Шляхи оптимізації лікування хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини, ускладненої розлитим перитонітом

Застосування багатофакторного аналізу отриманих даних дало можливість одержати нову інформацію про патогенетичні механізми виявлених порушень: перш за все, розбалансованість між ефекторним і регуляційним факторами імунітету лежить в основі механізму переходу компенсованих варіантів порушень імунного статусу в декомпенсовані і свідчить про необхідну таким хворим імунокорекцію.

Розроблено новий метод імунокорекції у хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини, ускладненою перитонітом, – аутоцитокінотерапія. Удосконалено способи введення аутоцитокінів безпосередньо в осередок ураження. Показана висока ефективність і безпечність методу.

Практичне значення одержаних результатів

1.Показано необхідність комплексного імунологічного обстеження хворих з гострою хірургічною патологією для виявлення порушень імунітету.

2.Розроблено і запропоновано для використання в практиці охорони здоров'я спосіб визначення тяжкості гострого розлитого перитоніту та прогнозування його перебігу у післяопераційному періоді (позитивне рішення на видачу патенту № 97115655 від 12. 10. 1998).

3.Запропоновано критерії прогнозу вірогідності виникнення ускладнень гнійно-септичного характеру в ранньому післяопераційному періоді. До найбільш сприятливих ознак віднесено: збереження на протязі 3-х діб після операції глибокої Т-лімфопенії, зниження кількості Т-хелперної і Т-супресорної субпопуляцій, В-лімфопенію, пригнічення медіаторної активності лімфоцитів.

4.Запропоновано метод індивідуальної оцінки імунного статусу з виділенням 5 варіантів дизбалансу ефекторного та регуляторного механізмів імунітету.

5.Розроблено і впроваджено в клініку метод аутоцитокінотерапії у хворих з гострою хірургічною патологією (патент № 17733).

6.Удосконалено метод введення аутоцитокінів (патент № 21140, раціоналізаторська пропозиція №36).

Дані дисертаційної роботи впроваджені в практику хірургічних відділень м. Дніпропетровська і Дніпропетровської області (Клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги, акти впровадження №№ 17, 20, 21, 24 від 1998 р.), відділень та лабораторій УкрНДІ гастроентерології (акти впровадження №№ 5, 6, 7 від 1999 р.). Одержані результати використовуються в програмах лекційних курсів і практичних занять Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача

Представлені в роботі матеріали є особистим вкладом автора в проблему. Під керівництвом наукового керівника – завідуючого кафедрою хірургічних хвороб Дніпропетровської державної медичної академії, доктора медичних наук, професора М. М. Бондаренка визначені напрямки досліджень, сформульовані мета і завдання роботи. Патентно-інформаційний пошук, огляд літератури, набір та обробка фактичного матеріалу, клінічні обстеження, розподіл хворих на групи, виконання оперативних втручань, теоретичне узагальнення одержаних результатів і практичне застосування отриманих положень, формулювання висновків і практичних рекомендацій, статистична обробка матеріалу виконані автором самостійно. Імунологічні дослідження виконані на базі лабораторії мікробіології та імунології Українського НДІ гастроентерології (завідуюча лабораторією – головний науковий співробітник, доктор медичних наук Шамшонкова Т. П.). Результати клінічних досліджень викладено в 9 друкованих публікаціях, представлено в доповідях на конгресах та конференціях. В спільних друкованих працях автору належить понад 85% ідей та розробок.

Апробація результатів дисертації

Матеріали дисертації були повідомлені, обговорені та схвалені на Першому Українському конгресі гастроентерологів (Дніпропетровськ, 1995) ; Другому конгресі хірургів України (Донецьк, 1998), науково-практичних конференціях (Дніпропетровськ 1991, 1995, 1996; Крівий Ріг 1990, 1998; Харків 1995, 1998; Одеса 1996; Вінниця 1998) ; засіданні Дніпропетровського обласного товариства хірургів (1998-1999), засіданнях вченої ради Дніпропетровської державної медичної академії (1998).

Публікації

За матеріалами дисертації автором опубліковано 14 наукових статей. З них 1 самостійна у фаховому виданні, 3 у співавторстві у фахових виданнях, 10 в збірниках наукових праць, в матеріалах і тезах конференцій. Отримано Патент № 17733А (Україна) на винахід «Спосіб профілактики та лікування післяопераційних гнійно-запалювальних ускладнень»; Патент № 21140А (Україна) на винахід «Спосіб лікування гострого розлитого перитоніту»; рішення на видачу патенту на винахід № 97115655 (Україна) «Спосіб визначення тяжкості гострого розлитого перитоніту та прогнозування його перебігу у післяопераційному періоді».

Обсяг та структура роботи

Робота викладена на 136 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури, який містить 257 літературних джерел (208 вітчизняних та 49 закордонних). Дисертация ілюстрована 3 рисунками, 27 таблицями, які займають сторінок.

 

 

Матеріали та методи. Спостереження проводились за 105 хворими, госпіталізованими в клінічне об’єднання швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська за період з 1992 по 1998 роки. Серед обстежених хворих перфоративна виразка шлунка спостерігалась у 31 хворого, перфоративна виразка дванадцятипалої кишки – у 13, перфорація жовчного міхура – у 5, деструктивний апендицит – у 13, прорваний абсцес черевної порожнини – у 5, гостра кишкова непрохідність – у 11, травма органів черевної порожнини – у 13. Крім того, 14 пацієнтів були після повторного операційного втручання з приводу ранньої спайкової кишкової непрохідності та прогресуючого перитоніту. Дифузний перитоніт супроводжував гостру хірургічну патологію у 33 пацієнтів (31%). Переважно це були хворі з деструктивним апендицитом, перфоративною виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки. У решти хворих виявлено розлитий перитоніт. З них 35 пацієнтів (33%) надійшли до клініки в реактивній стадії розлитого перитоніту, а 37 (35%) – в токсичній. Аналіз контингенту хворих за віком свідчить, що 95% – особи працездатного віку. Чоловіки складали 84% хворих, жінки – 16%.

Хворі підлягали комплексному обстеженню, яке включало поряд з загальноприйнятими методами і спеціальні, спрямовані на вивчення функціонального стану шлунково-кишкового тракту: рентгенографію, фіброгастродуоденоскопію, лапароскопію. Імунологічні