці та прискорити відновні процеси в рані, потрібно поверхню тонзилярних ніш зрошувати 0, 01% розчином мірамістину протягом 57 діб одразу після операції щодня, а також призначати гранули кверцетину внутрішньо по 1 г 3 рази на добу протягом 6-10 діб. Запропонований метод лікування не спричинює побічної дії та ускладнень, добре переноситься хворими.
 
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ НА ТЕМУ ДИСЕРТАЦІЇ
 
Лайко А. А., Молочек Ю. А. Вплив місцевого застосування мірамістину та кверцетину після тонзилектомії на стан гуморального імунітету у дітей //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. – Вип. 9, книга 2. – Київ, 2000. – С. 605-609.
Лайко А. А., Молочок Ю. А. Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень у дітей після тонзилектомії // Деклараційний патент на винахід за № 37528А від 15. 05. 2001 р., бюл. №4.
Молочек Ю. А. Застосування трансцеребральної електроаналгезії та психопрофілактики при оперативному лікуванні дітей з хронічним декомпенсованим тонзилітом та аденоїдними вегетаціями //Журн. вушних, носових та горлових хвороб. – 2000. – №5. – С. 85-87.
Молочек Ю. А. Дослідження впливу місцевого застосування мірамістину та кверцетину після тонзилектомії на стан мікрофлори в тонзилярній ніші //Журн. вушних, носових та горлових хвороб. – 2001. – №6. – С. 9-14.
Молочек Ю. А. Експериментальне обгрунтування застосування мірамістину та кверцетину після тонзилектомії //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. – Вип. 10, книга 3. – Київ, 2001. -С. 1043-1049.
 
АНОТАЦІЯ
 
Молочек Ю. А. Реабілітація дітей після тонзилектомії. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14. 01. 19 – оториноларингологія. Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка АМН України, Київ, 2002.
Тема дисертації присвячена питанням підвищення ефективності лікування дітей із хронічним тонзилітом декомпенсованої форми в до- і післяопераційний періоди за допомогою розробленого нового способу підготовки дітей до тонзилектомії та використання препаратів мірамістин і кверцетин у післяопераційний період. Проаналізовано результати спостереження 160 хворих з хронічним декомпенсованим тонзилітом з 1997 по 2001 р. Досліджувану групу склали 120 осіб, контрольну – 40.
У дисертаційній роботі використано клінічні, імунологічні, бактеріологічні, цитологічні методи дослідження.
Результати експериментальних досліджень in vivo та in vitro свідчать про те, що лікувальна суміш, яка складається з антисептичного препарату мірамістин і вітаміновмісного – кверцетин, чинить ряд позитивних дій як на антигенний фактор, так і на механізми неспецифічної резистентності.
Несприятливі моменти, обумовлені недосконалістю місцевої анестезії та післянаркозними ускладненнями, нам пощастило уникнути шляхом застосування психопрофілактики в поєднанні з трансцеребральною електроаналгезією.
Результати досліджень засвідчили, що у 28 (93%) дітей, у яких застосовували трансцеребральну анестезію, ефект анестезії був задовільний і лише у 2 (7%) – незадовільний, тоді як у 14 (47%) дітей контрольної групи ефект анестезії – задовільний, а у 16 (53%)  незадовільний.
Фото Капча