+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Індивідуальне завдання
К-сть сторінок:
162
Мова:
Українська
догматизму є релятивізм. Релятивізм (з грецької – релятивний, відносний) – теоретико-пізнавальна концепція, яка виходить з однобічного з'ясування суті істини, перебільшення моменту її відносності, тобто інтерпретації результатів процесу пізнання. І, звичайно, тут релятивізм виступає як різновид метафізичного тлумачення істини. Релятивізм не є єдиною доктриною, а скоріше нечіткої сукупністю переконань щодо того, що істинність або хибність висловлювань залежить від характеристик індивіда або соціальної групи. Отже, релятивізм має безпосереднє відношення до діалектики як теорії пізнання і в цьому виступає як її альтернатива. Догматизм будується на перебільшенні значення абсолютної істини, ігноруючи момент її конкретності; релятивізм, навпаки, перебільшує значення відносної істини, відкидаючи момент її абсолютності.
Софістика (грец. σοφιστική – вміння хитро вести дебати) міркування, засноване на навмисному порушенні законів логіки, на вживанні помилкових доводів. Термін «софістика» проиходит від грецького слова «софіст» (sophistes – мудрець), яким тоді називали платних учителів ораторського мистецтва. На початку софісти вчили правильним прийомам доказу і спростування, відкрили ряд правил логічного мислення, але незабаром відійшли від логічних принципів його організації і всю увагу зосередили на розробці логічних прийомів, заснованих на зовнішній схожості явищ, на тому, що подія витягується із загальної зв'язку подій, на багатозначності слів, на підміні понять і т. д.
У софістиці однобічність метафізики проявляється по-іншому. Якщо в догматизмі на догоду абсолютного початку в істині ігнорується її відносність, то софістика, навпаки, односторонньо тяжіє до релятивізму, абсолютизуючи відносність результатів пізнання. Релятивізм використовується в софістиці в якості вихідної гносеологічної позиції, що дозволяє при вмілому, навмисно неправильному побудованому міркуванні, майстерно виданій за істинне, ввести людину в оману.
Часто зустрічається метафізика у формі еклектики. Еклектикою є все те, що виявляє в собі еклектизм, тобто прагнення побудувати цілісність на основі різнорідних, несумісних елементів.
Еклектика (грец. еklego – вибираю) – метод мислення, що з'єднує в одному побудов, одному відношенні взаємовиключні принципи. Еклектрик непослідовний, його погляди суперечливі. Французький філософ Віктор Кузен стверджував, що філософська система може бути створена з істин, що містяться в самих різних навчаннях. Еклектичними, наприклад, можуть бути визнані спроби світоглядного злиття матеріалізму та ідеалізму.
55. Поняття суспільства, його сутність та структура. Суспільство та спільнота. Основні сфери життєдіяльності людей в суспільстві. Суспільні відносини та їх структура.
Суспільство – система діяльності і життя людей, об'єднанийних територією проживання, епохою, традиціями і культурою. Суспільство – об'єктивна реальність, форма існування буття, що володіє внутрішньою структурою, цілісністю, законами, спрямованістю розвитку.
Суспільне буття має дві сторони: • об'єктивну – тобто те, що існує незалежно від свідомості і волі людей (умови життя, потреби людей, стан матеріального виробництва і т. д. ; • суб'єктивну – свідомість і воля людей, їхнє ставлення до суспільства, прагнення, погляди.
Основними сферами життя суспільства є:
- економічна;
- соціальна;
- політична;
- духовна.
Соціальна структура суспільства – система взаємозв'язаних та взаємодіючих спільнот або побудова суспільства в цілому. Соціальна структура характеризує різні види соціальних спільнот і відносини між ними. Це, зокрема, соціально-демографічні, класові, соціально-етнічні та інші спільноти.
Спільнота – це група людей, які відчувають досить спільного між собою з якої б то не було причини, щоб мати спільні прагнення, цілі та структури
Ключові ознаки спільноти:
Географія, Спільність поведінки, Загальна самоідентифікація, Спільні інтереси і потреби, Зв'язок і усвідомлення загальних цілей
При цьому важливим критерієм спільноти є те, що люди спілкуються один з одним з тих питань, які і об'єднують їх у спільноту.
У сфері соціальної роботи, починаючи з кінця 60-х років, терміном співтовариство (Communities) позначають групу людей, що об'єднані спільними ознаками, та мають певний духовний зв'язок між людьми (єдність).
Суспільні відносини (соціальні відносини) – відносини між соціальними суб'єктами з приводу їх рівності та соціальної справедливості в розподілі життєвих благ, умов становлення та розвитку особистості, задоволення матеріальних, соціальних і духовних потреб.
Суспільні відносини складаються в усіх сферах суспільного життя.
Існують декілька класифікацій суспільних відносин. Зокрема, розрізняють:
Класові відносини
Національні відносини
Етнічні відносини
Групові відносини
Міжособистісні відносини
Правовідносини
56. Джерела та рушійні сили суспільного розвитку
Саморозвиток суспільства означає лише ті зміни, що є результатом розгортання власних можливостей, власних інтересів. А це означає, що джерело розвитку суспільства є в самій системі суспільства. Розвиток самої ж системи суспільства – це самопородження суспільства. Всі дії людей в суспільстві відбуваються на основі спільності інтересу. Інтереси ж людей надзвичайно суперечливі, органічно вплетені в соціально-політичні, моральні, духовні, і навпаки, духовні охоплюють і матеріальні інтереси, вимоги тощо.
Всебічно аналізуючи джерела розвитку суспільства, соціальна філософія вбачає їх у суперечливій єдності внутрішнього та зовнішнього. Принцип суперечності виражає суть джерел розвитку суспільства.
До рушійних сил відносять досить різноманітні суспільні явища: продуктивні сили; спосіб виробництва та обміну, тривалість дії великих мас людей, класів, народів, класову боротьбу, революції, потреби, ідеальні мотиви. У сучасній соціальній філософії немає єдності думок про поняття і суть рушійних сил та їх компонентів. Одні вважають рушійними суперечності, другі – сукупність інтересів, треті – діяльність усіх учасників історичного процесу: соціальні спільності, їх організації, індивідів, видатних людей тощо. Під рушійними силами, насамперед, розуміється діяльність