Сучасні підходи до організації діяльності малого (середнього) підприємства

 

 

Провівши в попередньому розділі роботи аналіз продуктивності праці ТОВ «Компаньйон Фінанс», а також аналіз використання робочого часу та його вплив на продуктивність праці, було визначено, що продуктивність праці на підприємстві протягом 2011-2013 років мала тенденцію до зростання за рахунок зростання доходу (виручки) від реалізації послуг, а також середньооблікової чисельності працівників.

Людські ресурси ТОВ «Компаньйон Фінанс» протягом аналізованого періоду використовувались достатньо ефективно. 

Фонд робочого часу персоналу ТОВ «Компаньйон Фінанс» протягом 2011-2013 років зростав за рахунок збільшення чисельності робітників, відпрацьованих днів, а також збільшення тривалості робочого дня.

Під резервами зростання продуктивності праці розуміють ще не використані, але реальні можливості її підвищення, які можуть бути виражені кількісно і реалізовані впродовж певного періоду.

До народногосподарських резервів зростання продуктивності праці належать резерви, пов'язані зі здійсненням заходів, які впливають на підвищення рівня продуктивності праці у всіх галузях матеріального виробництва (наприклад, удосконалення галузевої структури, переважний розвиток перспективних галузей, впровадження ринкових економічних реформ тощо).

Галузеві резерви характерні для даної галузі і пов'язані з дією заходів галузевого значення (удосконалення управління галуззю, впровадження нових технологій, удосконалення форм суспільної організації виробництва: концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо).

Міжгалузеві резерви – це можливості, які створюють одні галузі для зростання продуктивності праці в інших, суміжних галузях (наприклад, створення в машинобудівній галузі нових засобів праці для обробних галузей, поліпшення у сировинних галузях якості матеріалів для обробних галузей).

Перспективні резерви можуть бути використані через тривалий період і, як правило, пов'язані з суттєвими удосконаленнями техніко-технологічної бази підприємства, організації і управління виробництвом.

Поточні резерви використовуються протягом року: це резерви поліпшення використання робочого часу, ефективного використання діючого устаткування тощо.

Внутрішньовиробничі резерви підвищення продуктивності праці поділяються на три групи:

1. Резерви поліпшення використання робочого часу, що забезпечується шляхом підвищення коефіцієнта змінності роботи, ліквідації втрат робочого часу і непродуктивних витрат праці, раціональної організації робочих місць, удосконалення нормування праці;

2. Раціональне розміщення і використання працівників, що передбачає ряд заходів по вдосконаленню організаційної структури управління, зменшенню частки управлінського та обслуговуючого персоналу, раціоналізації та суміщенню функції, скороченню плинності персоналу.

Для зниження витрат робочого часу на ТОВ «Компаньйон Фінанс» у майбутньому на підприємстві слід застосовувати такі заходи, як:

-впровадження організаційно-технічних заходів, які сприяють зростанню продуктивності праці;

-усунення і попередження непродуктивних виплат (за понадурочні години, оплата цілодобових простоїв);

-надання достатньої уваги навчанню та підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації.

Впровадження зазначених заходів покращить загальну якість функціонування ТОВ «Компаньйон Фінанс».

Одним з резервів підвищення продуктивності праці є раціональне використання робочого часу. 

Виявляючи невикористані наявні трудові і матеріальні ресурси, можна підвищити продуктивність праці.

Велике значення для підвищення продуктивності праці на ТОВ «Компаньйон Фінанс» займають організаційно-економічні фактори, до яких можна віднести:

-удосконалення організації праці шляхом поглиблення поділу і кооперації праці, застосування передових методів і прийомів праці;

-удосконалення матеріального стимулювання праці та мотивації персоналу;

-поліпшення підготовки та підвищення кваліфікації кадрів; 

-поліпшення умов праці персоналу підприємства; 

-удосконалення форм організації суспільного виробництва, його подальшої спеціалізації та концентрації, удосконалення організаційно-виробничих підрозділів і допоміжних служб на підприємстві;

-удосконалення організації управління виробництвом шляхом удосконалення системи управління виробництвом, поліпшення оперативного управління виробничим процесом, впровадження автоматизованих систем управління виробництвом.

Підвищення продуктивності праці може досягатися на ТОВ «Компаньйон Фінанс» також за рахунок збільшення працездатності в покращених умовах на робочому місці.

Підвищення фонду робочого часу і ефективність використання обладнання досягаються в результаті зниження простою під час зміни через погіршення самопочуття, несприятливі умови праці та мікротравми.

Великих збитків підприємству наносять плинність робочих кадрів, тому що деякий час, перед звільненням, робітники працюють з низькою продуктивністю, а робітники, які приходять на їх місце, потребують додаткового виробничого навчання. Все це супроводжується значними додатковими витратами грошових коштів. Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів, що поліпшують умови праці та підвищують її безпеку, і оцінюється за результатами, які отримують при зміні соціальних показників.

Весь персонал ТОВ «Компаньйон Фінанс» повинні систематично проходити курси та відвідувати семінари, які організуються як в Україні, так і за її межами. Керівні кадри підприємства повинні планомірно, систематично й безупинно підвищувати свої знання, уміння й навички.

Основним чинником, що модифікує, є не тільки матеріальні стимули, але й нематеріальні мотиви, такі, як самоповага, визначення з боку навколишніх членів колективу, моральне задоволення роботою та гордість своїм підприємством. Відчуття нестачі у чому-небудь має цілком визначену ціль, що й служить засобом задоволення потреб. 

Оплата праці є мотивуючим фактором, тільки якщо вона безпосередньо пов'язана з підсумками праці. Працівники повинні бути впевнені в наявності стійкого зв'язку між матеріальним винагородженням та своєю працею. 

В системі мотивацій вирішальна роль належить матеріальному (економічному) стимулюванню, яке здійснюється на підприємстві в таких формах, як грошові виплати (прямі і непрямі), передання матеріальних благ та надання певних пільг.