Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Сучасна українська літературна мова

Предмет: 
Мовознавство
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
81
Мова: 
Українська
Оцінка: 

своєї єдності, 

оскільки периферійні одиниці в своєму функціонуванні зорієнтовані на 
ядро слів. 
Ядро іменників утворюють слова, що називають конкретні й  
абстрактні предмети, мають форми роду, числа і відмінка, відмінюються 
за числами і відмінками, виконують функцію підмета і додатка;  
прикметників — слова, що називають якісну ознаку предмета, мають  
форми роду, числа і відмінка, залежні від іменників, виконують функцію 
означення; числівників — слова, що називають кількісні ознаки  
предметів, відмінюються за відмінками, виконують функцію підмета, додатка; 
дієслів — слова, що називають конкретні дії, дієвідмінюються за  
видами, станами, способами, часами, особами, числами, виконують  
функцію присудка; прислівників — слова, що мають значення ознаки дії та 
іншої ознаки (ознаки ознаки), невідмінювані, виконують функцію  
обставини. 
Коли зв'язки якогось слова розриваються з ядром слів, то воно  
переходить до іншої частини мови, зовнішньо зберігаючи вихідну форму, 
але змінюючи синтаксичну функцію. 
У сучасній українській мові існують такі процеси переходу слів з 
однієї частини мови в іншу: субстантивація — перехід слів з  
інших частин мови в іменник, здебільшого з прикметників та  
дієприкметників: ад' єктивація — перехід слів з інших частин мови в  
прикметник, здебільшого з дієприкметників; нумералізація — перехід у 
числівник; прономіналізація — перехід інших частин мови в  
займенник; вербалізація — перехід у дієслово;  
адвербіалізація — перехід у прислівник; препозиціоналізація — перехід у 
прийменник; кон'юнкціоналіація — перехід у сполучник; п а р - 
тикуляція — перехід у частки; інтер*єктивація — перехід у  
вигук. 
Процес переходу засвідчує складні й різноманітні зв'язки між  
частинами мови, але не порушує встановленої між ними системної  
організації, оскільки не впливає на їхні якісні характеристики. Пор.: Зайду 
хоч посидіти між літераторів—І на тому крайї (Ю. См.) ...цілий  
всесвіт їхні душі творчо поглинали (П. Т.); ... Так і не дочекався обіцяного 
(Стар.). 
Граматичне подання певними частинами мови тих чи інших фактів 
дійсності (наприклад, ознаки у слові білизна та дії у слові читання як 
предметів, ознаки у слові білити як процесу, обставини часу у слові 
завтрашній як ознаки, предмета у слові залізний як ознаки), перехід 
слів з однієї-частини мови в інші, а разом з тим і наявність  
периферійних слів у складі частин мови обумовлюються так званою  
синтаксичною деривацією, тобто утворенням слова як форми певної частини 
мови у зв'язку зі зміною його синтаксичної функції (отже, процес  
синтаксичної деривації супроводить процес словотвору, лексичної  
деривації). - 
Справа в тому, що кожна частина мови відповідно до свого  
узагальненого лексичного значення (співвідносності слів з певним типом 
виділених мисленням фактів дійсності) одержує властиву їй  
синтаксичну функцію, яку можна назвати первинною, або вихідною,  
синтаксичною функцією частини мови. Наприклад, іменник позначає предмет і 
виконує синтаксичну функцію підмета й додатка; прикметник позначає 
якість предмета і виступає у функції означення при іменнику; дієслово 
має значення дії чи стану і функціонує як присудок; прислівник як  
носій ознаки ознак вживається у ролі означення при дієслові,  
прикметнику, іншому прислівнику, виконує функцію обставини. Крім того, слова 
тієї ж частини мови, за якими закріпилась типова функція, можуть на- 
бувати і невластивого синтаксичного вживання, яке можна називати 
вторинною, або похідною, синтаксичною функцією частини мови.  
Наприклад, слово, що позначає якість предмета, може виконувати  
функцію додатка: Так батько та мати стрічають молодих (П. М.); слово, що 
позначає дію, дістає функцію підмета: Люблю читання вголос, функцію 
означення: лежачий камінь. Отже, спостерігається залежність  
лексичного значення і синтаксичної функції слова. Сутність синтаксичної  
деривації полягає в тому, що слово пристосовується до нових синтаксичних 
умов. 
У частинах мови сходяться і вступають у взаємодію лексична й  
граматична система мови. Лексика подає матеріал для граматики,  
граматика ж весь час орієнтується на лексику, і всі граматичні явища  
(граматичні значення й граматичні форми) знаходяться у відповідності з 
лексичним значенням слів. Лексеми як функціональні одиниці  
знаходяться у розпорядженні граматики, граматика пристосовує їх до своїх 
потреб, граматично спеціалізує. Отже, частини мови — це класи слів, 
у яких здійснюються граматичне групування і граматична  
спеціалізація лексичних одиниць мови.
 
Лекція № 2
Морфологія як граматичне вчення про систему форм слова та засоби їх вираження. Принципи виділення частин мови в українській мові
 
План 
  1. Предмет морфології. Ознаки морфологічного слова.
  2. Морфологічні одиниці.
  3. Частиномовний поділ в українській мові.
  4. Нечастиномовні слова.
  5. Взаємоперехід частин мови.
 
Література 
  1. Сучасна українська літературна мова: Підручник /М.Я.Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я.Грипас та ін.; За ред..М.Я.Плющ. – К.:Вища шк., 2005. – С. 198-200.
  2. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібник. – К.:Літера,2000. – 688 с.
  3. Сучасна українська мова: Підручник /О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін., За ред.  О.Д.Понамаріва. – К.:Либідь, 2005. –    С.      .
  4. Сучасна українська  літературна мова: Підручник /А.П.Грищенко, Л.І.Мацько, М.Я.Плющ та ін..; За ред. А.П.Грищенка. – К.:Вища школа,1997. – 493 с.
Фото Капча