Реалізація контролю органами державної казначейської служби

3. Неоптимальний перерозподіл бюджетних коштів між розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів місцевих бюджетів, коли у однієї установи залишаються невикористанні кошти, і вона їх повертає до бюджету, а у другої утворюється кредиторська заборгованість. Це свідчить про незадовільне виконання головних розпорядників бюджетних коштів, покладених на них бюджетним кодексом функцій.

4. Низка проблем, які виникають під час реєстрації зобов'язань, та проблеми які виникають у прийнятті до виконання платіжних доручень від одержувачів та розпорядників бюджетних коштів з виконання місцевих бюджетів

5. Великою проблемою є те, що у розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та у органів ДКСУ на сьогодні відсутня єдина методика відображення в бухгалтерському обліку операцій, які здійснюються у державному секторі, що не дозволяє отримувати повну, достовірну та прозору інформацію про фінансовий стан держави, а Державній казначейській служби у повній мірі виконувати його повноваження.

 

 

Нинішні умови економічного розвитку держави потребують упровадження в життя нових напрямів і методів здійснення контрольних функцій, однією з яких є аналітична робота щодо проведення аналізу ефективності використання бюджетних коштів на предмет виявлення основних чинників, що призводять до неефективного використання фінансових ресурсів. Низьким залишається рівень аналітичної роботи в низових ланках державної контрольно-ревізійної служби, внаслідок чого не повністю визначаються причини порушень і, відповідно, не вживаються заходи щодо їх усунення. Серйозною перешкодою для здійснення аналізу матеріалів ревізій та перевірок є відсутність єдиної методологічної бази. Тому потрібно розробити обґрунтовану методологію аналізу матеріалів ревізій та перевірок, яка б дала змогу працівникам ДКСУ проводити узагальнення та аналіз матеріалів ревізій за останні 2-3 роки. Це дозволило б визначати основні причини порушень та запобігати їм у майбутньому. В подальшому дані аналізу нижчестоящих ланок контрольно-ревізійної служби доцільно використовувати вищестоящим (контрольно-ревізійними управліннями) та групувати й узагальнювати їх на рівні місцевих ДКСУ

Для удосконалення системи внутрішнього контролю та аудиту в органах ДКСУ необхідно виконати наступні заходи:

‒необхідна розробка нормативно-правового та методологічного забезпечення системи внутрішнього контролю та аудиту;

‒необхідна розробка навчальних програм з внутрішнього аудиту та підготовка кадрів, які будуть здійснювати внутрішній контроль та аудит;

‒система внутрішнього фінансового контролю повинна бути мобільною, тобто оперативно, адекватно та професійно реагувати на будь-які зміни в економіці та законодавстві; максимально повно забезпечувати здійснення попереднього, поточного та наступного контролю;

‒необхідна розробка і реалізація концепції фінансового контролю, основаного на єдиних принципах, правилах та єдиній методології;

‒у системі ДКСУ повинна проводитися координація взаємодії контрольних органів різних рівнів, що здійснюють внутрішній та зовнішній контроль, з метою активного впливу на формування і реалізацію ефективної державної бюджетної політики;

‒впровадження застосування сучасних інформаційно-технологічних інструментів, що забезпечують результативність та ефективність фінансового контролю щодо формування та виконання державного бюджету;

‒своєчасне вжиття заходів на виконання пропозицій органів контролю, що вносяться за результатами контрольних дій;

‒забезпечення достовірності та надійності інформації про державні видатки, соціально-економічну результативність та ефективність витрачання державних коштів.

Таким чином, впровадження системи внутрішнього фінансового контролю та аудиту в органах ДКСУ на сьогоднішній день стикається з такими проблемами як відсутність нормативно-правового та методологічного забезпечення системи внутрішнього контролю та аудиту, а також відсутність концепції реалізації системи внутрішнього контролю та аудиту.

Усунути ці недоліки можна за допомогою визначення єдиних правових засад здійснення фінансового контролю; розробки нормативно-правового та методологічного забезпечення системи внутрішнього контролю та аудиту, а також розробки навчальних програм з внутрішнього аудиту та підготовки кадрів, які будуть здійснювати внутрішній контроль та аудит.

Важливим напрямком удосконалення контрольно-ревізійної та аналітичної роботи є запровадження автоматизації проведення ревізій та перевірок за допомогою персональних ЕОМ. Для цього потрібно:

‒по-перше, залучити до роботи над програмним забезпеченням контрольно-ревізійного процесу фахівців-програмістів зі знаннями дисципліни ревізії, контролю й обліку;

‒по-друге, на економічних навчаннях в контрольно-ревізійних відділах набиратись практичних навиків роботи з персональними електронно-обчислювальними машинами.

Важливими є також кадрові питання органів ДКСУ, де у зв'язку з економією бюджетних коштів спостерігається неукомплектованість ревізійного апарату, неналежне матеріальне стимулювання працівників ДКСУ, що призводить до надмірного перевантаження контролерів-ревізорів, підвищення плинності кадрів.

Перспективи удосконалення фінансового контролю залежать від його якості на всіх його етапах і своєчасності адекватного реагування фінансових органів, головних розпорядників кредитів та органів влади на результати подальшого контролю, тобто на виявлені факти нецільового і неефективного використання бюджетних коштів шляхом ужиття заходів для відшкодування незаконних витрат, регулювання обсягів фінансування і приведення у відповідність із нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетний процес.

Згідно з Указом Президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» пунктом 6 зобов'язано Кабінет Міністрів України прискорити підготовку проектів законів України:

‒про фінансовий контроль в Україні, який би визначав ідеологію фінансового контролю в Україні;

‒про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та її посадових осіб.

Для удосконалення казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками пропонуємо такі шляхи:

Щоб уникнути проблем, які виникають під час реєстрації зобов'язань з виконання місцевих бюджетів, та проблем, які виникають у прийнятті до виконання платіжних доручень від одержувачів та розпорядників бюджетних коштів