+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
35
Мова:
Українська
Алгоритм обчислення оптимальних обсягів ОТЗ
Перевага цього підходу полягає в тім, що немає потреби приводити завдання до канонічного виду, є ясне фізичне, економічне та математичне інтерпретування завдання, раціональність рішення може бути регульовано безпосередньо шляхом агрегації та дезагрегації моделі, що не порушує адекватності інформації.
Проблема полягає в тім, що завдання формулюється як потокове в сітях з обмеженою пропускною здатністю та повинне бути як однопродуктове. Тому необхідно всі вводимі показники, що мають різну розмірність звести до інтегрованого однорозмірного показника.
Таким чином, завдання вибору оптимальної структури організаційно-технічного розвитку фірми на мережах і графах мають простоту, доступність розробки, числовий метод рішення, що полегшує її автоматизацію при виробленні та прийнятті плану організаційно-технічного розвитку.
У третім розділі “Розробка економіко-математичної моделі ОТЗ” запропоновано економіко-математична модель керування організаційно-технічного розвитку будівельного виробництва на основі мережної структури з обліком вагових коефіцієнтів.
Тому що завдання є багатопродуктовим, а сітьовий метод дозволяє вирішувати тільки однопродуктове завдання, то, послідовно вирішуючи завдання, одержуємо векторне рішення по кожному варіанту показників. Порівнювати їх не можна, тому що безліч векторів не упорядоченно. Тоді знаходимо скалярну функцію над компонентами вектора.
Виходячи з рішень даного завдання вище зазначеними методами, приведемо капітальні вкладення, собівартість і працевитрати до безрозмірного показника та виведемо загальну цільову функцію (3).
(3)
де , , – вагові коефіцієнти, що характеризують ступінь важливості показників;
, – ваговий коефіцієнт, що визначає ступінь важливості показника по капітальним вкладенням;
– ваговий коефіцієнт, що визначає ступінь важливості показника по працевитратам;
– ваговий коефіцієнт, що визначає ступінь важливості показника за собівартістю.
- вихідні (початкові) значення;
ai – показник капітальних вкладень;
bi – показник працевитрат;
сi – показник собівартості,
хi – обсяги ОТМ, що забезпечують задану ефективність виробництва.
Розглянемо декілька ситуацій:
1) =1, =0, =0, тобто на підвищення ефективності в результаті впровадження організаційно-технічних заходів впливає тільки зміна величини капітальних вкладень (табл. 1).
Вартість – 0, 008; 0, 01067; 0, 00533; 0, 004.
Верхня пропускна здатність – 0, 64; 0, 213; 0, 2667; 0, 16.
Отримані дані в першому випадку в 15000 разів менші ніж вихідні дані для однопродуктового завдання по капвкладенням.
Так як програмне забезпечення АВД вимагає введення даних (пропускна здатність HI, нижня пропускна здатність LO, вартість Cost) у цілочисленнім форматі множимо значення на 10000 (чим більше множник тим точніше збіг рішення обох завдань).
Таблиця 1
Аналіз результатів по програмі Потік (АВД)
Для того, щоб переконатися в тім, що обидва завдання, розглянуті на сітьовій моделі дають одне і теж рішення зробимо зворотні дії, тобто кожний зі співмножників кожного доданку цільової функції прямого завдання множимо на 15000 за умовою та ділимо на 10000. Одержимо наступне значення цільової функції:
2) =0, =1, =0, тобто на підвищення ефективності в результаті впровадження організаційно-технічних заходів впливає тільки зміна величини працевитрат (табл. 2).
Вартість – 0, 0033; 0, 012; 0, 008; 0, 01.
Верхня пропускна здатність – 0, 2667; 0, 24; 0, 4; 0, 4.
Отримані дані в другому випадку в 1500 разів менші ніж вихідні дані для однопродуктового завдання по працевитратам.
Таблиця 2
Аналіз результатів по програмі Потік (АВД)
Для того щоб переконатися в тім, що обидва завдання, розглянуті на сітьовій моделі дають одне і теж рішення зробимо зворотні дії, тобто кожний із співмножників кожного доданку цільової функції прямого завдання множимо на 1500 за умовою та ділимо на 10000. Одержимо наступне значення цільової функції:
3) =0, =0, =1, тобто на підвищення ефективності в результаті впровадження організаційно-технічних заходів впливає тільки зміна величини собівартості (табл. 3).
Вартість – 0, 008; 0, 0036; 0, 0055; 0, 004.
Верхня пропускна здатність – 0, 64; 0, 052; 0, 275; 0, 16.
Отримані дані в третьому випадку в 10000 разів менші ніж вихідні дані для однопродуктового завдання за собівартістю.
Таблиця 3
Аналіз результатів по програмі ПОТІК (АВД)
Зробимо зворотні дії одержимо наступне значення цільової функції:
В отриманій сітьовій інтерпретації вагові коефіцієнти належним чином не підібрані та цьому варто приділити особливу увага з урахуванням ступеня важливості показника.
Введення вагових коефіцієнтів дозволяє, з одного боку – звести багатопродуктове завдання до однопродуктового та застосувати для рішення сітьової методи, з іншого боку – ставить проблему обґрунтування вибору цих коефіцієнтів.
Загальний підхід до визначення величини вагового коефіцієнта складається у визначенні його важливості в структурі завдання, чим важливіше показник, тим вище його значення.
Обґрунтувати вибір коефіцієнтів неможливо без глибокого аналізу загальної економічної ситуації в країні, регіоні, області діяльності, що проявляється у внутрішній структурі вагових коефіцієнтів.
На першому рівні досить оцінки з погляду “подобається – не подобається”. Саме таким способом і були обрані вагові коефіцієнти в наведених вище прикладах.
При виборі конкретних значень вагових коефіцієнтів