Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Регулювання ринків, що розвиваються, в умовах фінансової лібералізації

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

залучити в країну іноземний капітал з врахуванням його власних стимулів і одночасно орієнтуючи його заходами економічного регулювання на досягнення національних цілей. Для цього є вкрай необхідним проведення узгодженого комплексу заходів у законодавчій та адміністративній сфері, спрямованих на максимально повне розкриття і використання інвестиційного потенціалу економіки й підвищення її привабливості для іноземних інвесторів.

Фундаментальні зрушення в політиці залучення ПІІ припускають використання прийнятих в усьому світі принципів у відношенні іноземних інвестицій, перегляд пріоритетів стосовно сфер розміщення інвестицій.
Україна не має можливості здійснювати стимулювання ПІІ у значних масштабах. Дефіцит засобів вимагає чіткого вирішення таких питань як методи стимулювання, на які цілі повинні витрачатися фінансові ресурси, пріоритетні сфери залучення ПІІ, кому, на яких умовах і ким можуть надаватися пільги.
Стратегічною метою політики в сфері залучення ПІІ повинне бути надання іноземним інвесторам національного режиму, який би забезпечував сприятливі умови для припливу ПІІ в економіку України. З огляду на загострення конкуренції у світі за іноземні інвестиції, що супроводжується наданням країнами численних пільг іноземним інвесторам, а головне – несприятливий інвестиційний клімат в Україні, принцип національного режиму в Україні повинен бути доповнений системою пільг і гарантій для іноземних інвесторів.
Поряд із застосуванням принципу національного режиму необхідна також реалізація інших прийнятих у міжнародній практиці принципів правового регулювання іноземних інвестицій. В першу чергу, мова йде про режим найбільшого сприяння (РНС), який надається багатьма державами з метою усунення дискримінації по відношенню до інвесторів з інших країн. Режим у відношенні ПІІ в Україні має характеризуватися високою транспарентністю.
Політика у відношенні ПІІ повинна бути зосереджена на ліквідації формальних обмежень і адміністративних бар'єрів на шляху іноземного капіталу, на використанні системи гарантій, орієнтованих на специфіку іноземного інвестування й покликаних компенсувати негативні наслідки існуючого інвестиційного клімату. Особливу увагу необхідно приділити питанням страхування іноземних інвесторів від некомерційних ризиків та припинення відтоку капіталу.
 
ВИСНОВКИ
 
Проведене дисертаційне дослідження дало змогу більш ґрунтовно підійти до пошуку шляхів розв’язання проблеми регулювання ринків, що розвиваються, в умовах фінансової лібералізації і сформулювати наступні висновки:
1. Основною умовою й рушійною силою глобальних трансформацій у сфері валютних, кредитних і фінансових відносин є фінансова лібералізація. Лібералізаційні процеси не лише вплинули на динаміку руху капіталу, але й зумовили якісні трансформації на світових фінансових ринках.
2. Найбільш динамічно зростаючим сегментом міжнародного фінансового ринку є світовий ринок середньо-і довгострокових цінних паперів. Стрімке зростання світового ринку цінних паперів відображає процес сек'юритизації кредитних відносин, що став однією з визначних рис міжнародних фінансових ринків останнього десятиліття.
3. Фондовий ринок є одним з найголовніших механізмів фінансових ринків, за допомогою якого здійснюється зв'язок між реальними і фінансовими потоками. В результаті дослідження впливу міжнародних фондових ринків на внутрішні фондові ринки в процесі фінансової лібералізації було зроблено наступні висновки: ситуація на іноземному фондовому ринку хоча і впливає на внутрішні фондові ринки, але такого безпосереднього зв'язку не існує; на відміну від фінансових ринків розвинених країн, фондові ринки країн, що розвиваються, і держав з перехідною економікою є більш хитливими; значення зовнішніх факторів, які впливають на нестабільність ринків, що розвиваються, може зростати і ця нестабільність має тенденцію до зниження під впливом лібералізації; найбільші фінансові ринки розвинених країн є менш нестабільними у відношенні прибутковості, ніж невеликі ринки цих країн; коливання ринків, що розвиваються, в середньому є найвищими.
4. Дослідження валютно-фінансових криз, зокрема кризи в Південно-Східній Азії, дозволяє зробити висновок, що саме невідповідність економічної політики, що проводилась, й неготовність внутрішнього ринку, насамперед фінансового сектора, адаптуватись до нових умов функціонування світової економіки відіграли вирішальну роль у виникненні настільки глибоких потрясінь.
5. В динаміці й структурі засобів, які надходили на фінансові ринки країн, що розвиваються, у 70-80-х роках ХХ століття можна виділити наступні моменти: з початку 60-х років століття, що минуло, обсяги надходжень офіційних засобів постійно скорочувались; 60-і роки характеризувались збільшенням частки прямих іноземних інвестицій, що було пов'язано з переміщенням виробництва з розвинених держав у країни, що розвиваються; з 1973 р. в результаті надходження величезних обсягів нафтодоларів на міжнародні фінансові ринки відбувалось динамічне збільшення обсягів притоку приватного капіталу в країни, що розвиваються, причому домінуючі позиції в структурі надходжень належали банківським кредитам; на початку 80-х років, а саме з середини 1982 р. розпочався відтік фінансових ресурсів з країн, що розвиваються, що було пов'язано з загостренням проблем заборгованості.
6. Аналіз припливу капіталу на ринки, що розвиваються, у 90-х роках ХХ століття дозволяє зробити наступні висновки: різко збільшився притік приватного капіталу, у 9 разів перевищивши запозичення по офіційній лінії; у структурі чистих потоків іноземні прямі й портфельні інвестиції замінили синдиковані кредити, які домінували в 1978-1982 роках; боргові інструменти, які знаходяться в обігу на ринках, що розвиваються, значно перевищили обсяги емісій, в результаті чого підвищилась ліквідність цінних паперів країн з нерозвиненими фінансовими ринками; протягом 90-х років золотовалютні резерви центральних банків країн з нерозвиненими фінансовими ринками збільшились втричі й становили приблизно половину іноземних резервів центральних банків усього світу; зросла значимість руху капіталу між ринками, що розвиваються.
7. Активізація діяльності ринків, що розвиваються, на міжнародних фінансових ринках у 90-х роках ХХ
Фото Капча