Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
31
Мова:
Українська
Префікс пере- вказує на припинення певної дії або стану. Іноді префікси пере- та від- виступають як дублети (перешуміти і відшуміти).
Синонімічні префікси ви-, пере-, по-, про- по-різному конкретизують відрізок часу, протягом якого відбувається дія. Префікс ви- визначає час дії, що триває довго і спрямований на досягнення певного результату: вибігати, вистояти. Префікси про- та пере- вказують на дію, що відбувається певний час: прочекати, перестояти. А префікс по- визначає час дії, що триває недовго: постояти.
Словотворчі іменні префікси вступають у синонімічні відношення значно рідше, ніж словотворчі суфікси. Це зумовлено, по-перше, незначною продуктивністю префіксального способу творення прикметників та іменників, а по-друге, спеціалізацією префіксів на вираженні різних словотвірних значень. На противагу суфіксам, які здатні переводити твірну основу в інший лексико-граматичний клас, префіксальні деривати і їх твірні основи завжди збігаються за частиномовною належністю. Так, питомі українські префікси за-, пре- три-/тре-, над-, все- та іншомовні форманти гіпер-, архі-, супер-, ультра-, екстра- виражають різні відтінки спільного словотвірного значення інтенсивності, а саме визначають незначну, високу та дуже високу інтенсивність ознаки.
У синонімічних відношеннях перебувають питомі українські прикметникові префікси проти-, не-, без- та запозичені форманти анти-, а-, де-/дез-, диз-/дис-, ір-, що виражають спільне словотвірне значення протилежності. Префікс проти- особливо зблизився з іншомовним формантом анти-. Приєднуючись до спільних прикметників, ці префікси перебувають у відношеннях повної синонімії, пор. : протимікробний і антимікробний, протигрипозний і антигрипозний. Як абсолютні словотворчі синоніми функціонують питомий український префікс не- та запозичений а- у межах словотвірного значення “відсутність характерних рис, визначених твірним прикметником”, пор. : неморальний – аморальний, неритмічний – аритмічний.
У межах спільного словотвірного значення несправжності, позірності групуються генетично неоднорідні префіксоїди лже-, квазі-, псевдо-, пор. : лженауковий – псевдонауковий – квазінауковий. Хоч синонімічні префіксоїди мають статус семантично адекватних формантів, проте вони розрізняються за своїми функціонально-стильовими характеристиками. Префіксоїд лже-, поєднуючись як із власне українськими, так і з іншомовними основами, утворює прикметники, що активно вживаються в усіх стилях сучасної української мови. Префіксоїди псевдо- та квазі- обмежено сполучаються з прикметниками слов’янського походження. Утворені з їх участю лексеми мають виразно книжний характер, пор. : псевдоактуальний, квазіоптичний.
У межах спільного словотвірного темпорального значення вступають у синонімічні зв’язки питомі українські префікси пра-, перед-/пред- та до-. Передаючи стан явищ, реалій за часовою ознакою, префікси здатні бути взаємозамінними, пор. : правічний – предвічний; передвоєнний – довоєнний; праісторичний – доісторичний.
Іншомовні форманти моно-, мікро-, міні-, бі-, макро- та полі- виражають різні відтінки спільного словотвірного значення кількості, а саме визначають одиничний, подвійний та множинний вияв ознаки.
Значення локальності питомі українські префікси при-, над-, перед-, за-, під-, між- розвинули з основної просторової функції прийменників при, над, перед, за, під, між, суть якої полягає у визначенні певних параметрів розташування. Питомі українські префікси на означення просторових відношень активно приєднуються до спільних твірних основ, надаючи їм різних відтінків локативного значення, пор. : передміський – приміський – заміський, передкарпатський – прикарпатський – закарпатський – підкарпатський. Префікси між- та інтер- семантично зближуються в основах із значенням вказівки на розташування чогось між певними явищами, предметами, пор. : міжнаціональний – інтернаціональний.
У словотворенні іменників тотожні іменні префікси ведуть себе дещо по-іншому, а саме: виявляють більшу чи меншу активність, розрізняються стилістичним функціонуванням. На відміну від прикметникового, в іменниковому словотворенні представлені префікси на визначення неповноти вияву ознаки під-, віце-, про-, суб-, па-, су- Спільне словотвірне значення вони реалізують з різними іменниками і ніколи не можуть бути взаємозамінними, пор. : підполковник, віце-президент, проконсул, субординатор, пагорб, субір. Єдиний виняток становлять префікси па- і су-, поєднуючись з іменником горб, пор. : пагорб і сугорб.
Спільне словотвірне значення “старший, головний” префікси обер-, архі-, прото-, супер- реалізують у лексично диференційованому контексті іменників, пор. : оберпрокурор, архієпископ, протоієрей, суперарбітр.
У межах спільного словотвірного значення темпоральності синонімічні префікси пра-, перед- перебувають в антонімічних відношеннях з префіксоїдами після-, пост-, пор. : передмова і післямова; передпозиція і постпозиція; праісторія, передісторія і післяісторія, постісторія.
Словотвірне значення спільності передають префікси про- і спів-, по-різному конкретизуючи його. Префікс про- у поєднанні з твірною іменниковою основою називає прихильника, однодумця, пор. : промодерніст, пронаціоналіст. Префікс спів- визначає спільність людей за їх однаковим відношенням до чого-небудь, пор. : співавтор, співрозмовник.
Виражаючи спільне словотвірне значення протидії, заперечення, протилежності, префікси проти-, не-, без-, анти-, де-/дез-, диз-/дис-, ре- розрізняються частотністю, регулярністю вживання, а також додатковими семантичними нюансами.
Питомі українські та запозичені з інших мов префікси пре-, над-, архі-, гіпер-, супер-, ультра-, екстра- вказують на різні ступені інтенсивного вияву ознаки, тому не дублюють один одного, а співвідносяться як близькозначні, як такі, що виражають різні відтінки спільного словотвірного значення інтенсивності.
У межах спільного синонімічного значення неістинності, несправжності групуються український префіксоїд лже- та іншомовні квазі-, псевдо-. Можливі паралельні спільнокореневі утворення, пор. : лженаука – квазінаука – псевдонаука; лжегуманізм – квазігуманізм – псевдогуманізм.
Виражаючи спільне словотвірне значення кількості, іншомовні префіксоїди мікро-, міні-, моно-, макро-, полі- та бі- диференціюються за своїми значеннєвими відтінками. Якщо вони і мають здатність поєднуватися з тими самими іменниками, то надають їм як абсолютно-синонімічного значення (мікросистема – мінісистема), так і