Роль зовнішнього дихання та показників системи транспорту кисню в патогенезі хронічної цереброваскулярної патології

3. У порушенні патерну дихання відіграє роль розлад центральної регуляції дихання, про що свідчать різноспрямовані зміни об'ємно-часових параметрів дихального циклу. 

4. У хворих на ДЕ II ст., при зіставленні патерну дихання й ураженого судинного басейну визначені такі закономірності: 1) гіпервентиляція з глибоким і частим диханням (поліпное), яка призводить до підвищення хвилинного об'єму дихання більше, ніж втричі по відношенню до належних величин, розвивається при ураженні вертебробазилярного басейну; 2) гіпервентиляція, зумовлена збільшеними глибиною і/або частотою дихання з підвищенням хвилинного об'єму дихання менш, ніж втричі по відношенню до належних величин, може розвиватися як при ураженні каротидного, так і вертебро-базилярного басейнів; 3) виражене порушення ритмічності патерну дихання характерне для хворих із двобічним ураженням каротидного басейну. 

5. Найбільш змінені типи ЕЕГ відзначалися у хворих із порушенням функції зовнішнього дихання. Для вираженого порушення ритмічності патерну дихання характерний дезорганізований тип ЕЕГ; у хворих із ритмічним, глибоким і частим диханням реєструвався або гіперсинхронний тип ЕЕГ, або сполучення періодів синхронізації та десинхронізації б-ритму. 

6. У хворих на хронічну цереброваскулярну патологію в системі транспорту кисню розвиваються компенсаторні реакції: підвищення рівня фетального гемоглобіну (якісна адаптація), збільшення кількості дезоксигемоглобіну й зниження кількості оксигемоглобіну у венозній крові (адаптація модуляційного типу). У хворих із порушенням функції зовнішнього дихання відзначаються зворотні взаємовідношення – підвищення рівня оксигемоглобіну і зниження дезоксигемоглобіну у венозній крові, що свідчить про порушення процесів адаптації модуляційного типу. 

7. При хронічній цереброваскулярній патології в еритроцитах хворих відбувається підвищення генерації активних форм кисню та зниження активності ключових ферментів антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази та каталази). Ці зміни зростають із прогресуванням захворювання. При наявності гіпервентиляційних порушень рівень спонтанної і люмінолозалежної хемілюмінесценції перевищував показники хворих без порушення функції зовнішнього дихання. 

8. До корекції дихальних розладів слід підходити диференційовано, з урахуванням об'ємно-часових параметрів дихального циклу: у разі гіпервентиляційних порушень, зумовлених збільшенням глибини дихання, і за умови порушення ритмічності патерну дихання рекомендовано призначати інстенон; у випадках гіпервентиляції, зумовленої збільшенням частоти дихання – даларгін; у разі гіпервентиляції за рахунок збільшених частоти та глибини дихання – поєднання інстенону і даларгіну. Медикаментозне лікування необхідно поєднувати з дихальною гімнастикою. 

 

 

 

1. Гребенюк А. В. О роли нарушений функции внешнего дыхания в патогенезе хронической цереброваскулярной патологии // Проблеми медичної науки та освіти. – 2001. – №2. – С. 81-87. 

2. Гребенюк А. В. Исследование генерации свободных радикалов кислорода в эритроцитах у больных с начальной цереброваскулярной патологией // Українский вісник психоневрології. – 2001. – Т. 9, вип. 4 (29) – С. 72-74. 

3. Гребенюк А. В. Исследование различных форм гемоглобина у больных с хронической цереброваскулярной патологией с учетом нарушения функции внешнего дыхания // Медицина сегодня и завтра. – 2002. – № 1. – С. 117-119. 

4. Зинченко В. Д., Яворская В. А., Малахов В. А., Белоус А. М., Малый В. Д., Гребенюк А. В. Метаболизм макроэргических соединений в эритроцитах при начальных формах сосудистых заболеваний головного мозга // Український біохімічний журнал. – 1997. – Т. 69, №3. – С. 109-111. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у збиранні матеріалу та обробці отриманих даних, підготовлено до друку роботу). 

5. Яворская В. А., Гребенюк А. В., Мохамед А. Н. Фраксипарин в лечении больных сосудистой патологией головного мозга // Лікарські засоби. – 2000. – №1. – С. 70-72. (Здобувачем проведено літературний огляд зібрано матеріал і проведено обробку отриманих даних, взято участь у аналізі матеріалу та підготовці до друку). 

6. Яворская В. А., Малахов В. А., Гребенюк А. В. Клинический опыт применения даларгина при начальных формах сосудистых заболеваний головного мозга // Неврологический вестник. – Казань, 1997. – Т. XXVIII, вып. 3-4. – С. 37. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал і проведено обробку отриманих даних, взято участь у аналізі матеріалу, підготовлено до друку роботу). 

7. Яворская В. А., Гребенюк А. В., Фломин Ю. В. Применение суспензии церебральной ткани плода при синдроме вегетативно-сосудистой дистонии // Українский вісник психоневрології. – 2001. – Т. 9, вип. 1 (26). – С. 100. (Здобувачем зібрано матеріал, проведено обробку отриманих даних та аналіз матеріалу, підготовлено до друку). 

8. Гребенюк А. В. Сухомлин А. Н. Дифференцированная коррекция нарушений функции внешнего дыхания у больных с хронической цереброваскулярной патологией // Лекарства-человеку. – 2002. – Т. XVII, № 1. – С. 133-139. (Дисертантом зібрано матеріал, проведено обробку отриманих даних та аналіз матеріалу, написано та підготовлено до друку). 

9. Патент на винахід “Спосіб лікування початкової цереброваскулярної патології” № 17195А / Яворська В. О., Малахов В. О., Гребенюк Г. В. -від 23 грудня 1995. – № 3769-XII. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал, проведено обробку отриманих даних та аналіз матеріалу, взято участь у написанні, підготовлено до друку роботу). 

10. Гребенюк А. В. Оценка степени гипоксии по содержанию фетального гемоглобина у больных с цереброваскулярной патологией // Матеріали ювілейної конференції молодих вчених, присвяченої 75-річчю заснування Харківського інституту удосконалення