Складска діяльність підприємства МВК ПП "Енема"

Після кожного запису приходу (витрати) виводять залишок на кінець дня за формулою 2.1.

 

Розрахуємо даний показник також для кожного складу, результати представлені в таблиці 2.2. 

Як видно з таблиці 2.2, даний показник, для всіх складів має нормальне значення. 

 

Таблица 2.2.

Розрахунок коефіцієнту використання обсягу складів компанії 

 

 

На підприємствах не буває ідеальних систем, це як мінімум пов'язано з людським фактором. В системі складування на підприємстві «ЕНЕМА» також присутні недоліки. Для початку опишемо позитивні сторони системи складування на підприємстві: 

1) Роздільність асортименту, 3 склади з певними видами товарів, згрупованих за типом; 

2) Добре продумана схеми приймання і відвантаження товарів. 

Однак є й недоліки. До основних проблем організації складських операцій на МВК ПП «ЕНЕМА»відносяться: 

• порушення вимог до планування складських приміщень, зокрема на складі № 2 виявлені більш вузькі проходи, менше зони приймання та розподілу товару; 

• застаріла система обліку товарів на складах. 

Виявлені порушення в плануванні складських приміщень призводить до того, що на складі № 2 співробітники компанії працюють в некомфортних умовах, що призводить до неякісної роботи складу, т.к. це в першу чергу відбивається на працездатності працівників (швидше і більше втомлюються, менш уважні). 

Устаревшесть системи обліку відбивається у великій кількості ручної роботи співробітників, що неминуче призводить до помилок, які обумовлені людським факторам. В даний час на всіх сучасних складах підприємств встановлюються комп'ютерні системи обліку товарів на складі, що звичайно ж знижує і терміни обробки, і кількість помилок співробітників і має також велику кількість переваг над ручним урахуванням товарів на складі. 

Застаріла система обліку також призводить до неякісної роботи системи складування. У першу чергу це позначається на відображенні кількості товару на складі, тому що людський фактор впливає на якість інформації. В цілому дана ситуація негативно відбивається на прибутковості всього підприємства «ЕНЕМА»

 

 

Фінансовий стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов’язаннями.

Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансового стану підприємства за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансовий стан підприємства цікавить і його конкурентів, але вже в іншому аспекті – негативному; вони заінтересовані в ослабленні позицій конкурентів на ринку.

Для оцінки фінансового стану підприємства необхідна відповідна інформаційна база. Такою можуть бути звіт про фінансові результати діяльності і баланс. З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності. Вона повинна містити:

-оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємством;

-оцінку наявних у підприємства ресурсів та ефективності їх використання;

-прийняття обґрунтованих управлінських рішень для здійснення інвестиційної політики.

Також необхідно знати групи показників для оцінки фінансового стану підприємства (рис. 2.3).

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками – прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.

Рентабельність – це відносний показник ефективності роботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.

Передусім виокремлюють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.

 

Рис. 2.3. Групи розрахункових показників для оцінки фінансового стану підприємства

Рентабельність активів (РА) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою:

де КОА – оборотні активи підприємства;

КЗК – короткострокова заборгованість підприємства.

Якщо kЛЗ <2, то платоспроможність підприємства вважається низькою. За надто високого його значення (kЛЗ >3–4), може виникнути сумнів в ефективності використання оборотних активів. На оптимальну величину kЛЗ помітно впливає частка товарно-матеріальних запасів у оборотних активах. Для підприємств з невеликими товарно-матеріальними запасами та оперативно оплачуваними дебіторськими зобов’язаннями є прийнятими нижчий рівень співвідношення оборотних активів і короткострокової заборгованості (kЛЗ <2), і навпаки, на підприємствах, в оборотних активах яких велика частка належить товарно-матеріальним запасам, це співвідношення треба підтримувати на більш високому рівні.

Для МВК ПП «ЕНЕМА» коефіцієнт загальної ліквідності менше 2, що говорить про низьку платоспроможність підприємства у середньостроковому періоді.

Коефіцієнт термінової ліквідності (kЛТ) обчислюється як відношення оборотних активів високої (термінової) ліквідності до короткострокових пасивів, тобто

де КТЛ – оборотні активи високої (термінової) ліквідності, до яких відносять оборотні активи за мінусом товарно-матеріальних запасів (запасів і витрат).

Зробивши розрахунки коефіцієнту термінової ліквідності для нашого підприємства, можна побачити, що МВК ПП «ЕНЕМА»  характеризується низькою платоспроможністю у короткостроковому періоді.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (kЛА) – це відношення абсолютно ліквідних