Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціологія шлюбу та сім'ї

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 

сімейним життям із задоволеністю цими стосунками.

Розглянуті  соціальні  функції  сім'ї  задовольняють  також  індивідуальні  потреби.  Зокрема,  репродуктивна функція задовольняє потребу у дітях, виховна – у батьківстві; сексуальна, як уже зазначалося, задовольняє сексуальні потреби; рекреативна функція забезпечує одержання індивідами психологічного захисту, емоційної підтримки в сім'ї, задоволення потреби в особистому щасті та коханні і т.д.
Функції сім'ї перебувають у взаємозв'язку та взаємодії, причому вони не лишаються незмінними, а видозмінюються з розвитком сім'ї. Не варто вважати також, що кожна конкретна сім'я виконує усі функції. До того ж в різні періоди сімейного життя можуть переважати ті чи інші функції.
Сім'я проходить ряд етапів, послідовність яких складає сімейний цикл, або життєвий цикл сім'ї. Виділяють такі основні фази цього циклу: утворення сім'ї – укладення першого шлюбу; початок дітородіння – народження першої дитини; припинення дітородіння – народження останньої дитини; “порожнє гніздо” – одруження (і відокремлення від сім'ї) останньої дитини; припинення існування сім'ї – смерть одного з подружжя. На кожній з цих фаз сім'я має певні особливості.
До специфічних обставин, що впливають на формування, функціонування та розвиток сім'ї, належать: місце проживання (тип поселення, регіон); соціально-класова та етнічна належність; матеріальний стан; рівень освіти і культури її членів; традиції, котрих вони притримуються, цінності, на які вони орієнтуються в своїх життєвих планах та  устремліннях; на кінець (а, ймовірно, насамперед), так звана стартова позиція, тобто та моральна і економічна база, на якій утворюється кожна нова сім'я і від котрої багато в чому залежить її здатність до консолідації, зміцнення. Одна річ, коли після укладення шлюбу подружжя буде проживати, наприклад, у студентському гуртожитку, а інша – в окремій квартирі, яку купили батьки.
 
9.7 Внутрішньосімейні відносини. Конфлікти в сім'ї. Розлучення та їх наслідки
 
За своїм характером шлюбно-сімейні відносини можна поділити на такі типи: конфронтацію, співіснування і співдружність.
Конфронтація  як  тип  шлюбно-сімейних  відносин  –  це  протиборство  подружжя,  зіткнення  їх  інтересів  і поглядів. В центрі зіткнення можуть лежати різні причини (про це  мова  йде нижче),  але нерідко  постають питання виховання дітей.
Співіснування характеризується тим, що зовні сім'ї живуть досить мирно і благополучно, дорослі працюють, діти вчаться. Але кожен живе своїм життям. Головна риса таких відносин – невтручання у справи один одного. Навіть батьки не втручаються у справи дітей.
Для відносин співдружності притаманна єдність або близькість поглядів, прагнень, інтересів, взаємодопомога і згуртованість.
Розглядаючи сучасні шлюбносімейні відносини, необхідно відзначити, що їх  розвиток пов'язаний з  цілим рядом труднощів і проблем. Однією з них є проблема внутрішньо-сімейних конфліктів. Існують різні причини їх виникнення.
По-перше, це розходження поглядів членів сім'ї, насамперед  подружжя,  на  різні питання  повсякденного життя, його цінності та норми. Дослідження показують, що це, зокрема, такі проблеми: діти та їх виховання, стосунки з батьками чоловіка або дружини, розподіл домашніх обов'язків, влади в сім'ї, фінансів, житлові труднощі тощо.
По-друге, конфлікти в сім'ї можуть породжуватись такими явищами, як алкоголізм, наркоманія, низький рівень розвитку культури подружжя або одного з них, ревнощі, подружня невірність, вади сексуальної культури тощо.
По-третє, це порушення взаємин між подружжям, зумовлене емоційною неврівноваженістю, невихованістю, збитковістю моральних якостей, відсутністю такту, невмінням уявити себе в положенні іншого, зрозуміти його мотиви, внутрішній світ, співчувати, а також душевною черствістю, егоїзмом, прагненням до владарювання, підозрілістю     та      іншими     морально-психологічними      факторами,      що      створюють      несприятливий соціально-психологічний клімат у сім'ї.
Соціологи зазначають, що такі риси характеру, як терпимість, поступливість, добродушність, доброзичливість сприяють подружньому співробітництву і взаємодії, взаєморозумінню та спілкуванню. Вони допомагають уникнути чи відвернути конфлікти, а якщо ті й виникають, то проходять у м'яких формах. В цих випадках подружжя завжди   знаходить  розумне  рішення.   Підозрілість,   грубість,   владність,   жорстокість   і  цілий   ряд   інших дефективних рис перешкоджають установленню нормальних подружніх взаємин.
Проте, як вважають автори праці “Семья. Социально-психологические и этические проблемы”, конфлікти, навіть бурхливі, що час від часу виникають в сім'ї, ще не означають, що це конфліктна сім'я. На їх думку, конфліктними є такі сім'ї, в яких постійно існують сфери, де стикаються інтереси, наміри, бажання всіх або декількох членів сім'ї (подружжя, дітей, інших родичів, що проживають сумісно), породжуючи сильні і тривалі негативні емоціональні настрої, невпинну неприязнь і ворожість подружжя одне до одного (11, с.225).
У конфліктній сім'ї все досягається в протиборстві, всі перебувають у напрузі. В ній обмежені можливості розвитку подружжя, виховання і соціалізація дітей деформовані, виникають великі загрози для психічного здоров'я всіх членів сім'ї, а особливо для здоров'я дітей.
Постійні конфлікти призводять до кризи подружніх відносин і, в кінцевому результаті, до  розлучення. Розлучення стали сьогодні дуже поширеним явищем в більшості країн, причому їх кількість зростає. Про це свідчить таблиця 1.
 
Таблиця 1.
Число розлучень на 1000 чоловік населення в країнах Європейської спільноти (1981 і 1993 рр.)
1981 1993
Сполучене
Королівство
2,8
3,1
Данія 2,8 2,5
Фінляндія 2,0 2,5
Швеція 2,4 2,5
Бельгія 1,6 2,1
Австрія 1,8
Фото Капча