Розробка іміджевої реклами підприємства

В Україні є чимало високоякісного металу, що використовується в меблевому виробництві, тому за співвідношенням ціни та якості вітчизняне металеве офісне обладнання може стати однією з основних експортних переваг на світовому ринку. Найбільша проблема експорту українських меблів – низький рівень міжнародної сертифікації вітчизняної продукції. Міжнародну сертифікацію запроваджують здебільшого великі підприємства, які мають експортні угоди.

За оцінками директора Української асоціації меблевиків (УАМ) В’ячеслава Попова, після набуття нами членства в СОТ, експорт вітчизняних меблів може зрости вдвічі. Найбільшим імпортером українських меблів є Росія, на яку припадає половина всього експорту. Решта надходить в країни близького зарубіжжя та Західну Європу. Основними експортерами є великі меблеві підприємства. Побічним наслідком вступу до СОТ, на думку фахівців, стане банкрутство деяких дрібних виробників і укрупнення підприємств, утворення великих корпорацій.

За останні роки реалізація меблів щороку зростала на третину. Промислове виробництво за п’ять років також збільшилося втричі. Меблеві підприємства фактично розвивалися завдяки зростанню попиту на ринку. Торік меблеві підприємства виробили продукції на три мільярди гривень. Експорт товарів українського виробництва щорічно зростає в середньому на 20-25%, минуло річ експортовано продукції на 800 млн гривень.

Незаперечною конкурентною перевагою меблевої галузі є те, що головний енергетичний ресурс, який вона використовує, – це електроенергія. Частка її у загальному балансі витрат підприємств становить 10-15%, більшість з них активно впроваджують енергоощадні технології. На кожну гривню виробленої продукції підприємства галузі споживають енергії на п’ять-сім копійок. За енергоефективністю вони – поза конкуренцією. В меблевій галузі й суміжних торговельних мережах зайнято 450 тисяч осіб. Відносно дешева та висококваліфікована робоча сила – ще одна реальна конкурентна перевага на глобальному ринку.

Те саме стосується географічного положення України. Західні, південні й східні ринки зручно розташовані для транзитних і експортних операцій. Єдиною реальною перешкодою для розвитку експорту меблевики вважають систему відшкодування експортерам ПДВ. Часто держава не компенсує експортерам сплачений ПДВ. За таких обставин вітчизняні виробники втрачають 20% конкурентоспроможності порівняно з іноземними конкурентами. Тому наші виробники наполягають на тому, що ПДВ має відшкодовуватися автоматично, а якщо такий механізм неможливий, пропонують скасувати цей податок як такий, що утискає економічно активні підприємства.

Представники УАМ переконані, що меблева галузь має стати стратегічною з погляду її потенційних експортних можливостей. Одна з ключових переваг – значні запаси деревини, полімерів, скла та металів, які є основною сировиною

Українські меблеві підприємства працюють переважно на вітчизняній сировині. Експерти вважають, що завдяки збереженню антидемпінгового мита на імпорт ДСП східноєвропейського виробництва, поліпшенні якості вітчизняної сировини і напівфабрикатів, використання вітчизняних меблевих плит у майбутньому зростатиме. Водночас УАМ вважає, що мито на імпортні меблеві плити гальмує розвиток конкурентоспроможності українських підприємств, які не мають права вибору сировини за якістю і ціною. Меблевики переконані, що мито на імпорт цих плит призводить до загального подорожчання кінцевої продукції, від чого потерпають споживачі.

Експерти меблевого ринку зазначають, що імпорт продукції закордонного виробництва щороку зростає в середньому на 24%, але частка імпортних меблів на українському ринку з року в рік зменшується. Вітчизняні виробники витісняють імпорт переважно з нижнього і середнього цінових сегментів. Більшість імпорту на нашому ринку представлено еліт і бізнес-класом для дому та офісів. Лідерство серед імпортної продукції утримують італійська продукція, значна частина припадає на білоруські, литовські, німецькі, польські, румунські, французькі, фінські й чеські меблі. Експерти пояснюють таку тенденцію дією митних бар’єрів, через які дешеві імпортні меблі стають неконкурентоспроможними за ціною на внутрішньому ринку. Фахівці вважають, що нині 35% спеціалізованого ринку працює в «тіні». Це – дрібні підприємства, які складають меблі з готових комплектів малими партіями і не сплачують податків.

За підрахунками в Україні майже п’ять тисяч підприємств виробляють меблі. З них лише близько 300 великих і середніх, що працюють в промисловому режимі, решта – малі приватні підприємства та майстерні, які виготовляють ексклюзивні зразки на замовлення невеликими партіями. Великі й середні підприємства виробляють загалом близько 60% вітчизняних меблів. Через масовість виробництва собівартість їхньої продукції значно менша, а рентабельність виробництва вища. Проте й малі підприємства мають деякі переваги. Вони гнучкі й враховують найменші побажання клієнтів, їхня продукція розрахована на конкретного споживача або цільовий місцевий ринок, уподобання якого дрібному виробникові добре відомі

У наш час, нарешті, з’явилась можливість вибирати. Ринок меблів, зокрема його сегмент – шафи-купе, нині можна назвати ринком покупця, позаяк саме споживачі диктують свої умови, нав’язуючи виробнику певні смаки та уподобання, багато в чому, щоправда, зумовлені особливостями їх оселі. Таким чином, процес придбання меблів стає приємним та спокійним, хоча для кожного все ще залишається надзвичайно відповідальною справою.

Споживачі вимогливі не лише до якості меблів, але й до роботи з простором, кольором та стилем. Зараз, коли молодь стала активною частиною суспільства і справжнім творцем майбутнього, молодшає і змінюється бізнес та, відповідно, мода на інтер’єри. Саме тому багато дизайнерських агентств пропонують своїм клієнтам більш сучасний, «помолоділий» інтер’єр, в якому разом із класом і стилем поєднувалася б невимушена розкіш. Тотальна схожість побуту, меблів, способу життя давно відійшла у минуле. Починаючи з