Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Сучасна українська літературна мова

Предмет: 
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
81
Мова: 
Українська
Оцінка: 

деякі з них ширші, а деякі вужчі і об'єднуються ширшими. Так,  наприклад, категорія числа ширша від категорії однини або множини; категорія відмінка, що об'єднує всі відповідні граматичні  значення, ширша в порівнянні з категорією називного, родового чи якогось іншого окремого відмінка, що об'єднує сукупність  граматичних значень, властивих йому; категорія часу ширша від  категорії минулого часу, а категорія особи ширша від категорії першої чи другої особи і т. д. 

У мовознавчій літературі «граматична категорія» має ширший зміст. Так, О. О. Потебня, вперше вживши цей термін, використовував його і щодо кваліфікації лексико-граматичних класів слів — частин мови, які нині розглядаються як сфера функціональної морфології з її морфологічними категоріями в межах кожної частини мови. За своїм змістом граматичні ка-
тегорії відрізняються від семантико-граматичних розрядів слів у межах частин мови (наприклад, власні і загальні, конкретні й абстрактні іменники; якісні, відносні і присвійні прикметники; кількісні і порядкові числівники; зворотні дієслова та ін.).
Термін «граматична категорія» і тепер іноді вживають також для  позначення великих розрядів слів, що характеризуються певними  лексичними і граматичними ознаками, тобто в значенні «частина мови» 
(напр., категорія іменника, прикметника, дієслова і т. д.).
 
Розподіл  навчального часу
 
ПРАКТИЧНІ МОДУЛІ
 
  1. Граматика української мови як учення про її морфологічну та синтаксичну будову. Основні граматичні поняття. Морфологія. Частини мови та принципи їх виділення в укра¬їнській мові. (2 години)
  2. Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Перехід іменників з од¬ного лексико-граматичного розряду до іншого. (2 години)
  3. Граматичні категорії іменника. (2 години)
 
МОДУЛІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
 
  1. Морфологія як граматичне вчення про систему форм слова та засоби їх вираження.
  2. Синтаксис як розділ науки про мову, що вивчає будову словосполучень і речень.
  3. Взаємозв'язок між словом і словоформою.
  4. Повнозначні /самостійні/ та неповнозначні /службові/ частини мови.
  5. Словотвір іменників.
 
Література:
  1. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Завдання і вправи: Навч.посібник. – К.:Вища школа,1995. – 151 с.
  2. Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ: Навч.посіб. /М.Я.Плющ, О.І.Леута, Н.П.Гальона. – К.:Вища школа, 2003. – 287 с.
  3. Колоїз Ж.В., Малюга Н.М., Явір В.В. Сучасна українська літературна мова: Збірник завдань для лабораторних робіт. – К.: Знання, 2006. –  356 с.
  4. Істрія української мови: Хрестоматія /Упорядники С.Я.Єрмоленко, А.К.Мойсієнко. Автор передмови С.Я.Єрмоленко. – К.:Либідь,1996. –   288 с.
Кожна частина мови узагальнює індивідуальні лексичні значення 
слів, що входять до її складу, підводить їх під певний тип, яким є 
вказівка на співвідносність слів з виділеними мисленням типами  
фактів дійсності. Узагальнене лексичне значення знаходить для себе  
відповідну мовну форму вираження. Зв'язок узагальненого лексичного  
значення слів з граматичним вираженням буде частиномовним,  
категоріальним, значенням, значенням граматичної семантики частини мови, що виражається усім складом слова (основою й формантом). Для  
іменників таким частиномовним, категоріальним, значенням є предметність 
(через яке відбувається подання фактів дійсності у вигляді предмета, 
у тому числі й непредметних за своєю природою — ознак, станів, дій 
тощо), для прикметників — атрибутивність (якісні ознаки предмета), 
для числівників — кількість, для займенників — вказІвність, для  
дієслів— процесуальність, для прислівників — ознака ознаки,  
атрибутивність дії. У службових словах категоріальне значення встановлюється 
на основі їх функцій — вираження відношень (просторових,  
причинових, часових, цільових, присвійних та ін.). Вигуки є виразниками  
почуттів і волевиявлення. Завдяки частиномовним, категоріальним,  
значенням здійснюється граматичне подання у мовній сфері певних фактів 
дійсності (певними формами) відповідно до цілей висловлювання. Один 
і той же факт дійсності може подаватись різними частинами мови: 
високий — високо — височінь (якість подається з різних боків — як 
ознака предмета, як ознака дії, як абстрактний предмет — з потреб 
вказівки на різну її функцію у різних ситуаціях спілкування). Різні 
факти дійсності (предмети, якісні та кількісні ознаки, дії, відношення) 
можуть бути подані однією частиною мови: м'яч, юнак, комаха, десяток, 
зелень, хід, причина, зв'язок (різний матеріал дійсності підлягає  
поданню з причин виконання ним однієї функції в акті мовлення). 
Отже, частини мови — багатогранне явище. Складові одиниці їх — 
слова — можуть далеко розходитись одне від одного і лексичним  
значенням, і морфологічною структурою (оформленням), і синтаксичною 
функцією. Наприклад, у складі іменників: стіна, безголів'я, фіаско,  
Туристи, одне слово (О. В.); у складі числівників: шість, один, мільйон, 
двоє, Для небагатьох увійшло у звичай (См.); у складі дієслів: бігти, 
співаю, усвідомлював, вимагаючи, виконана. Важкий він був, здається 
(Др.); у -складі прийменників: з, з-під, 3 нагоди успішного завершення 
наук (В. К-). Однак кожна частина мови має визначальне для неї 
ядро слів з типовим лише для цього класу і відмінним від інших  
планом змісту І планом вираження, яке представляє статус частини мови, 
зберігає її єдність, окреслює її межі. Ядро слів об'єднує навколо себе 
й інші, периферійні одиниці: форми, яким властиві не всі ознаки класу 
слів, слова з оЗБаками інших частин мови (деривати). Але від наявності 
периферійних слів І форм частини мови не втрачають
Фото Капча