Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Сонячна система

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

розмір якого становив половину розміру самої Землі. В результаті цього зіткнення величезну кількість речовини було викинуто в космічний простір, а згодом з нього сформувалася Місяць. Але яким би не було походження Місяця, можна точно сказати, що місячні кратери – це результат ударів величезних шматків твердої породи про її поверхню. Деякі місячні кратери відносяться до найбільших у Сонячній системі. Найбільші з них можна побачити неозброєним оком. Деякі небесні тіла вдарялися об Місяць з такою силою, що пробивали місячну кору наскрізь. Тоді зсередини витікала лава і розтікалася по поверхні. Потім вона охолола і затверділа, утворюючи темні рівнини, які видно неозброєним оком і називаються місячними морями.

Польоти американських космічних кораблів «Аполлон» до Місяця закінчилися в 1972 році, проте можливо, що в майбутньому космонавти повернуться туди, щоб побудувати великі телескопи і організувати там місячну базу, на якій по черзі могли б працювати екіпажі з багатьох країн. Не виключено також, що Місяць може бути використана для підготовки та здійснення польотів на інші планети. [2. 12-13]
 
2.5 Марс і супутники
 
Марс – четверта від Сонця планета. За величиною він удвічі менший від Землі. У деяких відношеннях Марс дуже схожий на Землю. На ньому теж є пори року, а його доба триває лише на півгодини довше земної. Але оскільки Марс віддалений від Сонця в середньому на 227 400 000 км, то середня температура його поверхні дорівнює лише – 28 ° С, а свій шлях по орбіті він здійснює за 687 днів. Спочатку Марс називався Арес, таку назву дали йому греки на честь свого бога війни. Римляни перевели слово «Арес» на свою мову, і вийшов Марс.
Неозброєному оку Марс постає у вигляді яскравої червоно-помаранчевої зірки. Щоб побачити диск Марса і розгледіти хоч якісь риси його поверхні, потрібен телескоп. Перші точні телескопічні спостереження Марса були зроблені астрономом Гюйгенсом в 1659 році. До XIX сторіччя астрономи звернули увагу на те, що на поверхні Марса є якісь незрозумілі темні плями, які, скоріш за все, змінюються в розмірах і яскравості в залежності від марсіанських пір року. Частина вчених вважала, що ці плями рослинності і тим самим – доказ існування на Марсі життя.
У 1877 році італійський астроном Скіапареллі побачив на Марсі вузькі темні смуги, які, на його думку, були схожі на річки, і тому він назвав їх каналами. Це слово викликало припущення, що канали ці – штучного походження. Американський астроном Персиваль Ловелл, який спостерігав Марс з 1896 до 1916 року, також бачив ці канали. Ловел припустив, що марсіани, що зазнавали нестачу в воді, прорили ці канали від полюсів до міст.
Насправді світ Марсу – це морозний і пиловий світ кратерів, вулканів і каньйонів, де в атмосфері переважає вуглекислий газ. Атмосферний тиск (тобто сила, з якою атмосферні гази тиснуть на планету) на Марсі занадто низький, щоб утримати воду на поверхні, і вода негайно випаровується.
Ландшафт представляє собою пустельну рівнину, покриту рудими і коричневими дюнами, що продувається вітрами і всіяний і там зубчастими скелями і кам'яними брилами.
Виявилося, що є відмінності в розташуванні середніх рівнів поверхні північної і південної півкуль через несиметричності фігури досить чітко проявляється і у морфології рельєфу: в північній півкулі переважають рівнинні області, у південній – кратери. Виділяються великі поперечником понад 2ООО км, улоговини («моря»), такі як Еллада, Аргір, Амазонія. Останні за своїми розмірами підносяться на 4-6 км над рівнем середньої поверхні, який відповідає екваторіальному радіусу планети 3394 км. Якби на Марсі існували океани, як на Землі, вони б заповнили великі простори улоговин, а ці плато дійсно виділилися б як материки.
Пересохлі річки і протоки по кам'янистих рівнинах Марсу, свідчать про те, що колись ця планета була досить теплою і мала таку потужну атмосферу, що вода вільно текла по її поверхні. Можливо, там був навіть величезний океан, поки в результаті якогось невідомої нам події атмосфера не була зірвана з Марса, а його багатий залізом ґрунт не зробилася іржаво-червоним.
У 1877 році американський астроном Асаф Холл відкрив два крихітних супутника Марса. Фотографії, зроблені «Вікінгами», дозволяють нам розглядати деякі їхні деталі. Розміри Фобоса – 27x22x28 км, а середня його відстань від поверхні Марса – 6000 км. На Фобосі є кратер шириною 5 км, названий кратером Стікні, і він весь поцяткований глибокими борознами.
Розміри Деймоса – 15x12x10 км, його орбіта пролягає на відстані 20 000 км від Марса. Обидва супутники дуже темні і пилові. Багато вчених вважають, що вони прилетіли з іншої частини Сонячної системи і були захоплені на свої орбіти силою тяжіння Марса. [2. 14-15]
 
2.6 Пояс астероїдів
 
Астероїди – це великі брили каменю і металу, що залишилися без використання при утворенні Сонячної системи п'ять мільярдів років тому. Їх іноді називають малими планетами, оскільки вони, будучи значно менше справжніх планет, рухаються, подібно їм, по орбітах навколо Сонця. У деяких астероїдів орбіти сильно витягнуті, вони йдуть дуже далеко від Сонця. Інші астероїди, немов собаки за господарем, слідують за планетами. Але більша частина астероїдів
Фото Капча