Розробка моделей для керування організаційно-технічним розвитком виробництва

Значення планів організаційно-технічних заходів особливо зростає в цей час, при цьому передбачено значно підсилити техніко-економічне обґрунтування планів, засновувати їх на гарному знанні наявних можливостей і резервів.

Сприяючи правильному визначенню планових завдань, план організаційно-технічних заходів разом з тим є необхідною умовою успішного виконання цих завдань, тому що визначає конкретні шляхи та засоби досягнення планових показників.

План організаційно-технічних заходів будівельної організації охоплює всі сторони її діяльності. В ньому визначається конкретний перелік заходів щодо поліпшення цієї діяльності та розраховується їх ефективність.

Вибір і прийняття організаційно-технічного розвитку (ОТР) необхідно здійснювати на всіх рівнях технічної підготовки виробництва, починаючи від наукових досліджень і закінчуючи організаційно-технологічним проектуванням і оперативно-виробничим керуванням будівельним виробництвом.

Комплекс завдань для досягнення поставлених цілей повинен охоплювати наукове обґрунтування та розробку принципово нових або впровадження раніше розроблених найбільш ефективних варіантів технологічних і організаційних заходів, а також комплексну багатоцільову оцінку та вибір найбільш кращих варіантів для широкого практичного застосування.

На основі порівняльного аналізу сітьових моделей можливо відбити в єдиній системі у взаємозв'язку весь виробничий процес від зародження ідеї проекту до його реалізації, зробити його інформаційний опис, що відповідає встановленим критеріям і правилам вибору, здійснити пошук найбільш ефективного варіанту. Важливою відмінністю сітьових моделей від лінійного програмування є те, що при необхідності корегування обсягів виконуваних робіт, вони дозволяють досліджувати організаційно-технічний розвиток проекту без зміни топологічної структури графа, за рахунок зміни обсягів ОТЗ.

На наш погляд необхідно застосовувати “Алгоритм виключення дефекту” (АВД), який має важливі переваги: дозволяє ефективно вирішувати широке коло потокових завдань; для процесу оптимізації не потрібно припустиме рішення, АВД застосовується при розв'язуванні широкого кола задач, як: транспортна, про призначення, про максимальний потік, про дерево найкоротших ланцюгів, про перевезення та при виробничому плануванні з урахуванням міжсистемних зв’язків. На сьогоднішній день не доведено, що завдання реалізації проекту може бути розв'язане як окремий випадок АВД. При практичному застосуванні це ще більше розширило б можливості постановки, розв'язування та інтерпретації багатьох завдань управління проектами.

Побудова оптимальної системи управління ОТР виробництва для сучасних умов господарювання є метою проведення досліджень.

У другому розділі “Моделювання завдань організаційно-технічного розвитку на виробництві” проаналізовано особливості, а також визначено шляхи удосконалення існуючих методів планування і управління ОТР на виробництві.

При використанні завдань по плануванню технічного розвитку будівельних організацій у план відбираються та розробляються найбільш ефективні науково-технічні досягнення, установлюються оптимальні обсяги їх впровадження для виконання завдань по зниженню собівартості будівельно-монтажних робіт (по зростанню прибутку) і по скороченню трудових витрат. При цьому обсяги впровадження заходів плану нової техніки стають збалансованими з лімітами матеріально-технічних ресурсів, обсягами будівельно-монтажних робіт.

Існуючі методи рішення екстремального завдання були пов'язані з труднощами, які приводили до ускладнення перетворення завдання в канонічний вид.

Перехід до ринкових відносин розширює права та обов'язки організації, що збільшує можливості для прояву ініціативи у виборі форм і засобів підвищення технічного рівня виробництва.

В результаті виконання планів нової техніки організація досягає зростання якісних показників – росту продуктивності праці, зниження собівартості, що збільшує прибуток. А також реалізація обсягів ОТР пов'язана з залученням додаткових капітальних вкладень, які завжди обмежені. Цільова функція задачи в традиційних дослідженнях має вигляд:

 

  (1)

 

Обмеження:

 

  (2)

 

де, Сi – економія від зниження собівартості на одиницю виміру в результаті впровадження i-го заходу;

Ki – капітальні вкладення на одиницю виміру при впровадженні i-го заходу (додаткового вкладення) ;

Qi – зниження витрат праці на одиницю виміру в результаті використання i-го заходу,

Oi – максимально можливий обсяг даного виду робіт (на якому передбачається використати i-й захід) ;

Еn – нормативний коєфіцієнт єфективності капіталовкладень;

Хi – рівень використання i-го заходу в плані.

Тому при плануванні технічного розвитку неодмінним етапом роботи є економічне обґрунтування та визначення рішення по максимізації економічних результатів.

Розроблювальна система містить у собі керування ОТЗ. Ця система призначена для підвищення ефективності керування ОТЗ. Система створюється в інтересах підрядників, замовників.

Поставлене завдання в такому виді вирішуються універсальним алгоритмом оптимального програмування. Наявні труднощі полягають у приведенні завдання до канонічного виду. При таких різнобічних обмеженнях завдання ускладнюється і його рішення стає проблематичним і для фахівців-математиків.

На певній стадії пізнання гадана непереборність рішення здійснюється шляхом спрощення об'єкта дослідження. У модель входять основні фактори відображаючи істоту досліджуваного об'єкта (рис. 1). Для цього нами запропоновано використати нову архітектоніку моделювання, що складається з елементів теорії графів (подія, операція, логічні зв'язки), які дозволяють на основі основних факторів виробництва компонувати моделювання структури, що відбиває істоту досліджуваного питання вибору оптимального складу організаційно-технічного розвитку.

 

Рис. 1.