Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціологія трудового колективу

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

колективом може застосовувати різні види заохочень чи дисциплінарних стягнень для забезпечення належного рівня робіт, а також згідно з діючим законодавством володіє правом розглядати заяви, скарги працівників, задовольняти їх законні інтереси, установлювати певні норми діяльності.

3.Правові методи. Це засоби правового впливу на внутрішньо-колективні відносини: використання норм та підзаконних актів, передбачених чинним законодавством, для вирішення різних питань та регулювання життєдіяльності колективу.
4.Економічні методи управління трудовим колективом. За умов ринкових відносин вони є провідними. Їх призначення регулювати внутрішні і зовнішні економічні відносини підприємства на ґрунті ринкових механізмів попиту і пропозиції, конкурентноздатності, прибутковості та ін. Серед них назвемо: систему матеріального стимулювання, розподіл прибутку, господарський розрахунок, капітальні вкладення, кредит, інвестиції, використання фондів виробництва та ін.
5.Соціально-психологічні методи Ці методи являють собою комплекс способів, що регулює міжособові стосунки, сприяє створенню хорошого морально-психологічного клімату в колективі. Специфіка даних методів полягає у використанні неформальних факторів на кшталт спостережень, психологічних тестів, соціометричних вимірів, переконань, повчань, наслідування, психологічного зараження, неформального лідерства тощо. Окрім цих чинників, переважно психологічних, громадськість послуговується в управлінні, власне соціальними методами, такими як укладення договорів з адміністрацією, введення соціальних норм, правил, статутів, експертних оцінок, традицій, обрядів, створення обстановки зацікавленості у виконанні певної роботи або досягнення цілі і т. д.
Означені методи мають виняткове значення при комплектуванні малих груп (бригад, ланок та ін.), для згуртування колективу, виховання.
Як відомо, актуальним фактором у системі соціального управління в ринкових умовах нині постає менеджмент. Розглянемо його роль в управлінні колективом.
 
8.4.Соціальне управління колективом і менеджмент
 
Процес управління колективом і науковий менеджмент органічно пов’язані. Який же характер цього взаємозв’язку та роль в ньому наукового менеджменту?
Спочатку нагадаємо про поняття “менеджмент”. Воно походить від анг. manademet – управління і фіксує міждисциплінарну науку та управлінську практику, близьку до мистецтва, котрі поєднують економічний, соціальний, політичний, організаційний, психологічний, правовий та інші підходи до управління підприємством за умов ринку.
Менеджмент у своєму розвитку пройшов тривалий шлях (див. розділ “Соціологія праці”, §2), тому сучасний менеджмент є результатом світового розвитку науки управління виробництвом. Забезпечення конкурентноздатності підприємств, їх прибутковості є його основна мета, що передбачає різні напрямки її досягнення. Насамперед–це всебічне використання людського фактора (саме воно споріднює менеджмент із власне соціальним управлінням колективом), а також увага міжособовим відносинам, підтримання солідарності, творчої активності управляючих, вчених, інженерів, робітників тощо, їх матеріальне та моральне стимулювання, надійна захищеність їхньої праці соціальними і демократичними правами.
Увесь комплекс передумов успішної управлінської діяльності має забезпечити менеджер–найманий управитель, що досконало володіє професійними знаннями щодо організації управління та виробничих структур.
Основні функції сучасного менеджменту в головному збігаються із розглянутими вище функціями соціального управління. Хоча окрім функцій прийняття рішень, організації, регулювання, обліку і контролю, деякі автори додають менеджменту ще функції мотивації, координації тощо.
Доречно диференціювати предмет вивчення соціології праці та управління з предметом менеджменту.
Співвідношення їх таке.
Менеджмент, по-перше, розглядає насамперед проблеми управління підприємством (виробнича діяльність, кадри, фінанси, маркетинг). По-друге, робить це комплексно, в поєднанні соціологічних, економічних, організаційних, психологічних та інших заходів. Він виробляє і реалізує найефективніші моделі технологій, засоби та методи управління, наближаючи їх до рівня мистецтва.
Відносна відмінність соціології праці від менеджменту полягає в тому, що вона досліджує трудові та управлінські проблеми значно ширше і загальніше менеджменту. В коло її інтересів входить аналіз загальнотеоретичних, методологічних аспектів, тенденцій, закономірностей функціонування і розвитку соціальних груп, соціальних інститутів (в т. ч. трудових колективів), пов’язаних з соціально-трудовими та управлінськими відносинами і процесами. Отже, ця галузь соціологічних знань іде попереду менеджменту, проте вони не перебувають у стані підпорядкованості, а лише в певних питаннях (передусім соціальних) взаємно перехрещуються. Наголосимо, що виробничі та виховні функції менеджера за умов становлення ринкових відносин в Україні трансформуються під впливом як суб’єктивних, так і об’єктивних факторів. Накопичений західним менеджментом досвід управління виробництвом і малим бізнесом, справедливо зазначають соціологи Сакада М. О. і Халецький В. І., не варто механічно переносити на вітчизняні підприємства і потребує критичного осмислення.
Останнім часом в управлінській практиці формується фігура керівника–менеджера. Доцільно тут розглянути спільні та відмінні риси керівника і менеджера, водночас визначити соціальну роль саме керівника трудового колективу.
 
8.5.Керівник у системі управління трудовим колективом
 
Яке співвідношення між керівником і менеджером? Керівник колективу передусім очолює організації або структури, які функціонують, зазвичай, на основі державної чи колективної форми власності. Тоді як діяльність менеджера базується на приватно-власницьких (ринкових) засадах. Керівник більше скутий системою формалізованих (адміністративних) владних функцій, ніж менеджер, котрий вільніший при виробленні й прийнятті управлінських рішень. На нього покладено більше персональної відповідальності порівняно з керівником. І це зрозуміло: останній включений до такої системи управління, за якої відповідальність за роботу несе вся управлінська структура (ієрархія). До того ж керівник призначається вищими владними інстанціями, тоді як менеджер наймається компанією або фірмою. Правда, менеджер інколи може найматися колективом або виробничою групою, як це має місце, наприклад, на так званих “народних підприємствах” у США. Розглянемо детальніше соціальну роль керівника трудового колективу. Насамперед–це забезпечення ефективного функціонування і розвитку колективу, зміцнення його згуртованості та працездатності, сприяння гуманістичному
Фото Капча