Світогляд – система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу

Рушійною силою дій кожної людини, будь-якої соціальної спільності суспільства як соціальної системи, кожного соціального інституту, що функціонує в тому чи іншому суспільстві, соціальні спільності людей виступає інтерес. Інтерес є реальним фактором соціальних дій, подій, звершень, що стоять за безпосередніми спонуканнями, мотивами, помислами, ідеями індивідів, соціальних спільностей.

Різні суспільні явища: об'єктивні суспільні суперечності, продуктивні сили, спосіб виробництва та обміну, поділ праці, дії великих мас людей, народів, соціальні революції, потреби та інтереси, ідеальні мотиви тощо – все це соціальна філософія вважає рушійними силами розвитку суспільства.

 

57. Основні концепції суспільства у філософії; сутність матеріалістичного розуміння історії.

Для натуралістичних концепцій характерним є розгляд суспільства, як продовження закономірностей природи, Космосу.

Суспільство у натуралістичній філософії характеризується лише як все загальність, що зв’язуэ множину ындивыдыв тыльки природними звєязками.

Ідеалістичні концепції спрямовані на аналіз проявів людського життя. їх зміст полягає у тому, що сутність зв'язків, котрі об'єднують людей в єдине ціле, знаходять в релігійних віруваннях, в міфах, в ідеях. Тобто єдиним основним фактором соціального життя виявляються суто духовні мотиви.

Сексуальна концепція звертає увагу на еволюцію шлюбно-сімейних відносин. На ранніх етапах історії міжстатеві відносини регулювалися переважно біологічними чинниками. Це надавало процесу народження позаконтрольності та загрожувало існуванню групи, оскільки такі відносини не передбачали ні прав, ні обов'язків, ні взаємної відповідальності.

Тендерна концепція заснована на аналізі розподілу соціальних ролей між чоловіками та жінками.

Семантична концепція звертає увагу на особливості становлення у людини основних психічних процесів, зокрема, мови, пам'яті, мислення.

Матеріалістичне розуміння історії – філософське вчення про історичний процес, що Грунтується на визнанні вирішальної ролі суспільного матеріального виробництва у формуванні, поступі та функціонуванні соціуму і розглядає історію як прогресивнийприродноісторичний процес зміни конкретноісторичних типів суспільства.

Вперше у свідомо продуманій, послідовній і системній формі матеріалістичне розуміння історії було розроблене К. Марксом і Ф. Енгельсом.

Матеріалістичне розуміння історії конституювалося, утверджувалося і поширювалося як універсалістське, моністичне й лінійне тлумачення історії людства як єдиного глобального процесу, що вичерпується висхідною лінією з п'яти формацій (первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, буржуазна, комуністична). Як одне з кількох можливих подібне розуміння – з певними застереженнями, корекціями й обмеженнями – є не менш (але й не більш) прийнятним, ніж кожен з інших уже виокремлених і розбудованих у ході розвитку світової філософської думки підходів. У цьому разі формаційний нігілізм є не менш однобічним і вразливим, ніж формаційний редукціонізм.

 

58. Поняття суспільного буття та суспільної свідомості, їх взаємозв’язок; основні форми суспільної свідомості; суспільна психологія та ідеологія.

«Суспільне буття і суспільна свідомість-основні категорії історичного матеріалізму, за допомогою яких розкриваються закономірні зв'язки між матеріальним і духовним життям суспільства.

К. Маркс і Ф. Енгельс у праці «Німецька ідеологія» дали чітке визначення співвідношення їх: «Свідомість... ніколи не може бути чим-небудь іншим, як усвідомленим буттям..., а буття людей є реальний процес їх життя».

На відміну від ідеалізму марксизм-ленінізм підкреслює як первинність суспільного буття і вторичність суспільної свідомості, так і активний зворотний вплив свідомості на буття, її відносну самостійність і зростання значення суспільної свідомості в поступальному розвитку людського суспільства. Основним, вирішальним елементом суспільного буття є виробництво матеріальних благ.

Суспільна свідомість-це погляди і уявлення людей, політичні, юридичні, естетичні, та інші теорії.

Найважливішою серед форм суспільноъ свідомосты є політична, яка відображає політичні відносини, політичну діяльність, що здійснюється в суспільстві.

Вона є сукупністю поглядів, ідей, вчень, певних політичних установок, методів, з допомогою яких формуються і втілюються у життя політичні інтереси суб'єктів, що беруть участь у політичних процесах. Політична свідомість, як і більшість з форм, включає в себе ідеологічний та психологічний аспекти.

Правова, яка є сукупністю знань, поглядів на юридичні права та норми, які виражені в законах і відображають державну волю, встановлюють права й обов'язки учасників правовідносин, змінюються разом з суспільством та його атрибутами.

Моральна свідомість є відображенням моралі (системи її норм, правил поведінки людей тощо).

Нині при формуванні моральної свідомості важливим має стати пошук вирішення суперечностей, які породжуються тим, що міра моральної відповідальності у деякої частини людей не відповідає характеру змін, що відбуваються в світі та нашій країні.

Естетична свідомысть відображає буття в наочно-чуттєвій формі, художніх образах, що впливають на органи чуття й викликають емоційні відчуття.

Релігійна форма суспільної свідомості включає в себе релігійну ідеологію та релігійну психологію.

Суспільна психологія – це сукупність знань про психічні явища, процеси, особливості, характеристики людей певних соціальних спільностей; це психологічний бік взаємодії, взаємовпливу людей До суспільної психології відносяться колективні уявлення, думки ] гадки, вірування, передсуди, а також колективні емоції, настрої, афекти, мрії, прагнення, типові психологічні установки, звички, традиції риси характеру, особливості менталітету тощо.

Свої психологічні особливості мають люди різних соціальних груп, станів, класів, національностей, професій, вікових категорій тощо.

В свою чергу, суспільна ідеологія – це частина теоретичного рівня свідомості, в якій з позиції певного класу, партії дається систематизована оцінка соціальної дійсності. В ідеології акумулюється соціальний досвід суспільних груп, класів, формулюються їхні соціально-політичні завдання та цілі, формуються ідеали. Особливістю ідеології є те, що вона