Техніка зварювання

Регулювання швидкості пересування дроту в зону зварювання здійснюється механізмом подачі ступінчасто, плавно або комбінованим способом. Швидкість подачі дроту ступінчасто регулюється подавальними роликами з різними зовнішніми діаметрами та коробками швидкостей або редукторами, що мають пару змінних шестерень. У таких випадках за привід застосовують асинхронний трифазний двигун. Швидкість подачі плавно регулюється високошвидкісними електродвигунами постійного струму з чотириступінчатою зубчаткою, черв’ячною та черв’ячно-зубчастою передачами. Широко використовуються малогабаритні, полегшені, безредукторні (планетарні) та імпульсні з пульсуючою подачею дроту приводи. Дріт у зварювальних напівавтоматах подається з постійною швидкістю. Саморегулювання дуги забезпечує високу якість зварних швів. Залежно від особливостей конструктивного виконання напівавтоматів зварювальний дріт установлюється в касетах, котках-шпулях або розмінних касетних пристроях.

4. Зварювальний дріт в пальник для зварювання плавким електродом в середовищі захисного газу подається через гнучкий напрямний шланг із спіраллю, а потім виходить з мундштука. Захисний газ через канал для його подачі та сопло виходять назовні в зону зварювання. За способом охолодження частин, які нагріваються, розрізняють пальники з природним (повітряним) та штучним газовим чи водяним охолодженням. За характером взаємного розташування основного корпуса і рукояток розрізняють пускові пристрої накуркові або важільні.

 

 

Більшість пальників забезпечені шлангами – гнучкими напрямними каналами (сполучені або роздільні). При зварюванні струмом силою до 315 А найзручнішими каналами вважаються сполучені порожнисті кабелі. Змінні канали для подачі дроту дозволяють значно збільшити термін експлуатації зварювальних пальників зі шлангами при засмічених каналах. При цьому спрощується очистка системи подачі дроту. Такі шланги мають каркасну спіраль для розміщення змінних каналів. За змінні канали правлять спіралі зі сталевого дроту або стрічки. При зварюванні дротом з алюмінієвих сплавів та корозієстійких сталей часто використовують канали з тефлону, поліетилену чи нейлону.

Зварювання у вуглекислому газі супроводжується короткими замиканнями. Утворенні при зварюванні бризки розплавленого металу можуть прилипати до сопла й мундштука пальника, що часто призводить до короткого замикання зварювального поля. Для попередження таких коротких замикань використовують керамічні сопла з ізолюючими прокладками, металокерамічні або водоохолоджувальні металеві. Позитивні результати дає застосування захисних мастил.

5. Редуктор-витратомір служить для фіксації тиску в балоні, тиску після першого ступеня та робочого тиску (за манометром-витратоміром, який вимірює витрати газу у літрах за хвилину).

 

 

6. Газовий різак РПК-2-72 призначений для виконання різальних заготівельних робіт. На своєму робочому місці зварник повинен мати додатковий інструмент: сталеву щітку для зачищення кромок виробу перед зварюванням, набір шаблонів для контролю розмірів шва, метр, сталеву лінійку та косинець, термоолівець. Світофільтр для щитка вибирається відповідно до способу зварювання – С5.

 

 

Кінці труб, які пошкодженні при транспортуванні та ті, що мають вм’ятини, виправляють спеціальними пристосуваннями. Кінці труб з вм’ятинами глибиною більше ніж 3-5% від діаметру, з різкими вм’ятинами любої глибини, а також при вм’ятинах з надривами і надрізами, з забоїнами глибиною більше 5 мм обрізають. Правку вм’ятин на кромках після газокисневої або повітряної обробки (різання) можна проводити тільки з підігрівом дільниці труби до температури 150-200ºС.

Забоїни на кромках глибиною не більше 5 мм допускається ремонтувати зварюванням. При наявності на кромках забоїн глибиною більше 5 мм, забоїн з викришеними краями, надрізами і надривами кінці труб треба відрізати. В залежності від марки сталі труби і температури оточуючого повітря при правці та ремонті забоїн може виникнути потреба в підігріві торців труб до 150-200ºС.

Подряпини, риски і задирки глибиною на 2 мм на тілі труби допускаються. Якщо глибина названих дефектів перевищує навіть 0, 2 мм, то такі труби необхідно ремонтувати.

 

 

Слід також перевірити відповідальність форми і якості підготовки кромок до технічних вимог (шаблонів). Якість зачистки зовнішньої і внутрішньої поверхонь кінців труб, а також, місця в кутових і таврових з’єднань; правильність виконання переходів від одного металу до іншого; відповідність мінімальної фактичної товщини стінки підготовлених кромок до встановлених допуском.

 

 

 

Зварювальні кромки і поверхню заготовки в місцях зварювання зачистити від бруду, окислів, мастила на ширину не менше 20 мм.

Вм’ятини на кінцях труб можна виправити за допомогою розжимних пристроїв при умові, що глибина вм’ятин не перевищує 3, 5% труби, а товщина стінки складає не більше 20 мм (в холодну або нагрівом).

Підгонку труб дозволяється виконувати на трубах із низько вуглецевих сталей на кут більше 15º.

Для закріплення стискуючих труб в фіксованому для зварювання стані слід використовувати центровані пристрої і ставити прихвати. Збирати сопло з наконечником і обоймою дозволяється за допомогою спеціального пристрою – центра тора трубозварювального ЦТ-60, ЦТ-114, ЦТ-426 (виробництво Полтавського заводу ВО «Спецмонтажконструкція»). Зібраний вузол укладають