Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціологія шлюбу та сім'ї

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 

здібностей.

Багатодітні сім'ї розпадаються рідко. Діти в таких родинах дружні, колективістські, одне одному допомагають.
Проте в сучасних умовах існування багатодітних сімей пов'язане з великими матеріальними труднощами.
За даними дослідження ПРООН про людський розвиток в Україні (1999р.) рівень бідності серед сімей з 4
дітьми становить 56,5 відсотка (рівень злиденності – 43,2 відсотка), а серед сімей з 5 та більшою кількістю дітей
– 80,4 і 48,8 відсотка (12, с. 76).
За структурою розподілу влади в сім'ї виділяють два її типи: авторитарну і демократичну.
Авторитарна сім'я характеризується суворим, беззаперечним підкоренням дружини чоловікові або чоловіка дружині і дітей батькам.
Демократична сім'я ґрунтується на взаємній повазі членів сім'ї, на розподілі ролей відповідно потребам конкретних обставин, особистим якостям і здібностям подружжя, на рівній участі кожного з них в усіх справах сімейного  життя,  на  спільному  вирішенні  всіх  важливих  питань.   Демократичну   сім'ю   часто  називають егалітарною  (франц.egalitaire  –  зрівняльний),  підкреслюючи  рівність  прав,   обов'язків   і  відповідальності подружжя та всіх дорослих членів сім'ї. В такій сім'ї, як правило, “офіційного” глави немає, а є лідер, авторитетна особа. Причому чоловік може бути лідером в одних відношеннях, а дружина – в інших;  в деяких життєвих ситуаціях лідерами можуть ставати і дорослі діти. О. О.Якуба вважає, що більш стійкими, зазвичай, є сім'ї, де головна роль належить дружині, і “чим нижчий доход сім'ї, тим частіше її очолює жінка” (15,с.137).
За характером проведення дозвілля сім'ї бувають відкриті (орієнтовані на індустрію культури і спілкування з іншими  сім'ями)  та  закриті  (націлені  на  домашнє,  внутрішньосімейне  дозвілля).  За  характером  розподілу домашніх обов'язків сім'ї поділяються на традиційні (обов'язки в основному виконує жінка) і колективістські (обов'язки виконуються дорослими членами сім'ї разом або по черзі).
За соціальною та національною належністю розрізняють сім'ї соціально- і національно-гомогенні (однорідні) та соціально- і національно-гетерогенні. За думкою О. О. Якуби, гомогенна сім'я є більш стійкою, гармонійною, елітарною. Належність до різних соціальних, культурних груп, різна освіченість, професії, вважає вона, порушують гармонію, стійкість, тому тут переважають авторитарні стосунки. Водночас зауважується, що ці особливості не варто абсолютизувати. Інколи існуючі відмінності можуть стимулювати більшу активність в самоосвіті, самовихованні тощо (15, с.136-137).
В залежності від віку подружжя виділяють молодіжні сім'ї, коли вік подружжя до 30 років, сім'ї середнього подружнього віку, літні подружні пари. Вік накладає відбиток на сімейні стосунки, на характер труднощів, протиріч, що виникають і які доводиться долати.
Рольова взаємодія в сім'ї – це сукупність настанов, норм і поведінки одних членів сім'ї у стосунках з іншими. Основні рольові відносини в сім'ї – чоловіка і дружини, батька і матері, батьків і дітей, братів і сестер, а також свекра (свекрухи), тестя (тещі) і невістки (зятя), бабусь і дідусів та внуків тощо – характеризуються різноманітними особливостями, які суттєво відрізняються в авторитарних і демократичних, традиційних та колективістських сім'ях.
Варто зазначити, що психологи виділяють три типи орієнтацій, уявлень про своє місце і роль в сім'ї: егоцентричний, альтероцентричний і соціоцентричний. При егоцентричному (від лат. “его” – “я”) типі в центр сім'ї ставляться власні цілі, прагнення, бажання когось з членів сім'ї, а решта розглядається лише як засіб задоволення цих цілей або ж розцінюється як перешкода на шляху їх досягнення.
Сутність альтероцентризму (від лат. “альтер” – інший) полягає у повній самовідреченості і самовідданості даного члена сім'ї іншим, які і постають провідною цінністю. І третя, мабуть, найбільш прийнята позиція – соціоцентрична – коли головною цінністю вважається сім'я, всі її члени. При цьому буває, що в якийсь період лідирують цілі та інтереси, цінності чоловіка, в інший – дружини, в третій – дітей, родичів тощо.
 
9.6 Соціальні функції сім'ї
 
Функції сім'ї можна визначити як основні напрями і способи вияву активності, життєдіяльності сім'ї та її членів. Вони віддзеркалюють систему взаємодії сім'ї та суспільства, з  одного боку, і сім'ї та особи – з іншого. Як соціальний осередок суспільства сім'я задовольняє ряд його важливих потреб, в тому числі у відтворенні населення. В той же час вона задовольняє особисті потреби кожного свого члена, а також загальносімейні (групові) потреби.
Зазначимо, що і у вітчизняній, і в зарубіжній соціологічній літературі відсутня типологія функцій сім'ї. Найчастіше виділяють репродуктивну, регулятивну, виховну, функцію соціалізації, господарчо-економічну, комунікативну, регулятивну, первинного соціального контролю, дозвільну, сексуальну тощо. Розглянемо деякі з них.
Репродуктивну функцію називають ще функцією дітородіння, продовження роду або відтворення населення. Вона не обмежується лише біологічним продукуванням, а має соціальний характер,  оскільки передбачає  не тільки народження дитини, а й духовно-моральне відтворення людини, котра б відповідала потребам розвитку суспільства.
Останнім часом репродуктивна функція сім'ї в Україні стає все менш виразнішою, що виявляється як в загальному зниженні народжуваності, так і в триваючому поширенні малодітства. Приміром, якщо 1985-1986 рр. загальний коефіцієнт народжуваності (число народжених у середньому за рік на 1000 жінок) становив 60,9, то в
1994-1995 рр. цей показник складав 40,0, а в 1997-1998 рр. лише 32,8, тобто зменшився в порівнянні з 1986 роком майже в 1,9 рази. Сумарний коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей, народжених жінкою за все життя) в
Фото Капча