Структурно-семантична характеристика термінології програмування, комп'ютерних мереж та захисту інформації

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, списку використаної літератури та джерел (226 позицій). Текст дисертації нараховує 166 сторінок.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано його мету, завдання, наукову новизну, визначено предмет і об'єкт дослідження, методи наукового аналізу, дано загальну характеристику термінології комп'ютерної галузі.

До складу спеціальної лексики комп'ютерних наук належать назви класів та конкретних виробів обчислювальної техніки, зв'язку прикладних систем, даних та їх збереження, настільних видавничих систем, історії оброблення інформації, виводу даних, програмування, систем та середовищ, назви видів робіт та послуг, компаній, організацій та закладів, професій, техніко-економічних показників тощо. До цієї терміносистеми входять також номенклатурні одиниці – товарні знаки, штампи та інші спеціальні позначення. Значний за обсягом шар термінів та інших спеціальних позначень знаходиться у стані безперервної динаміки, оскільки змінюються технології та виробництво, удосконалюється управління й розвивається бізнес. І власне термінологія, і спеціальні символи та номенклатурні одиниці досліджуваної галузі є складовими частинами інформаційних потоків, необхідних для умов функціонування різних сфер сучасного життя.

У першому розділі – „Основні засади дослідження термінології програмування, комп'ютерних мереж і захисту інформації” – розглянуто теоретичні аспекти терміносистеми галузі комп'ютерної техніки, питання мотивованості терміна, екстра – та інтралінгвістичні особливості формування аналізованої термінології, зроблено спробу структурно-типологічного опису термінів галузі комп'ютерної техніки в українській мові порівняно з англійською.

Теоретичною базою аналізу структурно-семантичних особливостей термінології програмування, комп'ютерних мереж та захисту інформації стали роботи вітчизняних і зарубіжних лінгвістів, що досліджували різноманітні аспекти загального термінознавства та специфіку функціонування галузевих терміносистем. Різні погляди науковців на визначення межі поняття „термінологія” спричиняють певні розбіжності у розумінні концепції терміна та терміносистеми. У своїй роботі ми розглядаємо термінологію галузі комп'ютерної техніки як складову частину літературної мови, а терміном називаємо інваріант (слово чи словосполучення), що означає спеціальний предмет або наукове поняття, обмежене дефініцією та місцем у системі.

Відносно невеликий рівень смислової мотивованості досліджуваної терміносистеми визначається специфікою її лексичного складу, значною частиною якого є номенклатурні назви, епоніми, символи, абревіатури та терміни, утворені шляхом зміни значення: код Манчестера, метод Монте-Карло, Троянський кінь, Microsoft Windows, архітектура СПАРК, LISP, мережа ARPANET, хук, весло, решето Ератосфена.

Системна організація, структурно-семантичні характеристики та динаміка номінативних процесів у терміносистемі програмування, комп'ютерних мереж та захисту інформації визначаються як мовними, так і позамовними чинниками. До останніх слід віднести культурні взаємовпливи народів, наявність усних та письмових контактів між носіями різних мов, зростання актуальності вивчення іноземних мов, авторитетність мови-донора, історично зумовлене захоплення певних соціальних шарів культурою інших країн, стан мовної культури народу, до лексикону якого входить нове слово, мовна „мода”. Екстралінгвістична природа певної частини термінів програмування, комп'ютерних мереж і захисту інформації є однією з визначних рис досліджуваної терміносистеми.

Екстралінгвістичні фактори спричинили появу запозичень та інтернаціоналізмів, які складають переважну більшість у термінології галузі комп'ютерної техніки. Серед причин залучення до лексики української мови англомовних термінів виокремлюється відсутність у рідній мові еквівалентного слова на позначення нового предмета, поняття чи особи (файл, монітор, біт, байт, хакер), тенденція до економії мовних засобів. Зовнішні запозичення термінів, тобто залучення до української термінології галузі комп'ютерної техніки іншомовних лексем зі збереженням або специфікацією їх основних дефініційних параметрів і з фонетико-морфологічною адаптацією, особливо притаманні досліджуваній терміносистемі: кількість подібних терміноодиниць сягає 48, 3%.

Досліджувана нами терміносистема репрезентує численні приклади внутрішніх запозичень.

Це міжгалузеві терміни, що функціонують у суміжній з аналізованою галузях (в радіоелектроніці, кібернетиці), загальнотехнічні терміни, властиві усім терміносистемам технічного профілю (розгортка, діаграма, вентиль, напівпровідник, напруга, муфта, потенціал) та терміни інших наук (математики, механіки, фізики, та ін.), що входять до складу комп'ютерної термінології без зміни своїх конкретно-наукових значень. У термінології галузі комп'ютерної техніки специфічних значень, часто абсолютно непритаманних терміносистемі-донору, набули, зокрема лінгвістичні терміни (алфавіт, заголовок, діалект, лексикон, рідна мова), спортивні (хук), радіотехнічні (електрорушійний, електронно-променевий, кабель, транслятор, синхронізатор), фізичні (вібрація, амплітуда, аперіодичний), але найбільш поширеними стали деривати математичної терміносистеми (вектор, біном, алгоритм, геометрія, дільник, добуток, квадрат, квадрант, квадрильйон, коефіцієнт, ламбда-численна, логарифм, інтеграл, мантиса, мільйон, множення, многочлен, многокутник).

Транстермінологізація, тобто перенесення готового терміна з однієї дисципліни в іншу з повним або частковим його переосмисленням та перетворенням у міжгалузевий омонім, є одним з термінотворчих прийомів, термінологічною конверсією.

Структурно-типологічна стратифікація термінології програмування, комп'ютерних мереж і захисту інформації показала наявність у досліджуваній терміносистемі ще трьох класів термінів (конкретно галузевих, вузькогалузевих, власне галузевих).

За допомогою конкретно-галузевих термінів визначаються реалії та поняття лише матеріальної частини (зокрема мікросхем, плат, комп'ютерів, принтерів, відео). Це, наприклад, такі терміни: цільовий диск, „миша”, цифровий дисплей, штриховий записувач, центральний процесор, макетна плата, дисковод, аудіоз'єднувач.

Вузькогалузеві терміни вживаються для позначення понять, загальних для тематичної сфери „програмування”: абстрактний тип даних, механізм доступу, алгоритмічна мова, прикладне програмне забезпечення тощо.

Власне галузеві терміни належать загальній термінології обчислювальної техніки: електронна пошта, покоління ЕОМ, ігрова програма, комп'ютерна безпека, обчислювальна система.

Ці класи утворюють власне термінологію комп'ютерної техніки.

Розгляд соціолінгвістичних аспектів дозволив з'ясувати походження деяких термінів (біт, баг, Ада, децибел, диск-вінчестер тощо) та способи їх утворення.

Однією з особливостей терміносистеми програмування,