Роль зовнішнього дихання та показників системи транспорту кисню в патогенезі хронічної цереброваскулярної патології

6. Розробити нові рекомендації щодо лікування й профілактики виявлених розладів дихання у хворих на хронічну цереброваскулярну патологію. 

Об'єкт дослідження – хронічна цереброваскулярна патологія. 

Предмет дослідження – роль зовнішнього дихання та системи транспорту кисню в патогенезі хронічної цереброваскулярної патології. 

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі застосовані клінічні, інструментальні, електронейрофізіологічні, біохімічні та статистичні методи дослідження. 

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше було проведене дослідження функції зовнішнього дихання у хворих на хронічну цереброваскулярну патологію не тільки на підставі аналізу традиційних параметрів легеневої вентиляції – хвилинного об'єму дихання, дихального об'єму та частоти дихання, але й окремих компонентів дихального циклу – тривалості його фаз, їх співвідношення з дихальним об'ємом, ритмічності дихання, що взагалі характеризує «патерн дихання» і стан центральної регуляції дихання. 

 Вивчено вплив встановлених змін функції зовнішнього дихання на клінічні прояви захворювання і на формування патерну електроенцефалограми (ЕЕГ). 

 Проведено дослідження закономірностей між патерном дихання і станом церебральної гемодинаміки, а також типом електроенцефалограми. 

 Новим є визначення рівня фетального гемоглобіну, а також співвідношення основних форм гемоглобіну (оксигемоглобін, дезоксигемоглобін та метгемоглобін) в залежності від наявності порушень функції зовнішнього дихання. На підставі цього встановлені адаптаційні механізми до гіпоксії в системі транспорту кисню, а також негативний вплив порушень фунції зовнішнього дихання на зазначені механізми при хронічній цереброваскулярній патології. 

 Уперше дослідження процесів вільнорадикального окиснення в еритроцитах у хворих на цереброваскулярну патологію було проведене не традиційним дослідженням перекисного окиснення ліпідів, а на підставі вивчення найбільш ранньої стадії «оксидантного стресу» – підвищення генерації активних радикалів кисню, які є одним із факторів, що призводять до порушення фізіологічних властивостей еритроцитів, впливаючи на їх здатність до деформації, а також на киснетранспортну функцію еритроцитів. Встановлено зв'язок між інтенсивністю продукції активних радикалів кисню та порушенням функції зовнішнього дихання. 

 Вивчено активність ключових ферментів антиоксидантного захисту супероксиддисмутази та каталази в еритроцитах. 

 Практичне значення отриманих результатів. Встановлена велика частота порушень функції зовнішнього дихання у хворих на хронічну цереброваскулярну патологію, вираженість яких зростає з прогресуванням захворювання, що свідчить про важливість цього дослідження при даній патології. 

На підставі результатів дослідження запропонована диференційована корекція дихальних розладів з урахуванням об'ємно-часових параметрів дихального циклу. Зокрема, запропоновано застосування даларгіну, який є синтетичним опіоїдом і має гальмівну дію на дихальний центр, та інстенону, який покращує процеси проведення імпульсів в ретикулярній формації і завдяки цьому має регулювальний вплив на дихальні нейрони стовбура головного мозку. Показано необхідність поєднання медикаментозного лікування з дихальною гімнастикою. 

Особистий внесок здобувача. Автором сформульовані мета і завдання дослідження, проведено аналіз наукової літератури, клініко-неврологічне, інструментальне, біохімічні дослідження, проведено аналіз отриманих результатів, та обґрунтовані наукові висновки. 

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на конференціях молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти «Актуальні питання медицини» (Харків, 1999), «Нові технології в медицині» та «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2000). Апробація дисертації відбулася 17 грудня 2001 року на засіданні кафедри невропатології та нейрохірургії Харківської медичної академії післядипломної освіти. 

Публікації. Головні положення дисертації відображені в 14 наукових працях, серед них 8 статей у наукових журналах (із них 3 самостійні), статті в збірниках наукових праць, тези наукових та науково-практичних конференцій – 5 (із них 2 самостійні). Отримано 1 патент на винахід. 

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 140 сторінках машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, розділів, присвячених результатам отриманих власних досліджень, заключення і висновків. Текст дисертації проілюстрований 12 рисунками та містить 11 таблиць. Покажчик літератури включає 238 джерел, із них – 74 праці іноземних авторів. 

 

 

 

Матеріали і методи дослідження. Для виконання поставлених завдань було обстежено 115 хворих на хронічну цереброваскулярну патологію, віком 25 – 69 років. 

Для аналізу та порівняльної характеристики даних клініко-біохімічних і функціональних досліджень усі хворі були розподілені на 3 групи: 

1-а група – хворі на початкові прояви недостатності кровопостачання головного мозку (ППНКМ) – 36 осіб; 

2-а група – хворі на дисциркуляторну енцефалопатію I ст. (ДЕ I ст.) (атеросклеротичного та гіпертонічного генезу) – 40 осіб; 

3-я група – хворі на дисциркуляторну енцефалопатію II ст. (ДЕ II ст.) (атеросклеротичного та гіпертонічного генезу) – 39 осіб; 

В основу розподілу покладено існуючу в Україні класифікацію судинних уражень головного і спинного мозку. Виділені групи відповідають рубрикам МКХ-X – гіпертензивна енцефалопатія (I 67. 4), церебральний атеросклероз (I 67. 2), інши уточнені ураження судин головного мозку (I 67. 8). 

Контрольна група складалася з 20 практично здорових осіб віком 19 – 55 років, з них 11 чоловіків та 9 жінок. 

Клінічне дослідження хворих проводилося за єдиною схемою обстеження і включало збір та оцінку даних анамнезу, об'єктивного й лабораторного обстеження. До плану клінічного обстеження всіх хворих входили додаткові методи обстеження: аналіз крові і сечі, консультація терапевта, окуліста, отоневролога, психотерапевта; окремим хворим досліджували ліпідний спектр крові, імунний статус, проводили рентгеноскопію органів грудної порожнини, краніографію, спондилографію, магнітно-резонасну томографію за