+3 8(066) 185-39-18
fзабезпечення, відсоткову ставку за користування кредитом. Вид і термін кредиту залежать від того, куди будуть вкладатись позичені кошти – в сферу обігу чи у сферу виробництва. Сума кредиту також відіграє значну роль, оскільки недостатня сума не дасть змоги завершити захід, що кредитується, надмірна сума може бути непогашена позичальником. Способи погашення допоможуть позичальникові правильно розпоряджатись коштами зі свого розрахункового рахунку. Розмір відсоткової ставки та порядок її сплати встановлюється банком в залежності від кредитного ризику, облікової ставки НБУ, строку користування кредитом. Після закінчення цього етапу приймається рішення про можливість надання кредиту.
Четвертий етап – ведуться переговори з клієнтом про умови кредитної угоди. Пропозиції кредитного інспектора банку можуть зовсім не співпадати з умовами кредиту, що містились у заявці клієнта, тому необхідно вишукувати компромісне рішення. На Кредитній раді кредитний інспектор аргументує корисність і прибутковість угоди. Рішення на видачу конкретного кредиту оформляється протоколом Кредитної Ради.
Кредитний договір є основним розгорнутим юридичним документом, що підтверджує права та обов’язки як банку так і клієнта. Крім цього дуже важливим документом є строкове зобов’язання, за яким банк може вимагати погашення боргу і відсотків за ним, тому що в ньому позичальник вказує конкретну дату погашення. В кредитній справі повинні зберігатись ще гарантійний лист або договір застави майна, що гарантує забезпечення кредиту, та фінансове – економічна інформація (баланси, звіти) [51, с. 322].
Завершальні етапи кредитування характерні тим, що банк здійснює контролюючі функції, перевіряє цільове використання позики, вирішує всі питання при несвоєчасному поверненні кредиту тощо .
Отже, можна сказати, що кредитна система та кредитний ринок України мають тісний взаємозв’язок, тому що функціонування кредитного ринку забезпечує саме кредитна система. Кредитна політика банку визначає завдання й пріоритети кредитної діяльності банку, засоби і методи їх реалізації, а також принципи і порядок організації власне кредитного процесу. Тому організація кредитної дільності комерційного банку дуже важлива. Кредитування комерційними банками здійснюється у декілька етапів, кожний з яких вносить свій вклад в якісні характеристики кредиту, визначає ступінь його надійності і прибутковості для комерційного банку.
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ РОЗВИТКУ КРЕДИТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ ЗА 2011-2013 РР.
2.1. Становлення та сучасний стан кредитного ринку України
Створення національної дворівневої банківської системи незалежної України почалося після прийняття у березні 1991 р. Закону України «Про банки і банківську діяльність». Цим законом визначено, що перший рівень банківської системи представляє Національний банк (НБУ), а другий – комерційні банки різних форм власності. За НБУ закріплено статус центрального банку держави, що поряд з іншими функціями передбачає реєстрацію і ліцензування діяльності банків [47].
За перший рік незалежності (1992) в Україні було зареєстровано 60 банків і на кінець цього року їх загальна кількість становила 133 одиниці. Найбільша кількість банків була зареєстрована у 1993 році (84), а з 1995 року кількість щорічно створюваних банків зменшилась у середньому до шести. На початок 2013 року кількість банків за реєстром становила 198, хоча ліцензію на здійснення банківських операцій мають 176 із зареєстрованих банків [41].
Посилення напруги на світових фінансових ринках і штучно спровокована недовіра до окремих банків спричинили в жовтні 2008 року погіршення ситуації на грошово-кредитному ринку. Це, зокрема, проявилося в посиленні девальваційного тиску на гривню та відпливі коштів із банківської системи.
Для збалансування ситуації на валютному сегменті ринку, а також закріплення позитивних тенденцій до стабілізації ситуації в банківській системі Національний банк на початку грудня перейшов до другого етапу стабілізаційних заходів, який, поміж іншого, передбачав: обмеження обсягів підтримки ліквідності банків, підвищення вартості національної валюти, коригування вимог з формування банками обов’язкових резервів [53].
Головною метою грошово-кредитної політики Національного банку України у 2013 році і надалі відповідно до Конституції України лишатиметься забезпечення стабільності національної грошової одиниці, що виступає основою досягнення збалансованого економічного розвитку, підтримання рівня зайнятості та реальних доходів населення.
Те, що зараз відбувається з кредитним ринком в Україні – закономірне явище, яке мало відбутися в будь-якому разі. Просто світова фінансова криза прискорила процес. Кредитний ринок віддзеркалює загальний стан економіки. Кредитна політика відображає стан макроринків і вплив групи зовнішніх і внутрішніх факторів. Водночас каталізуючим фактором нинішньої фінансової кризи в Україні був саме надмірний ажіотаж кредитування. Теперішня криза, яка розпочалась в окремій ніші нерухомості американської економіки – у сфері іпотеки, швидко розповсюдилась і до сьогодні має резонанс у різних регіонах світу. Іпотечні та інші кредитні негаразди засвідчили небезпеку ілюзії необґрунтованого кредитного багатства. Проблема полягає в тому, що в останні роки дуже активно розвивалося споживче кредитування на противагу кредитуванню інвестиційних продуктивних проектів у так званій «реальній економіці». Наприклад, Україна за наслідками 2008 року входить у першу десятку держав у Європі за кількістю придбаних автомобілів. І купували їх не стільки через те, що в українців зросли доходи, основною причиною стала мало контрольована доступність кредитів. Споживчий попит громадян за таких умов залежить не від їхніх доходів, а від можливості кредитуватися, тобто від утвореної заборгованості [28, с. 95].
У 2011 році макроекономічні умови проведення грошово-кредитної політики значно ускладнились з огляду на ризики розгортання прецесійних процесів у реальному секторі, що зумовлюються як прогнозованим уповільненням світової економічної