Синонімія словотворчих афіксів

Іменники жіночого роду із зменшено-емоційним значенням найактивніше утворюються за допомогою суфікса -к-. Вони формують ряди спільнокореневих демінутивів, які представляють водночас градаційні ряди пестливого значення, пор. : бджола – бджілка – бджілочка; верба – вербиця – вербичка; хата – хатина – хатинка – хатиночка. Суфікс -ин-, на відміну від інших формантів, виражає одночасно значення здрібнілості й одиничності. Особливо пестливим відтінком забарвлені суфікси -иц-, -очк-/-ечк-, -ичк-, -оньк-/-еньк-, пор. : травиця, долиночка, стежечка, вербичка, веснонька, доленька.

За допомогою суфіксів -очк-/-ечк-, -ачк-, -еньк-/-оньк- утворюються іменники середнього роду з дуже яскраво вираженим відтінком пестливості, пор. : дівчаточко, літечко, листячко, личенько, світлонько. Суфікси -к- та -оньк- мають здатність нарощуватися на похідну основу, що вже має зменшено-емоційний суфікс, утворюючи градаційні ряди з наростанням позитивної суб’єктивної оцінки, пор. : пташа – пташатко – пташатонько.

Синонімічний ряд суфіксів із значенням збільшеності-експресивності, а саме: -ищ-, -иськ-, -ак-, -уг-, -ук-, -аг-, -уган, -ар-, -ур-, -ин-, -омах-, має свою внутрішню організацію, яка характеризується тим, що суфікси в ньому розташовуються відповідно до наростання, посилення представленої ними експресивності, пор. : собачище – собачисько – собацюга – cобацюра; котище – котисько – котяра; вітрище – вітрисько – вітрюга – вітрюган і т. д.

Синонімія прикметникових словотворчих суфіксів спостерігається насамперед у суфіксальному словотворенні якісних прикметників, що зумовлено їхнім кількісно-оцінним словотвірним значенням. Суфіксальний словотвір якісних прикметників має свої особливості. Вони виявляються в однотипності їхнього словотвірного значення, на вираженні якого спеціалізується велика кількість словотворчих суфіксів. До цього спричинилося значення якісних прикметників, а саме здатність вираженої ними ознаки градуюватися. У структурі відіменникових якісних прикметників вони вказують на високий, інтенсивний ступінь її вияву. До суфіксів-інтенсифікаторів належать -ат-, -аст-, -ав-, -ив-/-лив-, -ит-/-овит-, -ист-, -уват-. Синонімія цих суфіксів особлива тим, що вони виконують спільну словотвірну функцію, але в різному семантичному контексті твірних основ. Деякі словотворчі суфікси можуть паралельно вживатися з тією самою твірною іменниковою основою, що дає підстави вважати їх абсолютними синонімами. До таких належать суфікси -ат- і -аст- (пор. : зубатий і зубастий), -ит-/-овит- і -ист- (пор. : гоноровитий і гонористий), -ав- і -ист- (пінявий і пінистий).

Виразниками кількісно-оцінного значення якісних відад’єктивних прикметників є суфікси -еньк-, -есеньк-/-ісіньк-, усіньк-, -енн-, -езн-/-елезн-, -уч-, -ущ-, -ач-. Цей синонімічний ряд розпадається ще на дві підгрупи. Першу формують суфікси, що вказують на високий ступінь вияву ознаки і надають їй пестливого забарвлення. Такими є суфікси -еньк-, -есеньк-/-ісіньк-. Незважаючи на те, що ці афікси можуть поєднуватися з тією самою твірною прикметниковою основою, кваліфікувати їх як абсолютні словотвірні синоніми немає підстави, бо вони модифікують пестливе значення у плані наростання, пор. : гарненький і гарнесенький, гарнюсінький. Другу синонімічну підгрупу формують суфікси -енн-, -езн-/-елезн-, -уч-, -ущ-, -ач-, в яких значення інтенсивності ознаки невіддільне здебільшого від значення суб’єктивної негативної оцінки. Проте незначний відтінок експресивного забарвлення, наявний у прикметниках з форматом -енн-, є умовою розмежування синонімічних суфіксів, оскільки прикметники на -езн-/-елезн- мають чіткіше, виразніше емоційно-оцінне забарвлення, пор. : важенний і важезний, важелезний.

Словотвірне значення неповноти ознаки є спільним для суфіксів -уват-, -ав-, -аст-, -ист-, але рівноправними, взаємозамінними вони бувають лише у структурі деяких якісних прикметників на позначення кольору, пор. : білуватий, білявий, білястий. На відміну від суфікса -уват- формант -ав- передає значення послабленого вияву ознаки, пор. : синявий – з синім відтінком, синизною; синюватий – трохи синій, не зовсім синій. Суфікси -ав-, -аст-, зрідка -ист- поєднуються з якісними прикметниками на позначення лише кольорів, пор. : чорнявий, жовтастий, темнистий.

На активний, посилений вияв дії, на перебування у відповідному стані вказують суфікси віддієслівних якісних прикметників. Це словотвірне значення пов’язує синонімічними зв’язками цілу низку суфіксів, зокрема такі, як -к-, -част-, -ляв-, -ист-, -чив-/-лив-, -уч-, -ач-, -ущ-, -ащ-. Характерно, що в них індивідуальний семантичний контекст твірних основ, тому суфікси майже ніколи не перетинаються, хоч зрідка можливі функціонально-семантичні паралелізми прикметників із суфіксами -к-, -чив-/-лив-, -ущ-, -уч-, -ач-, пор. : тямкий – тямущий – тямучий, липкий – липучий, скрипливий – скрипучий – скриплячий.

У системі суфіксального словотворення відносних прикметників синонімія словотворчих суфіксів спостерігається рідше. З-поміж різних словотвірних значень лише в межах кількох між суфіксами встановлюються синонімічні зв’язки. Поєднуючись з основами іменників на позначення речовини, матеріалу, суфікси -н-, -ов-/-ев-, -ан- виступають виразниками спільного словотвірного значення “належний тому чи виготовлений з того, на що вказує твірна іменникова основа”. У розмежуванні спільнокореневих прикметників з цими суфіксами закріплюється тенденція: суфікс -н- вживається здебільшого як якісний, тоді як суфікс -ов-/-ев- усталюється в мові для вираження відносної ознаки переважно в термінологічних словосполученнях, пор. : Сміявся [Тимко], …вдихаючи лимонний дух місяця (Г. Тютюнник) ;