Сучасний стан обліку праці та її оплати в ДП ДГ «Дмитрівка»

Віди заробітної плати:

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обо’язки).

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і особливі умови праці. Вона включає:

надбавки і доплати: за високу кваліфікаційну майстерність; роботу у важких, шкідливих умовах; суміщення професій; класність (водіям) ; знання іноземної мови, науковий ступінь тощо.

Премії та винагороди, які мають систематичний характер, в тому числі за вислугу років;

Оплату за працю у вихідні та святкові дні, в понадурочний час;

Оплату щорічних, додаткових і навчальних відпусток;

Вартість безплатно наданих окремим категоріям працівників комунальних та інших послуг, безплатний проїзд працівникам транспорту;

Суму індексації заробітної плати та компенсації за порушення термінів її виплати;

Оплату за час виконання державних або громадських обов'язків та ін.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати:

винагороди і заохочення, які мають одноразовий характер, в тому числі за підсумками роботи за рік;

премії за сприяння винахідництву і раціоналізації, за створення, освоєння і впровадження нової техніки тощо;

виплати соціального характеру, зокрема оплата харчування працівників, путівок та інше;

матеріальна допомога, яка має систематичний характер, тощо.  Зазначені три види заробітної плати становлять фонд оплати праці (ФОП).

Інші види, що не включають до ФОП:

внески підприємств на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

суми вихідної допомоги;

витрати на відрядження;

оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності;

допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності, по народженню дитини та інше;

матеріальна допомога разового характеру;

вартість виданого спецодягу, спецвзуття, миючих засобів тощо;

дивіденди, відсотки працівникам підприємства тощо.

Перші два види заробітної плати відносять на витрати підприємства – в дебет рахунків 23, 91, 92, 93, 15, інші виплати відносять до інших операційних витрат – дебет субрахунку 949 або нараховують за рахунок різних джерел:

оплата тимчасової непрацездатності після перших 5 днів за рахунок коштів фонду соціального страхування, дебет субрахунку 652;

дивіденди за рахунок чистого прибутку – дебет субрахунку 443;

витрати на відрядження дебет рахунків 23, 91, 92, 93.

 

 

Правові засади здійснення аудиту, спрямованого на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника, визначають: Закон України «Про аудиторську діяльність» (далі Закон), Національні нормативи аудиту, Кодекс професійної етики аудиторів України, інші законодавчі та нормативні акти України. Положення Закону чинні на території України й поширюються на всі господарчі суб'єкти незалежно від форм власності та видів діяльності. У випадках, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат відповідної серії на право аудиторської діяльності на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об'єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог Закону та інших законів України.

Аудиторська палата України створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування. Вона є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність.

Аудиторська палата України формується через делегування до ЇЇ складу п'яти представників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів, Головної державної податкової адміністрації, Національного банку. Міністерства юстиції та окремих фахівців від навчальних, наукових та інших організацій.

Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб. Термін повноважень членів палати не може перевищувати п'яти років. Персональний склад Аудиторської палати України підлягає щорічній ротації в кількості не менше трьох членів. Члени палати виконують свої обов'язки на громадських засадах.

Аудиторська палата України створює на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються Аудиторською палатою України.

Повноваження Аудиторської палати України визначаються Законом та Статутом палати. Статут Аудиторської палати підлягає затвердженню двома третинами голосів від загальної кількості членів палати.

Аудиторська палата здійснює сертифікацію і ліцензування суб'єктів, що мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які особисто надають аудиторські послуги. Затверджені Аудиторською палатою стандарти і норми аудиту є обов'язковими для дотримання всіма підприємствами, установами та організаціями.

Право на отримання сертифіката мають громадяни України, які здобули вищу освіту, мають певні знання з питань аудиту та досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах аудитора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста. Наявність певних знань з питань аудиту визначається шляхом проведення відповідного іспиту. Особи, які не склали іспиту, мають право скласти його повторно не раніше, ніж через рік. Не може бути аудитором особа, яка має судимість за корисливі злочини.

Кваліфікаційний сертифікат вважається офіційним документом, що засвідчує право громадянина України на заняття аудиторською діяльністю на території України з аудиту підприємств і господарських товариств