Словозмінна категорія часу

ІІ-еш (-єш) несеш, питаєш-ете (єте) несете, питаєте

ІІІ-е (-є) несе, питає-уть (-ють) несуть, питають

ІІ дієвідміна

ОднинаМножина

І-у (-ю) мовчу, стою-имо (-им), -їмо (-їм) мовчимо, стоїмо

ІІ-еш (-єш) мовчиш, стоїш-ите (їте) мовчите, стоїте

ІІІ-ить (їть) мовчить, стоїть-ать (ять) мовчать, стоять

 

Розрізняють два типи абсолютного вживання форм теперішнього часу: власне теперішній (актуальний теперішній) і невласне теперішній (неактуальний теперішній). Як зазначає І. Р. Вихованець, «власне-теперішній час вказує на дію або стан, які, збігаючись з моментом мовлення, майже не виходять поза межі цього моменту. Невласне-теперішній час позначає дії або стани, які, певною частиною збігаючись з моментом мовлення, одночасно стосуються і моментів, що передують мовленню, і моментів, що слідують після мовлення» [5, с. 93].

Невласне теперішній час має такі різновиди значень:

- розширений теперішній час. Його дія збігається з моментом мовлення, а також відбувається до і після моменту мовлення: Я пишу курсову роботу. Споконвіку Прометея там орел карає (Т. Шевченко).

- постійний теперішній час. Дія відбувається постійно – в момент мовлення, до нього, після нього: Дніпро впадає в Чорне море. Земля обертається навколо Сонця. Листопадом стеляться літа. (П. Перебийніс.)

- абстрактний теперішній час. Дія не відбувається, а тільки мислиться як узагальнена в момент мовлення, до і після нього: Курчат рахують восени; Любиш кататися, люби і саночки возити; Сміття з хати не виносять; Коней на переправі не міняють (Народна творчість).

Дослідник С. І. Дорошенко це значення називає позачасовим. На його думку, «з ним дієслова вживаються переважно в науковому та офіційно-діловому стилях» [10, с. 143]. Значення розширеного та постійного теперішнього часу, на думку І. Р. Вихованця, «допомагає встановити контекст, передусім часові актуалізатори та різні семантичні конкретизатори» [5, с. 252].

Високою частотністю вживання відзначаються в аналізованому матеріалі речення, у яких вказівка на певні часові межі міститься в словосполученні типу протягом семи днів, не пізніше ніж через сім днів, понад п'ять днів, тобто подається чітко окреслений досить короткий часовий проміжок (певна кількість днів), напр. : Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, протягом семи днів подається до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету для проведення експертизи щодо… (БК України, ст. 27) ; Проект закону про державний бюджет підлягає обов'язковій публікації в газеті «Урядовий кур'єр» не пізніше ніж через сім днів після його подання Верховній Раді України (БК України, ст. 28) ; Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів (КЗпП України, ст. 48).

Часові актуалізатори, що є показниками теперішнього часу, можуть охоплювати також і більші часові проміжки: тижні, місяці, роки, напр. : При переведенні працівника на іншу постійну нижче оплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення (КЗпП України, ст. 114) ; Не пізніше двох місяців з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України Міністр фінансів України інформує Верховну Раду України про взяті бюджетні зобов'язання… (БК України, ст. 46) ; За працівником, який створив винахід, корисну модель…, що зумовили зміну технічних норм і розцінок, зберігаються попередні розцінки протягом шести місяців від дати початку їх впровадження (КЗпП України, ст. 91) ; Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства (ЦивК України, ст. 144).

Потрібно звернути увагу на те, що в структурі сучасної української літературної мови межі між значеннями форм розширеного та постійного теперішнього часу рухливі. Подібні переходи можна простежити й між власне-теперішнім та невласне-теперішнім. Наприклад, форми власне-теперішнього виявляють тенденцію до розвитку значень часової постійності, коли вони виражають дії та стани, що повторюються в певний період, або навіть без обмеження в часі чи набувають постійного типового характеру, на що вказують слова часової постійності, як завжди, звичайно, постійно тощо. Те саме й у текстах законів, наприклад: Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові (ЦПК України, ст. 193) ; У проаналізованих текстах мови законодавства функціонують форми теперішнього часу дієслів зі значенням позачасовості, коли підкреслюється перебіг дії взагалі.

Вживання часових детермінативів при дієсловах у формі теперішнього часу спричиняє в них переносне значення категорії часу (майбутнє або минуле), пор. : Іду до школи і зустрічаю директора (теп. час) – Минулого літа іду до школи і зустрічаю директора (мин. час) – Завтра іду до школи, зустрічаю директора і вирішую справу (майб. час).

Крім цього, теперішній час може мати і переносне значення, при якому він вживається в значенні майбутнього і минулого часів. Теперішній час у значенні майбутнього супроводжується часовими детермінативами (лексичними елементами з часовим значенням), які вказують, що дія відбуватиметься після мовлення (завтра, взимку, ввечері, субота, потім), наприклад: Влітку їду до батьків, а потім на конференцію; Чекаю тебе о сьомій вечора. Теперішній час у значенні минулого супроводжується або дієсловами минулого часу, або словами з часовим значенням (часовими детермінативами), які вказують, що дія відбувалася до моменту мовлення: Сидить батько кінець стола, на руки схилився (Т. Шевченко) ; Збірку поезій «На крилах пісень» Леся Українка друкує