динаміки та зниженням внутрішнього попиту, так і ускладненим доступом до зовнішніх і внутрішніх джерел фінансування.
Враховуючи надзвичайне значення стабільної грошової одиниці для відновлення позитивних тенденцій в економічному розвитку основне завдання грошово-кредитної політики полягало в зниженні темпів інфляції та створенні фундаментальних засад для її стабілізації в подальшому на низькому рівні.
У зв’язку з цим важливим є забезпечення стабільної роботи та підвищення фінансової стійкості банківської системи. Для цього Національний банк посилив моніторинг за фінансовим станом банків, брав активну участь в опрацюванні питань їх рекапіталізації, стимулював їх до поліпшення якості управління ризиками, удосконалював кредитні процедури. Також були спрощені механізми залучення коштів до капіталу банків, визначені принципи та умови здійснення реструктуризації кредитів, забезпечені зважені підходи до питання застосування до банків заходів впливу за порушення економічних нормативів, які спричинені зміною обмінного курсу гривні, удосконалені механізми фінансового оздоровлення банків. Одночасно вживалися заходи щодо сприяння процесам консолідації в банківському секторі.
Стабілізація роботи банків мала на меті також сприяння відновленню ними кредитної підтримки процесів економічного розвитку. Пильна увага приділялася якісним аспектам кредитної діяльності з метою уникнення повторного формування тих ризиків, які негативно відобразилися на функціонуванні фінансового сектору та грошово-кредитного ринку в ІV кварталі 2010 року. У зв’язку з цим через використання монетарних механізмів створювалися економічні умови для підвищення в активах банків частки довгострокового кредитування інвестиційної спрямованості та стимулювання укладання угод насамперед у національній валюті. Зокрема зберігалися жорсткі вимоги щодо створення резервів під видачу кредитів в іноземній валюті позичальникам, які не мають джерел надходжень валютної виручки, через відповідну диференціацію нормативів формування обов’язкових резервів, стимулюватимуться структурні зрушення в ресурсній базі банків у напрямі посилення привабливості роботи з національною валютою тощо [72, с. 32].
Відновленню процесів кредитування сприяло регулярне здійснення підтримки ліквідності банків через механізми рефінансування, що давало змогу їм покривати неочікувані тимчасові розриви ліквідності та вчасно виконувати свої зобов’язання з обслуговування рахунків клієнтів. Водночас Національний банк виходив з того, що головні резерви відновлення активної кредитної діяльності банків перебувають у площині повернення в банківську систему коштів, які були вилучені (насамперед населенням) у період кризових явищ. Передбачалася активна участь центрального банку у визначенні шляхів удосконалення системи гарантування вкладів в Україні.
Стабілізації ресурсної бази банківської системи та посиленню керованості грошово-кредитного ринку сприяли заходи з розвитку безготівкових розрахунків, поширення використання спеціальних платіжних засобів, впровадження нових технологій і розширення спектра операцій, координації зусиль банків щодо створення уніфікованої інфраструктури та розширення сфери використання багатофункціональних банківських старт-карток і реалізації супутніх проектів у соціальній сфері.
Передбачений законодавством механізм здійснення рекапіталізації банків через випуск державних цінних паперів і подальшим викупом їх Національним банком України посилював роль фондового каналу в регулюванні загального обсягу грошової пропозиції на ринку. Підтримуючи ліквідність банків на належному рівні, а також виконуючи вимоги законодавства щодо обов’язкового викупу державних цінних паперів, Національний банк водночас ретельно відстежував інфляційні ризики, які можуть разом з цим виникати. В майбутньому для забезпечення рівноваги на грошово-кредитному ринку та нівелювання ризиків цінової стабільності проводитимуться мобілізаційні операції.
В умовах значного відпливу коштів клієнтів із банківської системи, а також наявності ризиків збереження тиску на обмінний курс гривні у 2012 році більш пріоритетним завданням процентної політики було створення стимулів для повернення вкладів у банківську систему та обмеження девальваційного тиску на валютному ринку.
Для зміцнення стійкості економіки та грошово-кредитного ринку до впливу зовнішніх шоків і посилення монетарних важелів впливу на динаміку внутрішніх цін застосовувався режим керованого плавання обмінного курсу із посиленням гнучкості обмінного курсу гривні.
Враховуючи високий ступінь відкритості економіки України та значний рівень валового зовнішнього боргу, Національний банк підтримував валютні резерви на рівні, достатньому для забезпечення стійкості гривні та створення умов для своєчасного виконання суб’єктами господарювання своїх зовнішніх боргових зобов’язань.
Одночасно вживалися заходи щодо посилення ефективності контролю за добросовісністю здійснення валютних операцій, попередженню операцій, які здатні порушити рівновагу на валютному ринку, розвитку наглядового потенціалу центрального банку у сфері здійснення валютного контролю.
Ефект від намічених заходів у грошово-кредитній сфері Національний банк намагався посилювати за рахунок зміцнення довіри суспільства до його діяльності, у зв’язку з чим удосконалював систему комунікацій з громадськістю, маючи на меті через більш докладне роз’яснення цілей грошово-кредитної політики та заходів щодо їх досягнення отримувати суспільну підтримку своїх дій і формувати на ринку позитивні очікування [9, с. 30].
Вихід України із кризи, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту людей неможливі без розвиненого кредитного ринку.
Отже, саме централізований та регульований кредитний ринок стає універсальним механізмом, за допомогою якого врегульовуються не лише економічні, а й соціальні і навіть політичні відносини. В макроекономічному плані він дозволяє державним органам завдяки отриманню щоденного загального балансу ринку безпосередньо контролювати його стан і своєчасно попереджати кризові ситуації. Стабільність ринку сприятиме зміцненню довіри населення до кредитної системи, залучить іноземних інвесторів, а наявність єдиного центру котирування створить сприятливі умови для здорової конкуренції торговців з одночасним збереженням гарантій для інвесторів та емітентів.
За 2013 рік загальна вартість банківських активів збільшилась на 112 192 млн. грн., збільшився і обсяг кредитного портфеля на 70 290 млн. грн. [41]. Частка кредитних активів в активах банку та